17.4 Облік утримань із заробітної плати.

З нарахованої заробітної плати працівників здійснюються обов’язкові та добро­вільні утримання.

До обов’язкових утримань відносять:

• прибутковий податок;

• утримання до Пенсійного фонду;

• утримання до фонду соціального страхування;

• утримання до фонду соціального страхування на випадок безробіття;

• утримання за виконавчими листами та приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб.

За письмовою згодою працівника (на підставі поданої заяви) можуть здійснюва­тись такі утримання з нарахованої заробітної плати:

• профспілкових внесків;

• сум недостач матеріальних цінностей та грошових коштів;

• за товари, придбані в кредит;

• погашення отриманої позики;

• невикористані підзвітні суми;

• відрахування на індивідуальне соціальне страхування;

• інші утримання.

Невикористані і неповернені своєчасно в касу підзвітні суми, надлишково ви­плачені суми внаслідок облікових помилок, суми збитку, заподіяні працівником підприємству в розмірі не більше від середньомісячного заробітку, суми отриманих відпускних за невідпрацьований період, суми авансів, виплачених у рахунок заро­бітної плати утримуються без письмової згоди працівника на підставі наказу керів­ника підприємства.

Облік утримання податків та платежів

Оподаткування доходів працівників здійснюється за вимогами Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 р. № 889-ІV. Об’єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід (ЗМОД) працівника, до складу якого відносять доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати і винагороди, нараховані (виплачені) працівникові згідно з умовами трудового або цивільно-правового договору. Обов’язок з нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб покладається на підприємство (організа­цію, установу), що виплачує заробітну плату, і визначається як податковий агент.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування ви­значається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування — фонду обов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з утратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням, і фонду обов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Отже, внески до перелічених фондів утримуються з нарахованої і додаткової заробітної плати, заохочувальних та компенсаційних (включаючи виплати в натуральній формі).

При утриманні збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з нарахова­ного працівникові заробітку складається запис:

Дебет 661 “Розрахунки за виплатами працівникам”;

Кредит 651 “За пенсійним забезпеченням”.

Якщо розмір загального місячного доходу працівника у 2004 році більше ніж 2660 грн, то пенсійні внески з нього не утримуються. Надалі максимальна величина витрат на оплату праці одного працівника за місяць, вище від якої пенсійні внески не утримуються, буде щороку встановлюватись на рівні семи середніх заробітних плат попереднього календарного року.

Внесок до фонду обов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням утримується відповідно до Закону України “Про розміри внесків на деякі види за­гальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 № 2213 з нарахованого місячного сукупного доходу працівника в розмірі 0,5 % незалежно від розміру оподатковуваного доходу працівника. При утриманні внеску складаєть­ся запис:

Дебет 661 “Розрахунки за виплатами працівникам”;

Кредит 652 “За соціальним страхуванням”.

Перерахування внесків до Пенсійного фонду здійснюється одночасно з випла­тою заробітної плати, але не пізніше від 20 календарних днів після закінчення міся­ця, в якому заробітна плата була нарахована. Отже, збори до Пенсійного фонду по­винні, сплачуватись, навіть якщо заробітна плата не виплачувалась.

Порядок і ставки нарахування внесків на обов’язкове страхування на випадок безробіття визначено Законом України “Про розмір внесків на деякі види загально­обов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 № 2213-ІІІ. Внесок до фонду обов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття утримується з нарахованого місячного сукупного доходу працівника у розмірі 0,5 % незалежно від розміру оподатковуваного доходу працівника. При утриманні внеску складається запис:

Дебет 661 “Розрахунки за виплатами працівникам”;

Кредит 653 “За страхуванням на випадок безробіття”.

Об’єктом оподаткування прибутковим податком є заробітна плата, включена до ЗМОД, за вирахуванням внесків на всі види соціального страхування.

Для окремих категорії працівників об’єкт оподаткування може бути змінено з урахуванням податкових соціальних пільг, які застосовуються тільки за основним місцем роботи, яке визначає для себе працівник самостійно шляхом подання письмової заяви визначеної форми. Граничний рівень заробітної плати, який дає застосування податкових соціальних пільг, визначається на рівні місячного прожиткового мінімуму, встановленого на одну працездатну особу, помноженого на коефіцієнт 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При утриманні податку з доходів громадян складається такий обліковий запис:

Дебет 661 “Розрахунки за виплатами працівникам”;

Кредит 641 “Розрахунки за податками”.

Податок на доходи громадян сплачується в бюджет одночасно з виплатою заробітної плати, але не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця. При сплаті податку складається такий обліковий запис:

Дебет 641 “Розрахунки за податками”;

Кредит 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

В окремих випадках підприємство може утримати суми з нарахованої заробітної плати без згоди працівника. Наприклад, невикористаний аванс, прострочені відсотки за позиками, сума збитку, заподіяного підприємству з вини працівника, в розмірі не менше від середньомісячної заробітної плати, сума відпускних при на­данні відпустки за невідпрацьований період (авансом). При цьому слід дотримува­тись вимоги Кодексу законів про працю, за якою утримання не повинні перевищу­вати 20 % заробітної плати до виплати, а в окремих випадках — 50%. При утриманні аліментів на неповнолітніх дітей розмір утримань не повинен перевищу­вати 70 % заробітної плати до виплати.

При проведенні утримань із нарахованої заробітної плати слід пам’ятати, що загальний їх розмір не повинен перевищувати 20 %. У випадках, передбачених чинним законодавством, — до 50 % заробітної плати до виплати. При відбуванні виправних робіт і утриманні аліментів — до 70 % заробітної плати виплати.

Утримання аліментів із заробітної плати працівника здійснюється на підставі виконавчого листа, оформленого за рішенням суду або на підставі письмової заяви працівника при добровільній згоді сплачувати аліменти. Виконавчі листи або отримані заяви працівників реєструються у спеціальному журналі із зазначенням дати отримання. Утримання аліментів здійснюється в розмірах, передбачених виконавчими документами або обумовлених у заяві із суми заробітку після оподаткування. Аліменти утримуються із сум нарахованої заробітної плати без урахування наданих працівникові гарантійних та компенсаційних виплат. Висилання аліментів отримувачу через відділення зв’язку здійснюється за рахунок платника аліментів (включаючи ПДВ на послуги пересилання).

11