61. Ізоляція бджолиних сімей при обробці ентомофільних культур отрутохімікатів.

Для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин і лісів застосовуються різні хімічні сполуки, що згубно діють не лише на шкідливих комах, а й на бджіл. Отруєння бджіл пестицидами спостерігається навесні і влітку під час масових обробок посівів і насаджень. Причини отруєння такі: порушення правил застосування пестицидів і санітарних вимог під час обробок рослин; відсутність або запізнення з інформуванням про час, місце і характер обробки; обробка рослин у фазі цвітіння вдень за масового вильоту бджіл за нектаром, при сильному вітрі, коли отрута зноситься з оброблюваних ділянок на сусідні медоносні угіддя або на територію пасіки (обробка за допомогою авіації).

Шляхи проникнення отрут в організм бджоли. Отрути проникають в організм бджоли трьома шляхами: еліментарний – у травні органи разом з кормом і водою; контактним – через шкірні покриви і фумігантним – при вдиханні повітря, насиченого парами пестицидів. Найбільш шкідливі отрути ті, що проникають в організм еліментарним і контактним шляхами.

Заходи запобігання отруєнню бджіл. Державні інспектори із захисту рослин повинні проводити такі заходи: перевіряти в господарствах готовність ланок і бригад для роботи з пестицидами. За неукомплектованості ланок і бригад вимагати від керівників господарств доукомплектувати їх до початку оперативного сезону досвідченими організаторами, техніками, бригадирами, ланковими і робочим персоналом; проводити інструктаж з безпеки праці і регламентів застосування пестицидів; посилити державний контроль за суворим додержанням правил при зберіганні, транспортуванні і застосуванні отрутохімікатів землекористувачами і окремими громадянами; вживати необхідних заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушеннях, відповідно до Положення про державний контроль із захисту сільськогосподарських рослин від шкідників і хвороб в Україні; систематично проводити активну пропаганду серед мешканців сільських районів з питань захисту бджіл від отруєння пестицидами; звертати особливу увагу на своєчасне оповіщення населення про наступні хімічні обробки рослин; ретельно розслідувати всі випадки отруєння бджіл і вживати необхідних заходів, щоб запобігти отруєнню.

Спеціальні бджільницькі заходи захисту бджіл. Залежно від токсичності застосовуваних пестицидів, віддаленості пасіки від оброблюваних площ і часу проведення хімічних обробок рослин, вибирають різні способи ізоляції бджолиних сімей. Одним з них є перевезення бджіл на інші ділянки. Це відбувається тоді, коли пестициди мають тривалий термін дії, а на пасіці немає обладнання для ізоляції бджіл у вуликах. Бджіл вивозять на відстань не менш як 5 км від пасіки. Техніка і способи перевезення такі ж, що й за перевезенні на медозбір. Ізоляція бджіл у вулику застосовується в разі обробки рослин пестицидами з коротким строком токсичності або неможливості перевезення бджіл. За правильної ізоляції (добра вентиляція, необхідна кількість корму та води в гнізді) бджоли непогано переносять її протягом 4–5 діб.

62.Хронічний паралічвикликає масову загибель дорослих бджіл у період медозбору. Спричинює його фільтрівний вірус. Розвитку хвороби сприяють різка зміна холодної і дощової погоди на жарку, перегрівання гнізд і нестача білкового корму. Проявляється з травня по вересень.

Ознаки хвороби. На початку захворювання бджоли збуджені, що проявляється в стрімкому русі вперед, крутінні на місці, посиленні шуму. Пізніше бджоли слабо реагують на зовнішні подразники, не можуть літати, рухаються повільно. У них спостерігають тремтіння ніжок, розставлені крила, судорожне тремтіння тіла, порушення координації рухів.

В уражених бджіл збільшується черевце, деякі втрачають волоски, чорніють, стають маслянистими і блищать.

Бджоли збираються по 10–20 на прилітних дошках та в інших місцях і сидять нерухомо протягом тривалого часу.

Заходи боротьби. За виявлення хронічного паралічу проводять дезинфекцію вуликів, стільників, інвентаря так, як і при європейському гнильці. Крім того, ліквідовують причини перегрівання гнізд у хворих сім’ях, замінюють маток на плідних, одержаних від здорових сімей. Хворих і мертвих бджіл збирають й спалюють. 202

Для профілактики хвороби і підвищення стійкості, бджолині сім’ї обробляють ферментом ендонуклеазою, що випускається у флаконах. Розчин препарату готують перед обробкою. Проводять 6–8 обробок з інтервалом 10 днів, до повного зникнення хвороби.