Методи дослідження неспецифічної резистентності

1. Який перший етап визначення фагоцитарної активності лейкоцитів?

1. змішування крові з суспензією мікроорганізмів*

2. інкубування протягом 30 хв. при 37ºС

3. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

4. інкубація 1,5 год. при 37ºС

5. повторне виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

2. Який другий етап визначення фагоцитарної активності лейкоцитів?

1. змішування крові з суспензією мікроорганізмів

2. інкубування протягом 30 хв. при 37ºС *

3. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

4. інкубація 1,5 год. при 37ºС

5. повторне виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

3. Який третій етап визначення фагоцитарної активності лейкоцитів?

1. змішування крові з суспензією мікроорганізмів

2. інкубування протягом 30 хв. при 37ºС

3. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія*

4. інкубація 1,5 год. при 37ºС

5. повторне виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

4. Який четвертий етап визначення фагоцитарної активності лейкоцитів?

1. змішування крові з суспензією мікроорганізмів

2. інкубування протягом 30 хв. при 37ºС

3. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

4. інкубація 1,5 год. при 37ºС*

5. повторне виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

5. Який п’ятий етап визначення фагоцитарної активності лейкоцитів?

1. змішування крові з суспензією мікроорганізмів

2. інкубування протягом 30 хв. при 37ºС

3. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

4. інкубація 1,5 год. при 37ºС

5. повторне виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія*

6. Що є об’єктом дослідження при визначенні фагоцитарної активності лейкоцитів?

1. кров*

2. сироватка крові

3. плазма

4. суспензія еритроцитів

7. Чим стабілізують кров при визначенні фагоцитарної активності лейкоцитів ?

1. гепарином

2. фосфатним розчином

3. вероналовим розчином

4. цитратним розчином*

12. Як фіксують мазки при визначенні фагоцитарної активності лейкоцитів ?

1. спирт-ефіром

2. спиртом

3. метанолом

4. сумішшю Никифорова*

13. Як фарбують мазки при визначенні фагоцитарної активності лейкоцитів ?

1. за Грамом

2. за Романовським-Гімза*

3. за Ціль-Нільсеном

4. за Папенгеймом-Крюковим

17. Що характеризує поглинальна здатність при визначенні фагоцитарної активності лейкоцитів?

1. кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів

2. середнє число мікробів на один фагоцит

3. відношення кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число

мікробів на один фагоцит отриманих через 2 год. до таких через 30 хв.

4. відношення кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число

мікробів на один фагоцит отриманих через 30 хв. до таких через 2 год.

5. кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число мікробів на один

фагоцит*

18. Що характеризує відсоток фагоцитозу при визначенні фагоцитарної активності лейкоцитів?

1. кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів*

2. середнє число мікробів на один фагоцит

3. відношення кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число

мікробів на один фагоцит отриманих через 2 год. до таких через 30 хв.

4. відношення кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число

мікробів на один фагоцит отриманих через 30 хв. до таких через 2 год.

5. кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число мікробів на один

фагоцит

19. Що характеризує фагоцитарний індекс при визначенні фагоцитарної активності лейкоцитів?

1. кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів

2. середнє число мікробів на один фагоцит*

3. відношення кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число

мікробів на один фагоцит отриманих через 2 год. до таких через 30 хв.

4. відношення кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число

мікробів на один фагоцит отриманих через 30 хв. до таких через 2 год.

5. кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число мікробів на один

фагоцит

20. Що характеризує останню фазу фагоцитозу (перетравлення) при визначенні фагоцитарної активності лейкоцитів?

1. кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів

2. середнє число мікробів на один фагоцит

3. відношення кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число

мікробів на один фагоцит отриманих через 2 год. до таких через 30 хв.*

4. відношення кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число

мікробів на один фагоцит отриманих через 30 хв. до таких через 2 год.

5. кількість фагоцитів на 100 гранулоцитів і середнє число мікробів на один

фагоцит

22.Що характеризує НСТ-тест ?

