2.6.3 Вибір типів центрів для пунктів знімальної основи

Для закріплення пунктів знімальних мереж на місцевості астосовуються центри тривалого збереження та центри тимчасові.

Найбільш поширено використовують такі типи центрів тривалого збереження:

- бетонний паралелепіпед ( Рис.2.7 )

- металева труба, штир, залізний костиль, які забетоновуються або вбиваються в тверде покриття ( Рис. 2.8)

- пень із забитим цвяхом, або штирем ( Рис.2.9 )

Для тимчасового закріплення центрів знімальної основи у ґрунті використо- вують кілок із забитим цвяхом ( Рис. 2.10), а також металеву трубу, штир кутову сталь ( Рис.2.11 )

Рис.2.7

Рис.2.8

Рис.2.9

Рис.2.10

Рис.2.11

2.6.4 Обчислення координат пункту р із прямої багаторазової засічки.

В₁=76°44'05,59''

В2=50°49'09,30''

В₃=61°15'44,45''

В₄=94°42'02,96''

Т₁ Х₁=5382186,0043м

Y₁ =1357884,8308м

Т₂ Х₂=5382985,2047м

Y₂ =1358593,2700м

Т₃ Х₃=5383465,3585м

Y₃ =1358355,3003м

Хp₁= Х₁+

Xp₁=5382186,0043+ =

= 53911180.0688 м

Хp2 = Х₂+

Xp₂=5382985,2047+ =

=53911178.9965 м

Yp₁= Y₁+

Yp₁=1357884,8308+ =

= 1374090.5552 м

Yp₂= Y₂+

Yp₂=1358593,2700+ ==1374092.4937 м

2.6.5 Обчислення координат пункту Р з оберненої багаторазової засічки .

β₁=90°00'00"

β₂=180°00'1

β₂=269°59'9

Т₁ Х₁=7000,01

Y₁ =3000,01

Т₂ Х₂=4000,01

Y₂ =6000,01

Т₃ Х₃=1000,01

Y₃ =3000,01

Т₄ Х₄=4000,01

Y₄=1000,01

tgα₁ =

tgα₁ = =

=0.000014544

r=00°00'03"

α₁=359°59'57"

α₂=α₁-β₁=359°59'57"+90°00'00" =89°59'57"

α₃=α₁+β₂=359°59'57" +180°00'1 = 180°00'03"

Xp₁= Х₁ +

Xp₁=7000.01+ =3999,97 м

Xp₂= Х₂+

Xp₁₁=4000.01+ =3999,97 м

Yp₁=Y₁+(Xp-X₁)tg α₁;

Yp₁=3000,01+(3999,97-7000,01)*tg 359°59'57"=3000,05м

Yp₁=Y₂+(Xp-X₂)tg α₂;

Yp₂=6000,01+(3999,97-4000,01)*tg 89°59'57"=3000,05м

3 Створення висотної основи.

3.1 Проектування висотної знімальної мережі. Оцінка якості.

Згідно з завданням, вихідною висотною основою служать 3 пункти тріангуляції 3 класу, які одночасно є реперами нівелювання ІІІ класу. Між цими пунктами необхідно запроектувати висотну знімальну мережу. При цьому слід пам'ятати, що немає необхідності закладати нові репери. Пункти висотної знімальної мережі суміщають з пунктами планових знімальних мереж. Важливо правильно запроектувати висотні ходи, які б охоплювали максимальну кількість пунктів при мінімальних довжинах ходів, використовуючи автомобільні дороги, залізниці; грунтові дороги, береги річок тощо, а при їх відсутності, ділянки з щільними грунтами.

Висотні знімальні мережі створюють, як правило, методом технічного нівелювання. В передгірськнх та гірських районах, якщо висота перерізу рельєфу при зніманнях дорівнює 2 або 5 м, дозволяється застосування тригонометричного нівелювання.

Висотні знімальні мережі проектують у вигляді окремих ходів, які опираються на пункти висотних державних геодезичних мереж, або у вигляді систем з однією або кількома вузловими точками. В даній курсовій роботі пропонується висотні знімальні мережі запроектувати у вигляді окремих ходів технічного нівелювання.

Довжини ходів технічного нівелювання не повинні перевищувати допустимих значень, що регламентуються "Інструкції". Ці значення залежать від висоти перерізу рельєфу топографічного знімання.

Середня квадратична помилка висоти будь-якої точки висотного ходу технічного нівелювання може бути визначена за формулою

(3.1)

де - середня квадратична помилка відмітки вихідних реперів, між якими запроектовано хід;

- випадкова середня квадратична помилка одного кілометра нівелювання;

- довжина ходу.

- віддаль від репера до ближчого пункта.

Найбільш слабкою у ході буде точка ходу, яка знаходиться на його середині, тобто при . Підставивши у формулу, отримаємо формулу для обчислення середньої квадратичної помилки висоти найслабшої точки ходу:

, (3.2)

m _вих. – середня квадратична помилка відмітки ходу IV кл.

η - випадкова середня квадратична помилка одного кілометра нівелірного ходу η =25 мм/км.

Студенту пропонується зробити обчислення величини для найдовшого запроектованого ходу.

Якщо величина не перевищуватиме , де - висота перерізу рельєфу топографічного знімання, роблять висновок, що запроектована висотна знімальна мережа відповідає необхідним технічним вимогам.

Виконаємо оцінку проекту нівелірного ходу №1 :

М²=

М = 39мм

М _доп =

h-січення рельєфу;

h=0,5м =500 мм

М _доп. = =62,5мм

39мм<62,5 мм

Отже , запроектований нівелірний хід відповідає технічним вимогам.