- •1.Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •2. Літературно мистецька критика в сучасній пресі
- •1. Масова комунікація та її основні поняття
- •2. Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
- •1. Роль змі у формуванні політичного іміджу у виборчому процесі.
- •2. Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •3. Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •1. Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •3. Формування і розвиток народовської преси на Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •2. Засоби гумору й сатири в сучасних змі.
- •3. Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •2.Вплив змі на формування громадянської думки
- •3. Формування мовної особистості журналіста
- •Особливості роботи журналіста з джерелами інформації.
- •2. Проблемивідображення елітарної та масової культури в українських змі
- •3. Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні.
- •2. Суть системи-передусім у конвергентних редакціях
- •3.Іван Франко про Михайла Драгоманова.
- •1.Онлайнова журналістика як різновид журналістики
- •Особливості комерційно реклами
- •3. Сучасні змі про Шевченкову візію України
- •1.Ринкові засади функціонування газети.
- •2.Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •3. Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •1. Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •2. Висвітлення української проблематики в сучасних російських медіа
- •3. Журнал Франка «Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •1. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції.
- •3. Публіцистика Симона Петлюри
- •1. Висвітлення проблем розвитку національної освіти України українськими змі.
- •2. Власний кореспондент газети, радіо, тб. Специфіка роботи в Україні та за кордоном.
- •1. Економічна тематика в українських змі
- •2. Факт та його відображення в журналістському творі.
- •1. Сучасна партійна преса України.
- •3. Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •1. Відображення мовної політики у сучасних українських змі
- •2. Ключові особливості написання текстів для мережевих видань.
- •3. Преса української діаспори 40-80 рр хх століття
- •1.Якісна преса Західної Європи.
- •2 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •3. Українська альманахова журналістикаХіх сторіччя
- •1.Журналіст в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •2. Сучасналітературно-художня періодика: проблеми та перспективи
- •3. Українська журналістика в Галичині 1900-1914 рр.
- •1. Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •2. Українська преса іі світової війни
- •3. Значення Інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці
- •1. Правова база функціонування приватних видань
- •2. Проблеми науки на сторінках газет, у теле- і радіопередачах України.
- •3. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •1. Тенденції розвитку українських Інтернет-медіа
- •2. Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •3. Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •3.Донцов-публіцист
- •1. Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •2. Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •1. Проблеми екології і журналістика: національний і міжнародний аспекти
- •2. Публіцистика Бандери
- •1.Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •2.Основні відмінності мережевих видань від традиційних змі
- •3. Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •1. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Закордонніконцепції свободи преси: історія та сучасність
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1.Основні сучасні теорії преси (за кордоном)
- •2.Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3.Західноукраїнськапреса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •1.Журнал як тип періодичного видання в українській журналістиці 2.Проблеми становлення громадянського суспільства у відображенні змі
- •3.Перші Інтернет-видання у світі: час появи і характеристика
- •1. Висвітлення міжнародного становища України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Порівняльнийаналіз ідеологічних концепцій преси
- •2. АвторськеЯ в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах
- •3. Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •2.Українська преса періоду революції 1905-1907 рр.
- •1.Роль змі у популяризації української культури в сучасному світі.
- •2.Структураномера газети (текстові матеріали, ілюстрації, рубрикація, форми подання матеріалів, реклама)
- •3.Проблематика статті Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •1.Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •2. Українська публіцистика у світовому контексті
- •3.Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •1.Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •2.Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •114.Українська неформальна преса у 1989-1991 рр.
