- •Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •Еволюція форм грошей.
- •Причини та значення демонетизації золота
- •Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх різновидів — паперових і кредитних грошей. Роль держави у творенні кредитних грошей.
- •Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, «класична» і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.
- •Цінність грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.
- •Функція грошей як міри вартості.
- •Функція грошей як засобу обігу.
- •Функція грошей як засобу платежу.
- •Функція грошей як засобу нагромадження вартості.
- •Функція світових грошей.
- •Якісні властивості грошей.
- •Товарна теорія грошей та критика її Туганом-Барановським.
- •Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
- •Внесок м. І. Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії.
- •Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •Сучасний монетаризм. Внесок м. Фрідмена у монетаристську теорію.
- •«Кембриджська версія».
- •Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- •Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту та їх взаємозв’язку.
- •Порядок балансування грошових потоків у окремих суб’єктів та в грошовому обороті в цілому.
- •1) Грошовий обіг:
- •2) Фіскально-бюджетна сфера:
- •3) Кредитна сфера:
- •Грошова маса: сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •Характеристика грошової бази як вимірника маси грошей
- •Характеристика грошових агрегатів
- •Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль у макроекономічній ситуації.
- •Рівень монетизації економіки як макроекономічний показник. Причини та наслідки демонетизації.
- •Необхідність та шляхи демонетизації економіки України
- •Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
- •2 Види зобов’язань. :
- •Інституційна модель грошового ринку.
- •Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв’язок окремих сегментів ринку.
- •Попит на гроші: сутність, зв'язок із швидкістю обігу.
- •Мотиви та чинники, що впливають на попит на гроші.
- •Крива попиту на гроші.
- •Пропозиція грошей, її сутність, особливості формування та чинники зміни.
- •Крива пропозиції грошей.
- •Графічна модель грошового ринку. Рівновага попиту і пропозиції та процент.
- •Вплив на рівновагу ринку грошей попиту
- •Вплив на рівновагу ринку грошей пропозиції
- •Заощадження як джерело та межа пропозиції грошей.Крива
- •Графічна модель ринку капіталу. Заощадження-інвестиції.
- •Сутність, призначення та основні елементи грошової системи
- •Еволція грошовиз систем.Характеристика основних видів грошових систем.
- •Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошового обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків кожної з них.
- •Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти, її сутність, види, значення та передумови
- •Валютний ринок: сутність та структура, чинники, що визначають кон’юнктуру валютного ринку.
- •Функції та операції валютного ринку.
- •Валютний курс: сутність та призначення
- •Види валютних курсів
- •Характеристика плаваючого та фіксованого валютних курсів
- •Поняття та призначення валютних систем.
- •Валютне регулювання та контроль
- •Особливості формування валютної системи в Україні
- •Платіжний баланс: сутність, структура, ролі.
- •Золотовалютні резерви: сутність, призначення та роль у механізмі валютного регулювання.
- •Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- •Необхідність державного регулювання пропозиції грошей. Економічні та фінансові наслідки зміни пропозиції грошей.
- •Загальна модель пропозиції грошей та її учасники.
- •Характеристика структурних елементів грошової бази та їх ролі в управлінні грошовою базою.
- •Механізм впливу нбу на грошову базу через активні та пасивні операції
- •Грошово- кредитний мультиплікатор
- •Механізм простого мультиплікатора. Роль цб та км в його формування.
- •Чиник впливу на коеф.Го/Дп
- •Вплив уряду та держ.Бюджету на пропозицію грошей
- •Загальні передумови та економічні причини, що визначають необхідність кредиту.
- •Характеристика державного кредиту. Особливості його розвитку в Україні.
- •Портфель активів, його ек.Суть. Вплив на нього процента.
- •Теорія попиту на активи. Поняття активу, їх види, чинники.
- •Ризикова структура процентної ставки
- •Строкова структура процентної ставки
- •Спооби нарахування та сплати проц..Ставок.
- •Функції та роль процента
- •Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
- •Послуги фінансових посередників.Економічні вигоди
- •Банки як провідні інституції фінансового посередництва.
- •Поняття та роль банків.Дискусії навколо сутності банків.
- •Функції банків. Їх характеристика.
- •Фінансове регулювання,його сутність,цілі.
- •Банківська система в механізмі фін.Регулювання.
- •Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •Походження та розвитку комерційних банків.
- •Банківська діяльність як галузь економіки. Банківські проценти, оргструктура.
- •Банк як фірма: порядок створення та реєстрації, ліцензування.
- •Банківництво як вид бізнесу: цілі. Баланс.
- •Комісійно-посередницькі операції банків
- •Банківські ризики, їх класифікація.
- •Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- •Міжнародний валютний фонд: цілі, порядок створення, формування ресурсів, відносини з Україною
- •Світовий банк — поняття, структура і завдання.
- •Регіональні міжнародні кредитно-фінансові організації — призначення, порядок створення, види.
- •Чорноморський банк торгівлі та розвитку
- •Європейський банк реконструкції та розвитку Діяльність центрального банку як банку банків.
- •Банк міжнародних розрахунків.
Основи менеджменту банківських ризиків.
Стабільність банків і механізм її забезпечення
Сутність та призначення економічних нормативів банк.діяльності.
Розвиток комерційних банків в Україні
Міжнародне банківництво.
Призначення, роль та організаційна структура Центральних банків.
Походження та розвиток центральних банків.
Інтернаціональна діяльність ЦБ, БМР та Європейська система центральних банків.
Незалежний статус ЦБ
Функції центрального банку.
Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
Більш повно і точно виражає сутність монетарної політики визначення її як комплексу взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених сусп. цілей, заходів щодо регул-ня грош. обороту, які здійснює держава через центр. банк.
