- •2.Поняття регіону
- •4 Структура регіону. Галузева та функціональна структури регіону
- •7 Соціальна інфраструктура регіону
- •8. Адміністративно-територіальний устрій України
- •9 Поняття та історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою України
- •10 Проблеми сучасного адмістративно - територіального устрою України
- •11 Система органів державної влади в Україні
- •13) Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •14 Повноваження голів місцевих державних адміністрацій
- •16) Система місцевого самоврядування в Україні
- •18 Повноваження районних та обласних рад
- •19 Порядок формування, організація роботи органів місцевого самоврядування
- •23 Програмні документи економічного і соціального розвитку регіонів
- •24 Територіальне програмно – цільове планування і управління
- •26 Чинники, що формують інвестиційний клімат держави
- •29 Методичні принципи експертної оцінки конкурентоспроможності регіонів
7 Соціальна інфраструктура регіону
7.Соціальна інфраструктура регіону (сферу) формують дві функціонально взаємопов'язані підсистеми: матеріально побутова (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, внутрішня торгівля, громадське харчування) та соціально-культурна підсистема (охорона здоров'я, освіта, культура, мистецтво, життєвий рівень населення). До соціальної інфраструктури належить також така важлива галузь, як рекреація і туризм, що останніми десятиліттями швидко розвиваються. На жаль, розвиток соціальної інфраструктури, поки що не набуває необхідних обертів. Це зумовлюється спадом виробництва, наявності тіньової економіки, зменшенням можливості державного бюджету фінансувати розвиток культури, освіти, охорони здоров’я, житлового будівництва тощо. Галузі соціальної інфраструктури, як галузі економіки, у своєму складі мають основні елементи продуктивних сил, що становлять їх економічний потенціал — матеріально-технічну базу та трудові ресурси, відповідні організаційно-управлінські заходи тощо. При цьому наявність матеріально-технічної бази є першочерговою і обов'язковою. Значне скорочення капітальних вкладень в соціальну інфраструктуру також підтверджує, що її матеріально-технічна база слабо оновлюється, остання майже не модернізується за рахунок нового будівництва.Негативні тенденції склалися і в розвитку трудоресурсного забезпечення соціальної інфраструктури. Порівняно з 1990 роком в сфері обслуговування значно скоротилася кількість працюючого населення, знизилася також професійна підготовка зайнятих у цій сфері. Перший показник має пряме відношення до якості і культури наданих послуг, оскільки він залежить від кількості трудових ресурсів, які їх здійснюють. Другий-відтік із галузі кваліфікованих працівників, переважно молодого і середнього віку. Катастрофічне падіння економічного потенціалу є основною причиною зменшення обсягу надання населенню різного виду платних послуг. В тім, поряд з об'єктивними чинниками такого падіння (безробіття, зниження життєвого рівня населення), в регіонах країни відмічається тенденція низького рівня використання економічного потенціалу соціальної інфраструктури. Разом з тим в регіонах країни спостерігається зрушення певних показників соціальної сфери порівняно із загальнодержавними в бік соціально-орієнтованої економіки. Значення соціальної інфраструктури особливо велике в плані переходу регіонів на засади екологічно-збалансованого розвитку економіки, фундаментальною основою якого залишається освіта, наука, культура. Тому створення умов для інтелектуального, духовного і фізичного розвитку громадян є однією з основних функцій держави і регіонів.
8. Адміністративно-територіальний устрій України
Сучасну систему адміністративного устрою України становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища й села. Адміністративна область — це більша частина території України, що має чіткі певні межі та систему органів місцевої влади й управління, які перебувають в обласному центрі. Адміністративних областей в Україні 24, крім того, виділені два міста з особливим статусом — Київ і Севастополь. Кожна область і Крим діляться на адміністративні райони, у середньому по 19 районів на одну область, середня площа області України становить 24 тис. км2 (без урахування Криму).