1. фіксуючу активність фагоцитів

2. адсорбуючу активність фагоцитів

3. окисно-відновну активність фагоцитів*

4. поглинаючу активність фагоцитів

23. Який барвник використовують при визначенні окисно-відновної активності фагоцитів ?

1. амідо-чорний

2. нітросиній тетразолій*

3. бромтимоловий синій

4. метиленовий синій

24. Що відбувається з нітросинім тетразолієм при визначенні активності фагоцитів НСТ-тестом ?

1. окислення

2. відновлення*

3. лізування

4. пере амінування

25. Що виявляють з допомогою НСТ-тесту ?

1. фіксуючу активність фагоцитів

2. адсорбуючу активність фагоцитів

3. „метаболічний вибух” фагоцитів*

4. поглинаючу активність фагоцитів

27. Який колір має відновлений нітросиній тетразолій у формі диформазану в НСТ-тесті?

1. темно-синій*

2. темно-зелений

3. темно-червоний

4. темно-жовтий

30. Який тест свідчить про резервну бактерицидну активність фагоцитів ?

1. спонтанний НСТ-тест

2. стимульований НСТ-тест

3. спонтанний і стимульований НСТ-тест

33. Який перший етап спонтанного НСТ-тесту ?

1. змішування крові з нітросинім тетразолієм*

2. інкубування протягом 20 хв. при 37ºС

3. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

4. інкубація 20 хв. при кімнатній температурі

34. Який другий етап спонтанного НСТ-тесту ?

1. змішування крові з нітросинім тетразолієм

2. інкубування протягом 20 хв. при 37ºС *

3. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

4. інкубація 20 хв. при кімнатній температурі

35. Який третій етап спонтанного НСТ-тесту ?

1. змішування крові з нітросинім тетразолієм

2. інкубування протягом 20 хв. при 37ºС

3. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

4. інкубація 20 хв. при кімнатній температурі*

36. Який четвертий етап спонтанного НСТ-тесту ?

1. змішування крові з нітросинім тетразолієм

2. інкубування протягом 20 хв. при 37ºС

3. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія*

4. інкубація 20 хв. при кімнатній температурі

37. Що є об’єктом дослідження при НСТ-тесті ?

1. кров*

2. сироватка крові

3. плазма

4. суспензія еритроцитів

38. Чим стабілізують кров при НСТ-тесті ?

1. гепарином*

2. фосфатним розчином

3. вероналовим розчином

4. цитратним розчином

39. Як фіксують мазки при НСТ-тесті ?

1. спирт-ефіром

2. спиртом

3. метанолом*

4. сумішшю Никифорова

40. Як фарбують мазки при НСТ-тесті?

1. за Грамом

2. за Романовським-Гімза

3. за Ціль-Нільсеном

4. за Папенгеймом-Крюковим*

42. Що є критерієм оцінки при НСТ-тесті?

1. відкладання диформазану в цитоплазмі*

2. відкладання диформазану в ядрі

3. відкладання диформазану в оболонці

4. відкладання диформазану у всіх клітинних структурах

43. Чим характеризується нульовий ступінь відновлення нітросинього тетразолію при НСТ-тесті?

1. відсутність гранул диформазану в цитоплазмі*

2. наявність в цитоплазмі поодиноких зерен диформазану

3. 30-70% цитоплазми вкрита зернами диформазану

4. гранули диформазану повністю покривають цитоплазму

5. гранули диформазану вкривають і цитоплазму, і ядро

44. Чим характеризується перший ступінь відновлення нітросинього тетразолію при НСТ-тесті?

1. відсутність гранул диформазану в цитоплазмі

2. наявність в цитоплазмі поодиноких зерен диформазану*

3. 30-70% цитоплазми вкрита зернами диформазану

4. гранули диформазану повністю покривають цитоплазму

5. гранули диформазану вкривають і цитоплазму, і ядро

45. Чим характеризується другий ступінь відновлення нітросинього тетразолію при НСТ-тесті?

1. відсутність гранул диформазану в цитоплазмі

2. наявність в цитоплазмі поодиноких зерен диформазану

3. 30-70% цитоплазми вкрита зернами диформазану*

4. гранули диформазану повністю покривають цитоплазму

5. гранули диформазану вкривають і цитоплазму, і ядро

46. Чим характеризується третій ступінь відновлення нітросинього тетразолію при НСТ-тесті?

