Лекція 17 облік праці та її оплати План лекції

17.1 Зміст, форми та системи оплати праці

17.2 Аналітичний облік заробітної плати

17.3 Синтетичний облік заробітної плати (рах. 66)

17.4 Облік утримань із заробітної плати

17.1 Зміст, форми та системи оплати праці

За законом України “Про оплату праці” від 24.03.95 № 108/95 ВР, заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відпо­відно до трудового договору.

Розмір заробітної плати відповідальних працівників державних та комунальних підприємств передбачається в укладеному контракті.

Розмір оплати праці працівників недержавних підприємств визначається власни­ком. Порядок її нарахування та виплати на підприємствах усіх форм власності перед­бачається колективним договором. Заробіток працівників залежить від складності та умов виконання роботи, якості її виконання працівником, результатів господарської діяльності підприємства та вибраних власниками принципів матеріального заохочен­ня. Державою регламентується мінімальний рівень заробітної плати працівників під­приємств усіх форм власності. До мінімальної заробітної плати не включа­ються доплати за особливі умови праці та одноразові виплати.

Основні форми оплати праці, які використовуються в Україні, — відрядна і по­годинна.

Відрядна оплата праці нараховується працівникові від кількості виготовлених виробів (виконаної роботи) та їх складності. Чим складнішою є робота, тим вищою повинна бути кваліфікація робітника і оплата за її виконання. Рівень кваліфікації робітника підтверджується присвоєним йому розрядом. Найбільш кваліфікованими і високооплачуваними є робітники VI розряду і найменш оплачуваними — І розря­ду. Залежно від форм організації праці відрядний заробіток нараховується праців­никові індивідуально або для групи працівників (колективно). При колективній відрядній оплаті праці заробіток кожного працівника залежить від кількості відпра­цьованого часу і розряду робітника.

Відрядна оплата праці складається з таких систем: прямої відрядної, відрядно-преміальної, відрядно-прогресивної, акордної.

При погодинній оплаті праці заробіток працівникові нараховується виходячи зі ставки оплати за годину, день чи місяць та кількості відпрацьованих годин. Заробі­ток при такій формі оплати праці нараховується за такими системами — проста по­годинна та погодинно-преміальна.

Основою організації оплати праці в Україні є тарифна система, яка включає:

• тарифні сітки;

• тарифні ставки;

• схеми посадових окладів;

• тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна сітка — схема тарифних розрядів працівників, яка будується виходячи зі складності робіт та необхідного рівня кваліфікації працівників.

Тарифна ставка визначає розмір заробітної плати працівника певного розряду за одиницю часу (1година, 1 день, 1 місяць).

Схеми посадових окладів визначають посади, які можуть обіймати працівники, та суми оплати за цими посадами (посадові оклади).

На основі схем посадових окладів складають штатний розклад підприємства, в якому передбачають перелік посад працівників та їхніх окладів на певний період (рік).

Фонд оплати праці працівників за відрядно-преміальною формою визначається виходячи з їх виробітку, але не менше від мінімальної заробітної плати.

Штатний розклад та зміни до нього затверджуються наказом керівника підприємства.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики містять переліки основних робіт галузі виходячи з кваліфікації (розрядів) працівників.

Використання тарифної системи дозволяє здійснювати диференціацію заробітної плати залежно від складності виконуваних робіт, кваліфікації працівників.

Розмір заробітної плати також залежить від розміру отримуваних підприємством доходів, його фінансового стану та від низки інших показників.

Заробітна плата може бути основною і додатковою.

Основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно, значених норм праці, її складності та умов виконання. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад визначені нормативом трудові досягнення, особливі умови праці та в інших випадках: доплати, над премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. До них відносять нарахування заробітної плати за роботу:

• понад визначені норми;

• в нічний час (до 40 % тарифної ставки або окладу, але не менше20 %);

• у святкові й неробочі дні (у подвійному розмірі тарифної ставки або окладу;

• за час простою не з вини працівника (2/3 тарифної ставки або окладу в період до 6 місяців);

• при виготовленні продукції, що виявилася бракованою не з вини робітника в процесі виробництва продукції (2/3 тарифної ставки або окладу).

Існують інші заохочувальні та компенсаційні винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та грошові матеріальні виплати, не передбачені чинним законодавством або які здійснюються понад визначені законодавством норми.

Порядок та умови виплати заробітної плати та інших виплат працівникам передбачено колективним договором, який укладається між адміністрацією підприємства та трудовим колективом.