6. Глобальна мережа Internet

Internet - це інтермережа, що складається з багатьох мереж, які працюють на базі протоколів TCP/IP, об'єднані шлюзами та використовують єдиний адресний простір і простір імен. Головною ознакою Internet є використання протоколів стека TCP/IP. Internet має декілька опорних мереж, що надають магістральний, базовий сервіс. Менші за розмірами регіональні та локальні мережі, які є частинами Internet, відповідають за передавання та одержання даних з Internet, зберігаючи повне адміністрування власними ресурсами та ведучи власну внутрішню політику.

Найважливішими сервісами Internet є такі: емуляція термінала (віддалений доступ), передавання файлів, електронна пошта, телеконференції, www.

Віддалений доступ (telnet). Telnet - це протокол віддаленого доступу, який дає змогу користувачу виконувати програми на інших ПК. Інтерфейс та набір команд telnet стандартизовано, а тому з довільного клієнта можна виконувати команди на довільному сервері. Під час роботи з сервісом telnet є змога працювати з віддаленим комп'ютером та локальною машиною в командному режимі, до якого можна перейти за допомогою введення так званого Esc-символу (наприклад, ^{^}]). Власне з використанням telnet-сервісу користувач може ввійти у комп'ютер провайдера і через нього, з використанням командного shell-режиму, одержати доступ до інших комп'ютерів в Internet. Крім традиційного застосування, telnet дає змогу приєднатися через нестандартний порт і організувати спеціальну програму-сервер для опрацювання запитів, а також з відлагоджувальною метою увійти в іншу машину через порт іншої програми та дослідити її роботу.

Передавання файлів. Ftp - це сервіс передавання файлів. Як і telnet, ftp має інтерфейс командного рядка. Командний режим ftp підтримує і кілька допоміжних команд, які дають змогу переглядати зміст каталогів на віддаленому комп'ютері. Сервіс ftp допускає два режими передавання даних: двійковий (binary) та текстовий (ASCII). Якщо приймання відбувається у двійковому режимі, то файл не опрацьовується і надходить користувачу у первісному вигляді. Якщо ж файл передано у режимі ASCII, він інтерпретується як набір текстових символів з можливістю втрати значення найстаршого біта кожного байта. Команди mput та mget дають змогу передати або приймати групу файлів, а додаткові команди cd, dir, ls - виконувати навігацію каталогами віддаленого комп'ютера, виводити список файлів каталогу.

Електронна пошта - це базовий, найпростіший і водночас досить потужний сервіс. Він дає змогу пересилати текстові файли за довільною адресою. Адреса в мережі Internet має структуру ім'я_користувача@ім'я_комп'ютера, де ім'я комп'ютера може бути доменним. Інші мережі, до яких Internet приєднана через шлюзи, мають власні системи електронної пошти та формати адрес. На це треба зважати під час пересилання повідомлень у такі мережі.

Листи електронної пошти, подібно до звичайних, передаються через низку проміжних комп'ютерів до адресата. Крім пересилання поштових повідомлень, електронна пошта дає змогу організувати роботу групи, створити список розсилання за інтересами, передавати файли тощо..

Іншою функцією електронної пошти є організація інформації у вигляді папок та навігація між ними. Крім того, утиліта sendmail дає змогу задавати групи користувачів (вони називаються списками розсилання). У файлі mailrc (команда alias) вводиться кілька рядків з однаковим псевдонімом або замість однієї адреси через кому перелічуються декілька. Коли повідомлення надходить на ім'я псевдоніма, воно пересилається на всі зазначені адреси.

До інших сервісних функцій електронної пошти належать пересилання файлів у двійковому форматі, повідомлення про одержання, повідомлення про прочитання, відміна повідомлення. Спочатку пошта була спроектована тільки для пересилання текстової інформації (тобто багато службових символів кодової таблиці були 'нелегальними'). У процесі роботи виникла потреба приєднувати до текстових повідомлень довільні двійкові файли.

Служби електронної пошти надають послуги і з пошуку файлів.

