4.2. Наука

Підрозділи Академії наук УРСР знаходилися в Уфі.

Тематика інститутів була переведена до потреб воєнного часу.

В інституті електрозварювання (Є. Патон) застосовано автоматичне дугове зварювання під флюсом при збірці корпусів танків Т-34.

О. Богомолець (Інститут клінічної фізіології) винайшов сироватку для лікування ран

О. Палладін (Інститут біохімії) винайшов створив препарат для згортання крові.

М. Стражеско керував в Уфі Українським інститутом клінічної медицини.

Вчені-суспільствознавці читали лекції на військово-історичну тематику

В діючій армії перебувало понад 300 співробітників Академії наук (130 докторів і кандидатів наук).

Видавалася українська преса. Це – журнали «Комуніст», «Советская Украина», «Література і мистецтво».

4.3. Література і радіо

Липень 1941 р. – збори Спілки радянських письменників України, де організовано 3 бригади укр. письменників.

Мета – робота у військових частинах та шпиталях.

Під час оборони Києва П. Усенко створив «Пісню київських ополченців»

За час війни укр.п исьменники написали понад 120 книжок, збірок, брошур.

Письменники були війьковими кореспондентами, редакторами дивізійних видань.

Липень 1941 р. – вийшов перший номер газети для партизанів «За Радянську Україну!»

Військовим кореспондентом газети «Красная армия» був письменник режисер О. Довженко

1943 р. – видано 20 тис. примірників «Кобзаря» Т. Г. Шевченка (патріотич. література)

У жанрі публіцистики працювали О. Довженко, П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, В. Сосюра.

Листопад 1941 р. – почали роботу укр. радіостанції імені Т. Г. Шевченка у Саратові та «Радянська Україна» у Москві.

1943 р. – почала працювати пересувна радіостанція «Дніпро»

4.4. Театр

З України було евакуйовано близько 50 театрів.

Випускний курс Театрального інституту м. Києва добровільно пішов на фронт.

1941 р. – у Ворошиловграді був створений фронтовий музично-драматичний колектив (дав 300 спектаклів для військ. частин і госпіталів)

Були створені фронтові ансамблі пісні і танцю

Ансамль під керівництвом Л. Чернишової діяв на семи фронтах

Артисти ансамблю подолали 80 тис. км воєнних доріг.

4.5. Кінематограф

Вересень 1941 р. – випущено перший кінорепортаж «З фронтів Вітчизняної війни»

При штабах усіх фротнів були створені групи кінооператорів.

(вони готували кінорепортажі і кінонариси про воєнні баталії на фронті)

Загалом, 50 операторів укр. кіностудій зняли 300 документальних фільмів і кіносюжетів.

О. Довженко створив док. фільми «Битва за нашу Радянську Україну» (1943 р.), «Перемога на Правобережній Україні» (1945 р.)

Героями кінострічок Я. Давидзона стали партизанські керівники, рядові бійці-партизани, діти-герої.

Більшість укр. худодників працювали у жанрі плаката та політичної сатири

5. Соціалістичний реалізм в українській культурі повоєнного часу

Соціалістичний реалізм був єдино дозволеним творчим методом для радянських письменників, митців художньої інтелігенції.

Серпень 1934 р. – на Першому з’їзді письменників СРСР цей термін був остаточно ухвалений

Етапи соціалістичного реалізму:

1. період (1934 – 1941 рр.)

Провідна тема – ілюстрування індустріалізації і колективізації

ЖИВОПИС І СКУЛЬПТУРА – портрети і памятники Сталіну

ЛІТЕРАТУРА – прославлення партії і вождя («Партія веде» П. Тичини, «Пісня про Сталіна» М. Рильського)

2 період (1941 – 1945 рр.)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО - патріотичний плакат і сатирична карикатура

ЛІТЕРАТУРА – патріотична тематика з ухилом на публіцистику (оповідання і статті О. Довженка), вихваляння російського «старшого брата».

3 період (1945 – 1954 рр.)

В цей час широкого поширення набуває література та мистецтво.

ЛІТЕРАТУРА

О. Гончар «Прапороносці, М. Стельмах «Велика рідня», Ю. Яновський «Київські оповідання», В. Козаченко «Атестат зрілості»

ТЕАТР

1946 р. – Постанова (згідно з якою обовязк. для репертуару стало переважання на теми, які оспівують пафос соціалістичного будівництва і енергія рад. людини»).

1950 р. – в УРСР діяв 81 профес. театр, який відвідало 10 млн. чол.

МУЗИКА

Визначною подією стала опера Ю. Мейтуса «Молода гвардія», друга симфонія К. Данькевича, поема «Дніпро» С. Людкевича

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Картини С. Максименка «Господарі землі», К. Яблонської «Хліб», В. Костецького «Повернення».

В кіномистецтві переважали революційно-патріотичні кінострічки

1948 р. – С. Герасимов поставив картину «Молода гвардія».

ОСВІТА

1950 р. - довоєнна мережа шкіл була повністю відновлена

1953 р. – відб. перехід до обовязкової семирічної освіти

Відбувається ідеологізація та русифікація освіти

Всі національні школи були перепрофільовані на російські

У вищій освіті кількість студентів зросла з 99 до 325 тис. чол. у 1956 р.

Викладання велося російською мовою.

Поширення набуває вечірня і заочна форми навчання

НАУКА

Відновлена робота науково-дослід. установ України.

1946 р. – в УРСР запущено перший в СРСР атомний реактор

1948–1950 рр. – С. Лебедєв виготовив першу в Європі цифрову обчислювальну машину

1953 р. – збудований міст Патона в Києві (найбільший в Європі суцільнозварений міст у Києві, довж. – 1,5 км)

1948 р. – президент Всесоюзної академії сільгоспнаук Т. Лисенко пообіцяв створити надмір сільгосппродукції за допомогою виведення нових рослин і порід худоби («лисенківщина»). Генетику він назвав «продажною донькою імперіалізму»(розгром генетики)

В результаті – репресовані вчені-генетики І. Поляков, С. Делоне та ін.

1946 – 1949 рр. – «Ждановищина» в Україні. (за іменем головного теоретика А. Жанова)

«Ждановщина» - посилення втручання сталінського режиму в сферу ідеології, культури, науки, літератури, мистецтва з метою встановлення жорсткого контролю над духовним розвитком радянського суспільства.

1946 р. – прийняті постанови про перекручення і помилки в укр. літературі, про журнал сатири «Перець», про репертуар драм. театрів України.

Л. Каганович розгорнув боротьбу з укр. буржуазним націоналізмом

Жертвами мав стати цвіт укр. інтелігенції того часу – А. Малишко, П. Панч, М. Рильський, Ю. Яновський та ін.

Проте ініціатива Кагановича виявилась невчасною і він був відкликаний до Москви.