
- •1.Роздільні пункти, визначення, межі роздільних пунктів, класифікація роздільних пунктів.
- •2.Станційні колії, класифікація, нумерація, позначення парків.
- •4.Умови застосування стрілочних переводів та глухих перехрещень.
- •5.Швидкості, що допускаються по стрілочних переводах та глухих перехрещеннях.
- •6.Звичайні стрілочні переводи. Аналіз конструкції звичайного лівостороннього стрілочного переводу.
- •7.Аналіз конструкції одностороннього симетричного стрілочного переводу.
- •8. Аналіз конструкції перехресного стрілочного переводу.
- •9. Аналіз конструкції глухого перехрещення з маркою хрестовини 2/9.
- •10.Аналіз основних схем взаємного розташування суміжних стрілочних переводів.
- •11.Аналіз схем найпростіших кінцевих з’єднань колій. Визначення вставки .
- •Аналіз схем проміжних з’єднань колій і умови їх застосування.
- •А наліз паралельного зміщення колій, умови його проектування.
- •14.Умови проектування прямих вставок між стрілочними переводами та кривими (к0, к1, к2).
- •15.Стрілочні вулиці, визначення, основні схеми, умови застосування.
- •16.Граничні стовпчики, визначення, схеми установки граничних стовпчиків.
- •17.Світлофори, схеми установки вхідних та маршрутних світлофорів, нумерація поїзних та маневрових світлофорів.
- •18.Повна довжина станційних колій, класифікація, визначення. Корисна довжина станційних колій, визначення. Межі корисної довжини.
- •19.Парки колій, визначення, класифікація, аналіз основних схем парків та умови застосування.
- •20.Горловини парків (станцій), визначення, основні конструктивні параметри горловин. Особливості проектування горловин при електрифікації станції.
- •21.Норми проектування роздільних пунктів у плані.
- •22.Норми проектування роздільних пунктів у профілі.
- •23.Техніко-економічне порівняння варіантів проектних рішень.
- •24Аналіз схем роз’їздів.
- •25Аналіз схем обгінних пунктів.
- •26.Проміжні станції, класифікація, основні операції та пристрої.
- •27.Аналіз основної схеми проміжної станції поздовжнього типу одноколійної лінії.
- •28.Аналіз схеми проміжної станції поперечного типу двоколійної лінії.
- •29.Вимоги до проектування пасажирських пристроїв на проміжних станціях.
- •30.Аналіз схеми проміжної станції напівпоздовжнього типу двоколійної лінії.
21.Норми проектування роздільних пунктів у плані.
Станційні колії, вантажні і пасажирські платформи на станції проектують на прямих , а у важких умовах допускається радіусом кривої не менш 1200 м, в особливо важких 600 м. Для укладання СП на таких шляхах проектуються прямі вставки. Криві повинні бути звернені в одну сторону. У гірських умовах не менш 500 м . На зворотних кривих розташовують колії різних парків . Витяжні колії розташовувати на зворотних кривих забороняється. На з’єднаних і ходових , локомотивних шляхах приймається Р=200 м, у важких Р=180 м, в особливо важких Р=150 м.
22.Норми проектування роздільних пунктів у профілі.
