- •3.Плодовитость пчелиной матки
- •4.Пчелы-трутовки
- •11. Исправление безматочных семей
- •15.Осіннє нарощування бджіл
- •16.Семья с маткой-помощницей в ульях-лежаках
- •18. Медозбір. Підготовка бджіл.
- •22.Деленее на льоту.
- •25.Смена и подсадка пчелиных маток
- •27.Откачка мёда.
- •28.Каким образом можно ограничить яйцекладку матки во время медосбора, поскольку в это время в гнезде имеется большое количество расплода?
- •29.Основные медоносные растения
- •30. Организация медоносного конвейера
- •33. Запилення ентомофільних культур закритого грунту
- •34. Технологія виробництва меду. Методи визначення паді у меду.
- •35. Технологія виробництва маточного молочка.
- •36. Технологія отримання бджолиної отрути.
- •37. Технологія виробництва квіткового пилку.
- •38. Падевий мед, його походження і використання.
- •39. Племінна робота в бджільництві.
- •40. Характеристика основних порід бджіл . Породне районування бджіл в Україні
- •41.Техніка виведення маток.
- •42,43. Масова селекція бджіл на пасіці. Аналітична селекція в бджільництві.
- •44. Способи формування сімей виховательок і вимоги до них.
- •45. Організація нуклеусів і їх використання.
- •46. Які роботи проводяться на пасіці в осінній період.
- •47. Як визначити потребу меду та перги в зиму та правильно розташувати їх в гнізді.
- •48. Які фактори впливають на якість зимівлі бджолиних сімей.
- •49. Способи комплектування гнізд до зимівлі
- •51. Стимулюючі підкормки в осінній та ранньо-весняний періоди.
- •52.Інфекційні захворювання. Діагностика, лікування, попередження
- •53. Європейський гнилець– хвороба, що спричинює масову загибель та гниття личинок молодого віку, а іноді й запечатаного розплоду.
- •54.Інвазійні хвороби. Діагностика, лікування, попередження .
- •55. Аскофероз іаспергильоз бджіл.
- •56. Незаразні хвороби бджіл і шляхи їх попередження.
- •57, 58, 59. Вароатоз.
- •61. Ізоляція бджолиних сімей при обробці ентомофільних культур отрутохімікатів.
- •63. Шкідники та хижаки бджіл. Способи боротьби з ними.
- •64.Профілактика хвороб, ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи на пасіці.
64.Профілактика хвороб, ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи на пасіці.
Стійкість бджолиних сімей проти хвороб залежить від породи бджіл. Найстійкіші проти захворювань у природних умовах Степової зони України є місцеві бджоли (українські, середньоросійські, карпатські), а найсприйнятливі – сірі гірські кавказькі та італійські. Помісні бджоли мають проміжну стійкість проти хвороб між вихідними породами. Переваги місцевих бджіл пов’язані з кращим пристосуванням до кліматичних і медозбірних умов та до місцевих рас збудників хвороб, вироблених у результаті тривалого природного та штучного відбору.
Важливу роль у профілактиці захворювань відіграє сила сім’ї. Слабкі сім’ї найчастіше уражуються хворобами, а сильні хворіють значно менше. З метою профілактики захворювань на пасіках необхідно формувати сильні сім’ї, які на початку зимівлі повинні мати не менше 9–10 вуличок бджіл, а в кінці зимівлі – 8–9 вуличок. Велике значення для запобігання втратам від хвороб має вік бджіл і маток. Зараженість хворобами сімей зі старими матками та бджолами вища, ніж з молодими. Молодих маток бажано одержувати від найбільш стійких проти хвороб бджолиних сімей. На пасіках постійно дбають про нарощування молодих бджіл у такій кількості, щоб сім’ї були сильними. Перед занесенням бджіл у зимівник його очищають, білять 10–20%–процентною суспензією свіжогашеного вапна та добре провітрюють. Підлогу зимівника посипають дрібним вапном.
Весною після обльоту оглядають сім’ї, переселяють у чисті, знезаражені вулики, скорочують і утеплюють гнізда. Вулики знезаражують гарячим (50–70 °С) 5–процентним розчином зольного лугу чи кальцинованої соди або 2–процентним розчином їдкого натру. Знезаражують також запасні стільники, рамки, заставні дошки, стельові дошки, роздільні решітки, годівниці, напувалки, медогонки та інший інвентар, а також стільникосховища, складські й підсобні приміщення. Трупи бджіл та сміття збирають і спалюють. Забруднені стільники обробляють парами оцетовоїкислоти або перекису водню.
Знезараження проводять на рік один раз, а за потреби і більше, на спеціальних майданчиках, поряд з якими обладнують яму для використаних дезінфікуючих розчинів, брудної води з умивальника тощо. Яму закривають кришкою. Під час огляду після весняного обльоту від 10–15% бджолиних сімей відбирають зразки загиблих бджіл і доставляють у ветеринарну лабораторію для дослідження. Місця зберігання продуктів бджільництва повинні бути недоступними для бджіл. Вощину і віск зберігають окремо. Під час роботи бджолиними сім’ями пасічники дотримуються правил особистої гігієни. На пасіці слід мати умивальник, таз, відро з кришкою, мило, рушники і по два халати на кожного пасічника. До і після роботи у вулику обов’язково миють руки з милом, а інструменти знезаражують кип’ятінням.