V ─ швидкість виходу повітря з верхнього прорізу (квартирки), м/с.

Її можна розрахувати по формулі [2]:

(2.8)

де g ─ прискорення вільного падіння, g = 9,8 м/с;

∆H2 ─ тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з квартирки кг/м².

(2.9)

де h2 ─ висота від площини рівних тисків до центра квартирки;

Y3 і Yс ─ відповідно об’ємні ваги повітря зовні приміщення і у середині його, кГс/м³.

Величину h2 можна знайти із системи:

(2.10)

де S1, S2 ─ площі дверного (нижнього) прорізу і квартирки (верхнього прорізу);

h1, h2 ─ відстані від середини нижнього прорізу і середини верхнього прорізу до площини рівних тисків відповідно;

H ─ відстань між серединами верхнього і нижнього прорізів.

Звідки

(2.11)

Об’ємна вага повітря визначається по формулі [2]:

де Рб ─ барометричний тиск, мм рт. ст., приймаємо Рб = 750 мм рт. ст.;

Т ─ температура повітря в К.

Для зовнішнього повітря температуру приймаємо (СНіП 2.04.05-91)

─ для літа ─ t = 24º С. N = 297 К

─ для зими ─ t = -11º С. N = 262 К

Розрахуємо фактичний повітрообмін.

Y вн.л. = 0,465 * 750 / 301 = 1,16;

Y вн.з. = 0,465 * 750 / 290 = 1,2;

Y вн. літо = 0,465 * 750 / 297 = 1,17;

Y вн. зима = 0,465 * 750 / 262 = 1,33;

∆ Н_2л = 0,08* (1,17-1,16) = 0,0008;

∆ Н_2з = 0,08* (1,33-1,2) = 0,0104;

V_л = √2*9,8*0,0008/1,17 = 0,37;

V_з = √2*9,8*0,01044/1,33 = 0,39;

L_фл = 0,55*1*0,36*3600 = 712 м/ч;

L_фз = 0,55*1*0,39*3600 = 772 м/ч.

До параметрів мікроклімату відносяться температура повітряного середовища, вологість, швидкість руху повітря й інтенсивність світлового випромінення.

У приміщенні фінансового відділу в теплий період року температура повітря повітря підтримується близько 25⁰ С ( відповідно до норм оптимальна температура може коливатися в межах від 23 – 25⁰ С ), а в холодний період року – близько 22⁰ С ( оптимальна температура лежить в межах від 22 – 24⁰ С ), відносна вологість повітря – 50 % ( оптимальне значення даного параметра для теплого і холодного періодів року – 40-60 % ), а швидкість руху повітря дорівнює 0,2 м/с ( оптимальне значення даного параметра в холодний і теплий період року повинен бути не більше 0,2 м/с ).

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від освітлювальних приладів і нагрітих поверхонь робочої техніки ( комп’ютери, принтери, факс) не перевищує 100 Вт/м², що не перевищує припустимих норм при опроміненні не більше 25 % поверхні тіла. Оптимальні значення параметрів обрані відповідно до категорії робіт по тяжкості. У нашому випадку категорія робіт 1а – легка.

Фактичні значення швидкості руху повітря, відносної вологості і температури влітку й узимку задовольняють оптимальним нормам.

Також необхідно проаналізувати стан виробничого травматизму та професійних захворювань (аналіз причин нещасних випадків захворювань), який проводиться на основі змісту актів про нещасний випадок ф.Н-1, професійних захворювань на виробництві, звітності підприємства за ф. 7-Т та лікарняних листів за 2009-2011 рр., що представлено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань за 2009 -2011 рр.

№ з/п	Показники	2009р.	2010р.	2011р.
1	2	3	4	5
1	Середньорічне число працюючих (Р), чол.	425	424	425
2	Число нещасних випадків (Nн.в.) всього: у тому числі: з тимчасовою втратою працездатності з стійкою втратою працездатності з смертельним наслідком	5 4 1 -	4 2 2 -	3 3 - -
3	Втрати працездатності від травм, дн (Ттр)	1	-	1
4	Число захворювань (Nз)	25	28	23
5	Втрати працездатності через захворювання, дн (Тз)	16	19	12
6	Коефіцієнт частоти (на 1000 працюючих): нещасних випадків (Кчн) (Кчн=Nн.в.1000/Р) захворювань (Кчз) (Кчз=Nз.1000/Р)	11,8 58,8	9,4 66	7,1 54,1
7	Коефіцієнт тяжкості: нещасних випадків (Ктн) (Ктн=Ттр/Nнв) - захворювань (Ктз) (Ктз=Тз /Nз)	0,2 0,64	- 0,66	0,3 0,52
8	Коефіцієнт втрати робочого часу (Кв): (Кв=КчКт)	59,3	49,8	50,2

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти й тяжкості:

	(3.7)
	(3.8)

де – показник частоти травматизму;

–кількість випадків травматизму за звітний період;

– середньоспискова чисельність працівників;

– показник тяжкості травматизму;

– кількість днів непрацездатності.

П_чт = 1000*3/425 = 7,1

П_тт = 46/425 = 0,1

Показник непрацездатності – це число людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

Пнп = 1000*46/425 = 108,2

(3.9)

Показники інтенсивності випадків захворювань ( ), непрацездатності ( ), які припадають на 100 працюючих і тривалості захворювання ( ) розраховують за формулами:

	(3.10)
	(3.11)
	(3.12)

де – загальна кількість працюючих;

– кількість днів непрацездатності через захворюваність;

– кількість випадків захворювань.

П_із = 100*12/425 = 2,8

П_нп = 100*35/425 = 8,2

П_тр = 35/12 = 2,9

Отже, можемо зазначити, що розраховані нами показники інтенсивності випадків захворювань ( ), непрацездатності ( ), які припадають на 100 працюючих і тривалості захворювання ( ) за 2011 рік знаходяться в допустимих значеннях і зменшились порівняно з попередніми роками виходячи з даних таблиці 3.1.