Норми проектування роздільних пунктів у профілі. Станції, роз'їзди, обгінні пункти у профілі варто розташовувати на горизонтальній площадці (це полегшує умови торкання поїздів в обох напрямках, знижує небезпеку уходу вагонів від поштовху при маневрах чи від вітру). Для зменшення обсягу земельних робіт допускається в окремих випадках розташування РП на ухилі не більш 1,5%0, а у важких умовах - до 2,5%0. Роз'їзди й обгінні пункти поздовжнього і напівпоздовжнього типів (а за узгодженням з УЗ і проміжні станції тих же типів) допускається розташовувати на ухилі не більше 10%0 у межах частини станційної площадки, де не передбачене виробництво маневрів і відчеплення локомотивів або вагонів від складів. В особливо важких топографічних умовах при відповідному обґрунтуванні і за згодою УЗ допускається розташовувати на ухилі не більш 10%0 усю станційну площадку окремих роз'їздів і обгінних пунктів усіх типів, на яких не передбачається відчеплення локомотивів чи вагонів від складу. РП з колійним розвитком, окремі парки та витяжні колії у плані мають розташовуватися на прямих ділянках, що покращує умови бачимості при руі поїздів і маневровій роботі, торканню поїзду з місця. У важких умовах дозволяється розташовувати їх на кривих радіусом не менше 1200м. У дуже важких топографічних умовах дозволяється зменшення радіусу кривої до 600м, а у гірних умовах-до 500м. Витяжні колії на обратних кривих проектувати не можна. Головні колії перед РП необхідно проектувати прямими. Дозволяється їх розташування згідно СНиП у кривих радіусом 2500 – 4000м для ліній 1категорії, 2000-2500м – для ліній 2категорії, не менше 400м – для ліній менше 5 категорії. Радіуси кривих з’єднувальних і ходових локомотивних колій проектуються не менше 200м, уважких умовах-до 180м та на під’їзних коліях до 150м. Колії у платформ і навантажувально-розвантажувальних фронтів вкладаються на прямих, у важких умовах на кривих радіусом не менше 600м, у дуже важких умовах – не менше 500м.
23.Техніко-економічне порівняння варіантів проектних рішень.
У тих випадках, коли можливі різні варіанти перебудови станції і роздільних пунктів, а також окремих елементів, проекти розробляються в декількох варіантах, щоб потім вибрати з них оптимальний на основі техніко – економічного порівняння. Для вибору найкращого варіанта підраховують по кожному з них капітальні вкладення, експлуатаційні витрати, виконуються техніко-економічні порівняння, що включають визначення порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень одного варіанта в порівнянні з іншим, зіставляють варіанти по якісних і натуральних показниках. Найкращим варіантом буде той, по якому сума річних приведених, будівельних і експлуатаційних витрат П буде мінімальної П=Кі*Ен+Эі=min, де Кі- капвкладення, Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капвкладень (0,12 – 0,1), Эі – річні експлуатаційні витрати, що включають амортизаційні витрати. У випадку порівняння тільки двох варіантів з однойменними капвкладеннями і постійними експлуатаційними витратами, порівняння може також вироблятися по строку окупності варіанта з великими капвкладеннями за рахунок заощадження експлуатаційних витрат.
,де
К1,К2
– капітальні витрати по 1 і 2
варіантам(К1<К2);Э1,
Э2
– річні експлуатаційні витрати (Э1>
Э2)
Строк окупності Ток не повинний перевищувати нормативний термін Тн при Ен=0,1 -Тн=10 років, при Ен = 0,12 - Тн = 8 років. Крім того, при порівнянні варіантів враховують такі якісні показники, як економія в чисельності працівників чи кількості перероблених вагонів на 1 працівника, забезпечення вимог безпеки, ступінь зручності обслуговування пасажирів, рівень механізації й автоматизації. Якщо Ток > Тн , то приймаємо до проектування 1 варіант, інакше 2.
В
тих випадках, коли капітальні вкладання
хоча б по одному з варіантів намічається
виконувати в декілька строків при
порівнянні варіантів приводять витрати
подальших років до теперішніх шляхом
перемноження їх на коефіцієнт приведення.
,
де
- норматив для приведення різночасових
витрат,
=0,08;
t – кількість років, до року, що
розглядається, рахуючи від року, до
якого приводяться витрати. На коефіцієнт
приведення перемножуються капітальні
і експлуатаційні витрати.
Приведені
витрати по кожному варіанту :
,
де
-
період, за який враховуються витрати,
;
-
початковий рік підрахунку експлуатаційних
витрат, однаковий для всіх варіантів.
Найкращім є той варіант, що дає найменшу величину сумарних витрат, що приведені до початкового року.