1. відсутність гранул диформазану в цитоплазмі

2. наявність в цитоплазмі поодиноких зерен диформазану

3. 30-70% цитоплазми вкрита зернами диформазану

4. гранули диформазану повністю покривають цитоплазму*

5. гранули диформазану вкривають і цитоплазму, і ядро

47. Чим характеризується четвертий ступінь відновлення нітросинього тетразолію при НСТ-тесті?

1. відсутність гранул диформазану в цитоплазмі

2. наявність в цитоплазмі поодиноких зерен диформазану

3. 30-70% цитоплазми вкрита зернами диформазану

4. гранули диформазану повністю покривають цитоплазму

5. гранули диформазану вкривають і цитоплазму, і ядро*

48. Який перший етап стимульованого НСТ-тесту ?

1. інкубація крові із стимулятором*

2. змішування крові з нітросинім тетразолієм

3. інкубування протягом 20 хв. при 37ºС

4. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

5. інкубація 20 хв. при кімнатній температурі

49. Який другий етап стимульованого НСТ-тесту ?

1. інкубація крові із стимулятором

2. змішування крові з нітросинім тетразолієм*

3. інкубування протягом 20 хв. при 37ºС

4. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

5. інкубація 20 хв. при кімнатній температурі

50. Який третій етап стимульованого НСТ-тесту ?

1. інкубація крові із стимулятором

2. змішування крові з нітросинім тетразолієм

3. інкубування протягом 20 хв. при 37ºС *

4. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

5. інкубація 20 хв. при кімнатній температурі

51. Який четвертий етап стимульованого НСТ-тесту ?

1. інкубація крові із стимулятором

2. змішування крові з нітросинім тетразолієм

3. інкубування протягом 20 хв. при 37ºС

4. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія

5. інкубація 20 хв. при кімнатній температурі*

52. Який п’ятий етап стимульованого НСТ-тесту ?

1. інкубація крові із стимулятором

2. змішування крові з нітросинім тетразолієм

3. інкубування протягом 20 хв. при 37ºС

4. виготовлення мазків, фарбування і мікроскопія*

5. інкубація 20 хв. при кімнатній температурі

55. В сироватці крові яких тварин знаходиться найвища концентрація комплементу?

1. ВРХ

2. свині

3. морської свинки*

4. кролика

56. Що таке 1 гемолітична одиниця комплементу ?

1. к-ть комплементу, що спричиняє гемоліз 100% еритроцитів

2. к-ть комплементу, що спричиняє гемоліз 75% еритроцитів

3. к-ть комплементу, що спричиняє гемоліз 50% еритроцитів*

4. к-ть комплементу, що спричиняє гемоліз 25% еритроцитів

57. Який перший етап визначення комплементарної активності сироватки крові ?

1. змішування суспензії еритроцитів з гемолітичною сироваткою*

2. інкубування при 37ºС 30 хв.

3. розведення дослідної сироватки і змішування з гемолітичною системою

4. інкубування при 37ºС 45 хв., а далі 10 хв. в холодильнику

5. центрифугування

6. визначення оптичної густини на ФЕКу

58. Який другий етап визначення комплементарної активності сироватки крові ?

1. змішування суспензії еритроцитів з гемолітичною сироваткою

2. інкубування при 37ºС 30 хв.*

3. розведення дослідної сироватки і змішування з гемолітичною системою

4. інкубування при 37ºС 45 хв., а далі 10 хв. в холодильнику

5. центрифугування

6. визначення оптичної густини на ФЕКу

59. Який третій етап визначення комплементарної активності сироватки крові ?

1. змішування суспензії еритроцитів з гемолітичною сироваткою

2. інкубування при 37ºС 30 хв.

3. розведення дослідної сироватки і змішування з гемолітичною системою*

4. інкубування при 37ºС 45 хв., а далі 10 хв. в холодильнику

5. центрифугування

6. визначення оптичної густини на ФЕКу

60. Який четвертий етап визначення комплементарної активності сироватки крові ?

