3.2.Методика польових вимірів в нівелірних ходах

Нівелювання виконують в одному напрямку. Віддалі від нівеліра до рейок вимірюють нитковим віддалеміром . Рейки встановлюють на башмаки або костилі . Нормальна довжина нівелірного променя – 100 м при збільшенні труби до 30^х , якщо більше , то до 150 м .

Нерівності плеч не повинні перевищувати 5 м , а їх накопичення в секції–10 м.

Нівелювання виконують секціями . Секція – це частина нівелірного ходу , що розміщена між двома нівелірними знаками . В кожній секції нумерацію станцій починають з першого номера . При нівелюванні слідкують за правильністю чергування рейок ; в цьому випадку знак різниці нулів рейок на наступній станції буде протилежний знаку на попередній станції

Висновок

Основне завдання курсової роботи заключалось в проектуванні полігонометричного ходу 4 класу 1 і 2 розрядів.

У першому розділі я розкрив питання „ Призначення робіт. Характеристика об’єкту”. В першому пункті описав призначення геодезичних робіт.

У другому пункті описав фізико-географічну і економічну характеристику об’єкту на прикладі м.Богородчани. Висвітлив географію району, клімат, грунтово-рослинний покрив, розвиток промисловості, родовища корисних копалин, транспорт щоб мати інформацію про свій об’єкт і відповідно спрогнозувати роботу на даному об’єкті.

У третьому пункті я розглянув вивченість об’єкта у топографо-геодезичному відношенні.

У другому розділі розглядається питання про створення планової основи. У першому пункті даного розділу я описав способи проектування полігонометричних ходів 4 класу і 1 розряду, методику та відповідні допуски.Описав технічні характеристики ходів. Далі виконував оцінку запроектованих ходів на карті масштабу 1:25000.

Зробивши оцінку полігонометричного ходу 4 класу, у кого очікувана нев’язка із даного обчислення знаходиться в межах допуску, який дається інструкцією. Отож я зробив висновок, що даний хід запроектовано вірно.

Аналогічно обчислення провів і для полігонометричних ходів 1 розряду. Порівняв з допусками для проектування в 1 розряді і вияснив, що дані ходи також знаходяться в межах допуску.

В третьому пункті даного розділу обґрунтував вибір типів центрів для мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розрядів. Вибрав для свого конкретного об’єкта тип У15 і У15Н.

У четвертому пункті я описав методику польових вимірів в полігонометричних ходах.

У наступному пункті розкрив метод проектування пунктів знімальної мережі прямими та зворотніми засічками та зробив оцінку запроектованої мною прямої та зворотної засічки в межах даного об’єкта.

В результаті розрахунку прямої засічки було визначено, що середнє вагове помилок визначиних із двох одноразових засічок дорівнює 0,385 м. Ця величина знаходиться у межах допуску.

Середнє вагове помилок визначених із двох одноразових засічок зворотної засічки отримали 0,172 м. Прирівняв із вимогами Інструкції і зробив висновок, що дана засічка також запроектована вірно.

У п’ятому пункті описав пункти закріплення знімальної основи.

Третій розділ несе в собі інформацію про створення висотної основи. У першому його пункті я описав, види нівелювання, допуски для нівелювання та зробив оцінку точності нівелювання найслабшої точки ходу, яка знаходиться посередині ходу. Для запроектованого мною ходу ця нев’язка 39мм. Ця величина відповідає вимогам інструкції. Отже нівелірний хід також знаходиться в межах допуску.

Наступний пункт розкриває методику польових робіт при створенні висотної мережі, містить формули і залежності для обчислення перевищень та нев’язок виміряних перевищень.

Отже, в результаті виконання курсової роботи я отримав практичні навики проектування планово-висотної основи для великомасштабного топографічного знімання на конкретному об’єкті, набув навиків виконання теоретичних розрахунків, письмового викладу технічних розрахунків, письмового викладу технічних рішень, аналізу та узагальнення одержаних рішень, аналізу та узагальнених одержаних на практиці результатів.