21.Норми проектування роздільних пунктів у плані.

Станційні колії, вантажні і пасажирські платформи на станції проектують на прямих , а у важких умовах допускається радіусом кривої не менш 1200 м, в особливо важких 600 м. Для укладання СП на таких шляхах проектуються прямі вставки. Криві повинні бути звернені в одну сторону. У гірських умовах не менш 500 м . На зворотних кривих розташовують колії різних парків . Витяжні колії розташовувати на зворотних кривих забороняється. На з’єднаних і ходових , локомотивних шляхах приймається Р=200 м, у важких Р=180 м, в особливо важких Р=150 м.

22.Норми проектування роздільних пунктів у профілі.

Норми проектування роздільних пунктів у профілі. Станції, роз'їзди, обгінні пункти у профілі варто розташовувати на горизонтальній площадці (це полегшує умови торкання поїздів в обох напрямках, знижує небезпеку уходу вагонів від поштовху при маневрах чи від вітру). Для зменшення обсягу земельних робіт допускається в окремих випадках розташування РП на ухилі не більш 1,5%₀, а у важких умовах - до 2,5%₀. Роз'їзди й обгінні пункти поздовжнього і напівпоздовжнього типів (а за узгодженням з УЗ і проміжні станції тих же типів) допускається розташовувати на ухилі не більше 10%₀ у межах частини станційної площадки, де не передбачене виробництво маневрів і відчеплення локомотивів або вагонів від складів. В особливо важких топографічних умовах при відповідному обґрунтуванні і за згодою УЗ допускається розташовувати на ухилі не більш 10%₀ усю станційну площадку окремих роз'їздів і обгінних пунктів усіх типів, на яких не передбачається відчеплення локомотивів чи вагонів від складу. РП з колійним розвитком, окремі парки та витяжні колії у плані мають розташовуватися на прямих ділянках, що покращує умови бачимості при руі поїздів і маневровій роботі, торканню поїзду з місця. У важких умовах дозволяється розташовувати їх на кривих радіусом не менше 1200м. У дуже важких топографічних умовах дозволяється зменшення радіусу кривої до 600м, а у гірних умовах-до 500м. Витяжні колії на обратних кривих проектувати не можна. Головні колії перед РП необхідно проектувати прямими. Дозволяється їх розташування згідно СНиП у кривих радіусом 2500 – 4000м для ліній 1категорії, 2000-2500м – для ліній 2категорії, не менше 400м – для ліній менше 5 категорії. Радіуси кривих з’єднувальних і ходових локомотивних колій проектуються не менше 200м, уважких умовах-до 180м та на під’їзних коліях до 150м. Колії у платформ і навантажувально-розвантажувальних фронтів вкладаються на прямих, у важких умовах на кривих радіусом не менше 600м, у дуже важких умовах – не менше 500м.

23.Техніко-економічне порівняння варіантів проектних рішень.

У тих випадках, коли можливі різні варіанти перебудови станції і роздільних пунктів, а також окремих елементів, проекти розробляються в декількох варіантах, щоб потім вибрати з них оптимальний на основі техніко – економічного порівняння. Для вибору найкращого варіанта підраховують по кожному з них капітальні вкладення, експлуатаційні витрати, виконуються техніко-економічні порівняння, що включають визначення порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень одного варіанта в порівнянні з іншим, зіставляють варіанти по якісних і натуральних показниках. Найкращим варіантом буде той, по якому сума річних приведених, будівельних і експлуатаційних витрат П буде мінімальної П=К_і*Е_н+Э_і=min, де К_і- капвкладення, Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності капвкладень (0,12 – 0,1), Э_і – річні експлуатаційні витрати, що включають амортизаційні витрати. У випадку порівняння тільки двох варіантів з однойменними капвкладеннями і постійними експлуатаційними витратами, порівняння може також вироблятися по строку окупності варіанта з великими капвкладеннями за рахунок заощадження експлуатаційних витрат.

,де К₁,К₂ – капітальні витрати по 1 і 2 варіантам(К₁<К₂);Э₁, Э₂ – річні експлуатаційні витрати (Э₁> Э₂)

Строк окупності Т_ок не повинний перевищувати нормативний термін Т_н при Е_н=0,1 -Т_н=10 років, при Е_н = 0,12 - Т_н = 8 років. Крім того, при порівнянні варіантів враховують такі якісні показники, як економія в чисельності працівників чи кількості перероблених вагонів на 1 працівника, забезпечення вимог безпеки, ступінь зручності обслуговування пасажирів, рівень механізації й автоматизації. Якщо Т_ок > Т_н , то приймаємо до проектування 1 варіант, інакше 2.

В тих випадках, коли капітальні вкладання хоча б по одному з варіантів намічається виконувати в декілька строків при порівнянні варіантів приводять витрати подальших років до теперішніх шляхом перемноження їх на коефіцієнт приведення. , де - норматив для приведення різночасових витрат, =0,08; t – кількість років, до року, що розглядається, рахуючи від року, до якого приводяться витрати. На коефіцієнт приведення перемножуються капітальні і експлуатаційні витрати.

Приведені витрати по кожному варіанту : , де - період, за який враховуються витрати, ; - початковий рік підрахунку експлуатаційних витрат, однаковий для всіх варіантів.

Найкращім є той варіант, що дає найменшу величину сумарних витрат, що приведені до початкового року.