1. змішування суспензії еритроцитів з гемолітичною сироваткою

2. інкубування при 37ºС 30 хв.

3. розведення дослідної сироватки і змішування з гемолітичною системою

4. інкубування при 37ºС 45 хв., а далі 10 хв. в холодильнику*

5. центрифугування

6. визначення оптичної густини на ФЕКу

61. Який п’ятий етап визначення комплементарної активності сироватки крові ?

1. змішування суспензії еритроцитів з гемолітичною сироваткою

2. інкубування при 37ºС 30 хв.

3. розведення дослідної сироватки і змішування з гемолітичною системою

4. інкубування при 37ºС 45 хв., а далі 10 хв. в холодильнику

5. центрифугування*

6. визначення оптичної густини на ФЕКу

62. Який шостий етап визначення комплементарної активності сироватки крові ?

1. змішування суспензії еритроцитів з гемолітичною сироваткою

2. інкубування при 37ºС 30 хв.

3. розведення дослідної сироватки і змішування з гемолітичною системою

4. інкубування при 37ºС 45 хв., а далі 10 хв. в холодильнику

5. центрифугування

6. визначення оптичної густини на ФЕКу*

68. Яку тест-культуру використовують для визначення лізоцимної активності ?

1. Micrococcus lysodeicticus*

2. E. coli

3. Staphylococcus aureus

4. Staphylococcus epydermidis

69. Що є об’єктом дослідження при визначення лізоцимної активності?

1. сироватка крові*

2. плазма крові

3. цільна кров

4. усі вказані варіанти

70. Який перший етап визначення лізоцимної активності нефелометричним методом?

1. приготування мікробної суспензії*

2. змішування мікробної суспензії і сироватки крові

3. визначення оптичної щільності

4. термостатування

5. визначення оптичної щільності та встановлення різниці поглинання світла

71. Який другий етап визначення лізоцимної активності нефелометричним методом?

1. приготування мікробної суспензії

2. змішування мікробної суспензії і сироватки крові*

3. визначення оптичної щільності

4. термостатування

5. визначення оптичної щільності та встановлення різниці поглинання світла

72. Який третій етап визначення лізоцимної активності нефелометричним методом?

1. приготування мікробної суспензії

2. змішування мікробної суспензії і сироватки крові

3. визначення оптичної щільності*

4. термостатування

5. визначення оптичної щільності та встановлення різниці поглинання світла

73. Який четвертий етап визначення лізоцимної активності нефелометричним методом?

1. приготування мікробної суспензії

2. змішування мікробної суспензії і сироватки крові

3. визначення оптичної щільності

4. термостатування*

5. визначення оптичної щільності та встановлення різниці поглинання світла

74. Який п’ятий етап визначення лізоцимної активності нефелометричним методом?

1. приготування мікробної суспензії

2. змішування мікробної суспензії і сироватки крові

3. визначення оптичної щільності

4. термостатування

5. визначення оптичної щільності та встановлення різниці поглинання світла*

75. Який перший етап визначення лізоцимної активності методом дифузії в агарі?

1. приготування агару з тест-мікробною культурою*

2. вирізання лунок та внесення досліджуваного матеріалу

3. інкубація 18-20 год. при 37ºС

4. вимірювання діаметру зон лізування

76. Який другий етап визначення лізоцимної активності методом дифузії в агарі?

1. приготування агару з тест-мікробною культурою

2. вирізання лунок та внесення досліджуваного матеріалу*

3. інкубація 18-20 год. при 37ºС

4. вимірювання діаметру зон лізування

77. Який третій етап визначення лізоцимної активності методом дифузії в агарі?

1. приготування агару з тест-мікробною культурою

2. вирізання лунок та внесення досліджуваного матеріалу

3. інкубація 18-20 год. при 37ºС*

4. вимірювання діаметру зон лізування

78. Який четвертий етап визначення лізоцимної активності методом дифузії в агарі?

1. приготування агару з тест-мікробною культурою

2. вирізання лунок та внесення досліджуваного матеріалу

3. інкубація 18-20 год. при 37ºС

4. вимірювання діаметру зон лізування*

29