- •1.Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •2. Літературно мистецька критика в сучасній пресі
- •1. Масова комунікація та її основні поняття
- •2. Полеміка у змі: функції і сучасні проблеми, специфіка у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату та Директорії
- •1. Роль змі у формуванні політичного іміджу у виборчому процесі.
- •2. Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •3. Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •1. Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •3. Формування і розвиток народовської преси на Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •2. Засоби гумору й сатири в сучасних змі.
- •3. Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •2.Вплив змі на формування громадянської думки
- •3. Формування мовної особистості журналіста
- •Особливості роботи журналіста з джерелами інформації.
- •2. Проблемивідображення елітарної та масової культури в українських змі
- •3. Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні.
- •2. Суть системи-передусім у конвергентних редакціях
- •3.Іван Франко про Михайла Драгоманова.
- •1.Онлайнова журналістика як різновид журналістики
- •Особливості комерційно реклами
- •3. Сучасні змі про Шевченкову візію України
- •1.Ринкові засади функціонування газети.
- •2.Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •3. Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •1. Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •2. Висвітлення української проблематики в сучасних російських медіа
- •3. Журнал Франка «Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •1. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції.
- •3. Публіцистика Симона Петлюри
- •1. Висвітлення проблем розвитку національної освіти України українськими змі.
- •2. Власний кореспондент газети, радіо, тб. Специфіка роботи в Україні та за кордоном.
- •1. Економічна тематика в українських змі
- •2. Факт та його відображення в журналістському творі.
- •1. Сучасна партійна преса України.
- •3. Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •1. Відображення мовної політики у сучасних українських змі
- •2. Ключові особливості написання текстів для мережевих видань.
- •3. Преса української діаспори 40-80 рр хх століття
- •1.Якісна преса Західної Європи.
- •2 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •3. Українська альманахова журналістикаХіх сторіччя
- •1.Журналіст в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •2. Сучасналітературно-художня періодика: проблеми та перспективи
- •3. Українська журналістика в Галичині 1900-1914 рр.
- •1. Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •2. Українська преса іі світової війни
- •3. Значення Інтернет-щоденників (блогів) в мережевій журналістиці
- •1. Правова база функціонування приватних видань
- •2. Проблеми науки на сторінках газет, у теле- і радіопередачах України.
- •3. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •1. Тенденції розвитку українських Інтернет-медіа
- •2. Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •3. Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •3.Донцов-публіцист
- •1. Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •2. Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •3. Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •1. Проблеми екології і журналістика: національний і міжнародний аспекти
- •2. Публіцистика Бандери
- •1.Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •2.Основні відмінності мережевих видань від традиційних змі
- •3. Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •1. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Закордонніконцепції свободи преси: історія та сучасність
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1.Основні сучасні теорії преси (за кордоном)
- •2.Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3.Західноукраїнськапреса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •1.Журнал як тип періодичного видання в українській журналістиці 2.Проблеми становлення громадянського суспільства у відображенні змі
- •3.Перші Інтернет-видання у світі: час появи і характеристика
- •1. Висвітлення міжнародного становища України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Порівняльнийаналіз ідеологічних концепцій преси
- •2. АвторськеЯ в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах
- •3. Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •2.Українська преса періоду революції 1905-1907 рр.
- •1.Роль змі у популяризації української культури в сучасному світі.
- •2.Структураномера газети (текстові матеріали, ілюстрації, рубрикація, форми подання матеріалів, реклама)
- •3.Проблематика статті Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •1.Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •2. Українська публіцистика у світовому контексті
- •3.Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •1.Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •2.Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •114.Українська неформальна преса у 1989-1991 рр.
- •1.Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •2.Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •3.Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •1.Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства
- •2.Телебачення як культурний феномен
- •3.Основні елементи новинного веб-сайту
1.Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
Засновник часто може бути і власником, і головним редактором видання. Він визначає фінансову політику періодичного видання. Проте, зазвичай, засновник не є головним редактором. Він в різній мірі може впливати на редакційну політику і творчу роботу колективу. Якщо це партійне видання, то інтереси засновника відображаються практично у всі матеріалах. За умови, що періодичне видання не має чіткої партійної приналежності, стосунки засновника і колективу можуть бути доволі різними, як і його вплив на роботу колективу. Є випадки, коли колектив підписує із засновником окремий договір про невтручання у творчу роботу колективу (Львівська газета перед виборами 2006 року).
2.Вплив змі на формування громадянської думки
ЗМІ – основний чинник, який формує громадську думку. Іншими складовими, які теж формують громадську думку, але поступаються ЗМІ за територією поширення та аудиторією є: мітинги, страйки, спеціальна література, художня і мистецька діяльність, чутки.
Громадська думка – це колективне судження людей, у якому ставлення до подій та явищ виявляється у формі схвалення, осуду або вимоги.
Дослідники стверджують, що жодне політичне рішення не можу розраховувати на серйозний успіх, якщо при його напрацюванні не була врахована громадська дімка. Лідери можуть ігнорувати громадську думку, але тоді вони повинні вдаватись до сили. Враховувати громадську думку треба, щоб прийняти рішення, що відповідає сподіванням народу, і яке сприйметься ним як потрібне. Якщо суспільство не готове до певного рішення, ЗМІ повинні доступно пояснити та роз’яснити те чи інше рішення влади.
Характерні ознаки громадської думки: об’єктом громадської думки виступають лише ті події та явища, які викликають суспільний інтерес, відзначаються соціальною значимістю та актуальністю; проблеми містять момент дискусійності; суспільна думка діє у всіх сферах суспільства; зміст суджень громадської думки визначається соціальними умовами, насамперед обсягом і широтою відкритої, доступної всім і кожному інформації; носієм громадської думки може бути як спільнота так і визначна особистість; джерелом формування громадської думки є суспільний досвід; формами вираження є: вибори органів влади, преса, збори, страйки і т.д. громадська думка – явище історичне.
Першим етапом у становленні громадської думки є одержання інформації, другим – її осмислення, третім – обговорення різних позицій. Громадська думка – явище пан культурне, тобто над культурне. Громадська думка має інтеграційний характер. Елітарний напрям громадської думки виклав Едмунд Берк: громадську думку творять добре поінформовані освічені громадяни, які турбуються про добро загалу. Громадська думка виконує дві функції: моральну і політичну. Вона також може виконувати інтеграційну, або дезінтеграційну функції. На основі громадської думки часто творяться стереотипи. Публіцист повинен творити громадську думку, але не керуватися нею, бо маси не мають тієї кваліфікації, що ми їм приписуємо. Вплив медіа на формування громадської думки: Франція – 77 %, Німеччина – 72 %, Британія – 80 %, Іспанія – 70 %, США – 88 %.