Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
deryhispzt_zhurfak_4_kurs.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
633.86 Кб
Скачать

1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання

Засновник часто може бути і власником, і головним редактором видання. Він визначає фінансову політику періодичного видання. Проте, зазвичай, засновник не є головним редактором. Він в різній мірі може впливати на редакційну політику і творчу роботу колективу. Якщо це партійне видання, то інтереси засновника відображаються практично у всі матеріалах. За умови, що періодичне видання не має чіткої партійної приналежності, стосунки засновника і колективу можуть бути доволі різними, як і його вплив на роботу колективу. Є випадки, коли колектив підписує із засновником окремий договір про невтручання у творчу роботу колективу (Львівська газета перед виборами 2006 року).

2.Вплив змі на формування громадянської думки

ЗМІ – основний чинник, який формує громадську думку. Іншими складовими, які теж формують громадську думку, але поступаються ЗМІ за територією поширення та аудиторією є: мітинги, страйки, спеціальна література, художня і мистецька діяльність, чутки.

Громадська думка – це колективне судження людей, у якому ставлення до подій та явищ виявляється у формі схвалення, осуду або вимоги.

Дослідники стверджують, що жодне політичне рішення не можу розраховувати на серйозний успіх, якщо при його напрацюванні не була врахована громадська дімка. Лідери можуть ігнорувати громадську думку, але тоді вони повинні вдаватись до сили. Враховувати громадську думку треба, щоб прийняти рішення, що відповідає сподіванням народу, і яке сприйметься ним як потрібне. Якщо суспільство не готове до певного рішення, ЗМІ повинні доступно пояснити та роз’яснити те чи інше рішення влади.

Характерні ознаки громадської думки: об’єктом громадської думки виступають лише ті події та явища, які викликають суспільний інтерес, відзначаються соціальною значимістю та актуальністю; проблеми містять момент дискусійності; суспільна думка діє у всіх сферах суспільства; зміст суджень громадської думки визначається соціальними умовами, насамперед обсягом і широтою відкритої, доступної всім і кожному інформації; носієм громадської думки може бути як спільнота так і визначна особистість; джерелом формування громадської думки є суспільний досвід; формами вираження є: вибори органів влади, преса, збори, страйки і т.д. громадська думка – явище історичне.

Першим етапом у становленні громадської думки є одержання інформації, другим – її осмислення, третім – обговорення різних позицій. Громадська думка – явище пан культурне, тобто над культурне. Громадська думка має інтеграційний характер. Елітарний напрям громадської думки виклав Едмунд Берк: громадську думку творять добре поінформовані освічені громадяни, які турбуються про добро загалу. Громадська думка виконує дві функції: моральну і політичну. Вона також може виконувати інтеграційну, або дезінтеграційну функції. На основі громадської думки часто творяться стереотипи. Публіцист повинен творити громадську думку, але не керуватися нею, бо маси не мають тієї кваліфікації, що ми їм приписуємо. Вплив медіа на формування громадської думки: Франція – 77 %, Німеччина – 72 %, Британія – 80 %, Іспанія – 70 %, США – 88 %.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]