Одним з недоліків використання списків розсилання електронної пошти може стати невиправдане перевантаження мережі. Користувачів можуть не цікавити абсолютно всі повідомлення, які надходять за списком і засмічують поштову скриньку користувача. Можливість ефективно спілкуватися за тематичними інтересами надає сервіс телеконференцій.

Телеконференції - це дискусійні групи з певної тематики. Тематика організована ієрархічно, у вигляді дерева. Тему конференції, наприклад, можна сформулювати так: res.music.folk (дозвілля.музика.народна). Головні розділи конференцій:

- comp - все про комп'ютери;

- news - новини про систему телеконферецій;

- res - теми дозвілля, хоббі, мистецтва;

- sci - науково-дослідна діяльність;

- soc - соціальні проблеми;

- talk - дискусії зі спірних питань;

- misc - різне;

- alt - альтернативні погляди на речі;

- k12 - конференція для викладачів і учнів.

Для роботи з телеконференціями користувач застосовує спеціальну програму (rn, trn, nn, tin), спочатку налагоджуючи конфігураційні файли (наприклад, .nn/init, .newsrc), та зазначаючи, якими конференціями він не буде користуватися та на які зголоситься. Програма роботи з матеріалами конференцій дає змогу зручно переглядати теми окремих повідомлень, самі повідомлення, висловлювати свою думку у відповідь на наявне повідомлення або ж сформувати власне повідомлення на конференцію. Додатковими функціями є фільтрування матеріалів конференцій та тем повідомлень за ключовими словами, шифрування повідомлень, надсилання відповіді автору електронною поштою (у цьому випадку відповідь надходить тільки автору, а не всім учасникам).

Пошук інформації (archie). Серед проблем, з якими стикається користувач Internet, найважчою є відшукання потрібної інформації. Відомо багато різноманітних сервісів шукання, один з них називається archie. У мережі є призначені сервери (як звичайно, їхні імена починаються з archie), які періодично звертаються до серверів Internet свого околу через ftp та читають повну структуру каталогів. Набори структур каталогів різних серверів і формують інформаційну базу, за якою відшукується інформація на підставі імен файлів.

World Wide Web - один з найновіших та найперспективніших сервісів Internet. В основі цієї технології є принцип гіпертексту - гнучкої системи посилань, розташованих у тексті. Такий принцип переходу найбільш відповідає порядку роботи людського мозку під час побудови аналогій та деталізації. Принципи побудови гіпертекстових систем відомі давно. З використанням цієї технології тривалий час створювали help-системи програмних продуктів. Однак уперше гіпертекст для роботи в Internet застосували фізики-ядерники з Європейського центру ядерних досліжень (CERN). Вони розробили web-технологію та створили першу програму перегляду - браузер. Web-технологія відразу ж набула популярності завдяки таким характеристикам:

- інші технології працюють з незручним у користуванні та ненаочним текстовим командним інтерфейсом. Набирання команди займає багато часу. Посилання WWW не потребують набирання взагалі;

- графічний інтерфейс. Переважна більшість програм перегляду - графічні;

- єдина програма для виконання всіх функцій - браузер. Програма проста у користуванні;

- механізм гіпертекстових переходів дає змогу зручно впорядкувати інформацію;

- підтримує відображення мультимедіа інформації;

- підтримує доступ до баз даних;

- зручний доступ до всіх інших сервісів Internet з браузера;

- можливість багатовіконної роботи з кількома документами.

Для передавання Web-документів використовують протокол HTTP (Hypertext Transfer Protocol). Web-технологія має уніфікований механізм зображення адреси мережевого ресурсу url (uniform resource locator). Форми url для деяких сервісів WWW наведені в таблиці.

Сервіс	url
www	http://internet_адреса/шлях_до_файлу_html
ftp	file://internet_адреса/шлях_до_файлу
telnet	telnet://internet_адреса:порт
Телеконференції	news://назва_конференції

Web-документи створюють спеціальною мовою, що враховує гіпертекстові посилання, мультимедіа інформацію тощо, - HTML (Hypertext MarkUp Language). Формат текстового файлу web-документа - html.