- •1.Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •2.Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •3.Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •1.Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства
- •2.Телебачення як культурний феномен
- •3.Основні елементи новинного веб-сайту
1. Ключові х-ки якісних та популярних змі
Якісна преса (якісні медіа), від англійського 'Quality Press', вживається на позначення газет, журналів та інших медіа, як правило, загальнополітичного спрямування, характерною рисою яких є неупереджене, збалансоване, всебічне, максимально вичерпне і точне висвітлення подій і фактів за допомогою текстових (мультимедійних) матеріалів у поєднанні інформаційних та аналітичних жанрів. Для якісних медіа властиве стримане оформлення,(таймс – сіра леді) дотримання загальноприйнятих в суспільстві і журналістському середовищі етичних норм і почуття суспільної відповідальності, що викликає особливе довір’я в авдиторії і дозволяє використовувати матеріали цих медіа для підготовки і прийняття важливих рішень у царині громадсько-політичного життя. Авдиторія якісних медіа – інтелектуально орієнтована, більш освічена, а тому і менш численна, ніж популярних ЗМІ.Поняття якісної преси доволі тісно зв'язане з теорією об'єктивного журналізму.Нагадаємо, що до категорії елітних якісних газет відносять такі видання: 'Times' (Великобританія), 'Corriere della Sera'(Італія),'Асахі Шімбун' (Японія), 'Frankfurter Allgemeine Zeitung' (ФРН), 'Neue Zurcher Zeitung' (Швейцарія), 'The Christian Science Monitor', 'Wall Street Journal' (США), 'Le Monde' (Франція) та ін. «Дзеркало тижня»,день.Показник якості – висвітлення міжнародних новин. Більше фінансових проблем –трансформація у щось зручніше (таймс у журнал, в інтернет).
Секретаріат редакції: структура і головні функції.
Секретаріат редакції це одна з ланок управлінської структури редакції. До керівництва редакцією долучаються редактор, секретаріат, заступник редактора, редакційна колегія та ін. До їхніх обов’язків входить підготовка і випуск періодичного видання, робота з редакційним активом, компонування і верстка, керівництво. До складу секретаріату входять представники таких ланок як комп’ютерний центр, редколегія, бібліотека, представник сфери розповсюдження, редакційного активу, відповідальний секретар.
Секретар редакції не має нічого спільного з секретарем у фірмі, де завдання обмежуються приготуванням кави, з’єднанням телефонних розмов і т.д. Секретаріатредакції – це така редакційна вежа контролю польотів. Секретар, а в великих редакціях секретарі контролюють все, що діється в редакції. Передусім пильнують терміновість передачі матеріалів: від редакторів до головних редакторів або до відповідального редактора, до коректури, до відділу продукції. Секретар у редакції є тією людиною, яка всіх жене до роботи. Тому вмілий секретар – це успішний секретар.
До важливих завдань секретаря належить створення шпіґеля, тобто документу, що образно відтворює розподіл редакційних матеріалів та реклами на конкретних сторінках.Секретаріат є справжнім місцем обміну інформацією між офісом реклами і редакцією. До нього висилають список реклам, зібраних відділом реклами, а секретар мусить так її розмістити у шпіґелі, щоб розподіл відповідав вимогам клієнтів. Перша найважливіша особа в редакції, оскільки в його щоденній роботі – роботі з журналістами – не бере участі видавець. Хоча це видавець визначає програмну концепцію газети, проте насправді головний редактор має останнє слово у цій справі. Це він вирішує які статті будуть надруковані, а які ні, яким чином будуть редаговані і врешті, які стануть головними темами номера і будуть опубліковані на першій сторінці, а які спадуть на кінець видання – на 30 сторінку як матеріали, які можна вставити в те місце, з якого в останній момент випала реклама.
У великих газетах головному редактору – хоч би він роздвоївся чи розторївся – і так не вистачить часу. Частину його обов’язків переймає заступник. У щоденних газетах заступників може бути навіть кілька; в таких випадках зазвичай діляться між собою компетенціями (наприклад відповідають за обширені, найважливіші для даної газети рубрики, часто виділені окремо), або на зміну ведуть наступне видання.Заступників – на відміну від головного редактора – завжди (ну, майже завжди) можна зустріти у редакції. Це зазвичай вони мають відповідальність за те, що друкується в газеті. Відповідальний редактор. Його компетентність може бути описана окремо. Він може спільно вирішувати добірку тем або мати у цій справі голос як радник. Найчастіше це він є останньою інстанцією, якщо йдеться про редагування текстів. Поправки, які він вводить, найчастіше не є значними. На цьому етапі робіт тексти повинні бути вже поправлені редакторами, коректорами і керівниками відділів. Шеф відділу
Його можна назвати тематичним редактором: він веде визначений розділ у газеті. У більшості щоденників до найважливіших відділів належать: події у країні, закордонні новини, події, політика, економіка і спорт. У газетах про хоббі відділи можуть поділятися на сфери зацікавлень (у жіночих журналах це можуть бути краса, здоров’я, мода, а в комп’ютерних журналах про техніку, програмування, Інтернет).