Цілі поділяються на 3 групи:
1) Стратегічними є цілі, що визначені як ключові в загальноек. політиці держави. Ними можуть бути зростання вир-ва, зростання зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу.
2) Проміжні цілі полягають у таких змінах певних ек. процесів, які сприятимуть досягненню стратегічних цілей. Оскільки в ринкових умовах ек. зростання, зайнятість, динаміка цін, стан платіжного балансу та інші макроек. показники визначаються передусім станом ринкової кон'юнктури, проміжними цілями монетарної політики є зміна останнього в напрямі, який визначається стратегічн. ціллю.
3) Тактичні цілі – це оперативні завдання банківської системи щодо регулювання ключових ек. змінних, передусім грошової маси, процентної ставки та валютного курсу, для досягнення проміжних цілей. Стосовно кожного з цих показників може ставитися одне з трьох завдань: зростання, стабілізація, зниження.
Усі інструменти можна поділити на 2 групи:
– інструменти опосередкованого впливу на грош. ринок і ек. процеси;
– інструменти прямого впливу.
До 1 групи належать: операції на відкритому ринку, регулювання норми обов'язкових резервів, процентна політика, рефін-ня комерційних банків, регулювання курсу нац. валюти.
До 2 групи відносять: установлення прямих обмежень на здійснення емісійно-касових операцій; уведення прямих обмежень на кредитування центр. банком комерційних банків; установлення обмежень чи заборони на пряме кредитування центр. банком потреб бюджету; прямий розподіл кредитних ресурсів, що надаються комерційним банкам у порядку рефінансування, між пріоритетними галузями, вир-вами, регіонами тощо.
Таргетування проміжних цілей гр..-кред.поліики (валют.курс,рівень інфляції)
Види грошово-кред.політики
Особливості передавального механізму грошово-кредитної політики в Україні.
Місце ЦБ в системі банківського регулювання.
Інтегральні процеси у світовій економіці та необхідність створення міжнародних валютно-кредитних установ.
Міжнародний валютний фонд: цілі, порядок створення, формування ресурсів, відносини з Україною
Міжнародний валютний фонд — це валютно-фінансова організація міжурядового співробітництва. Його політика та діяльність регулюються статутом, який має назву Статті угоди МВФ. Специфіка Фонду полягає у тому, що у своїй діяльності він об’єднує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Цілей МВФ:
сприяти міжнародному співробітництву у валютній сфері через постійно діючу установу, що створює механізм для консультацій та співробітництва з міжнародних валютно-фінансових проблем;
сприяти розширенню та збалансованому зростанню міжнародної торгівлі і тим самим досягненню і підтримці високого рівня зайнятості та реальних доходів;
підтримувати стабільний та упорядкований валютний режим держав-членів, а також запобігати конкурентному знеціненню валют;
надавати допомогу у створенні багатосторонньої системи платежів за поточними операціями між державами-членами, а також в усуненні валютних обмежень;
зміцнювати впевненість держав-членів шляхом тимчасового надання в їх розпорядження за відповідних гарантій загальних ресурсів Фонду і в такий спосіб уможливлювати коректування диспропорцій у їхніх платіжних балансах без застосування заходів;
відповідно до наведеного вище скорочувати тривалість та зменшувати масштаби нерівноваги у зовнішніх платіжних балансах держав-членів.
При наданні кредитів МВФ ставить перед країнами-боржниками деякі політичні та економічні умови, які втілюються у програмах перебудови економіки. Вказані програми охоплюють заходи, що належать до сфери бюджетно-податкової, кредитно-грошової політики, цінового механізму, зовнішньої торгівлі, міжнародних кредитних та валютно-розрахункових відносин. Вони пов’язані зі зменшенням державних витрат, підвищенням податків і ставки позичкового процента, зміною валютного курсу та ін.
Кожна країна-учасниця, вступаючи у Фонд, робить відповідний внесок, який визначається встановленою квотою. Розмір такої квоти, що переглядається з періодичністю у п’ять років, розраховується на основі оцінки економічного потенціалу окремих країн у світовому господарстві. Відносно розміру квот визначається «вага» голосу кожної країни в керівництві Фондом та обсяг її можливих запозичень.
Ставши членом МВФ, Україна водночас увійшла до структури Світового банку. Їй виділено квоту в 10 678 акцій на загальну суму в 1,3 млрд дол. США. Валютну готівку за членство України в банку на суму 7,9 млн дол. США внесли Нідерланди, що є країною-опікуном нашої держави у цій банківській структурі.
На початку своєї діяльності, в кінці 40-х років, практично не було розвинутої системи міжнародних фінансових приватних ринків. Тому МВФ був джерелом коштів як для розвинутих країн, так і для країн, що розвиваються. Протягом останніх 40—50-ти років одним з найцікавіших аспектів економічного розвитку у світі стала дуже швидка інтернаціоналізація приватного фінансового ринку. І сьогодні більшість розвинутих країн не потребують фінансових ресурсів Фонду, бо вони мають доступ до приватних фінансових ринків. Тому МВФ від фінансування всіх країн-членів зараз переключився на підтримку країн, що розвиваються.
Якщо до 1980-х років структурні умови практично не застосовувалися, то з 1990-х майже всі програми МВФ включають елементи структурної обумовленості. Це іноді викликає занепокоєння з боку національних урядів щодо перевищення МВФ своїх повноважень, коли він прямо використовує свої фінансові важелі, обмежуючи масштаби прийняття рішень на національному рівні.
Фінансові ресурси МВФ спрямовуються для надання допомоги країнам-членам, які намагаються подолати проблеми платіжного балансу, а також для сприяння у пом’якшенні наслідків реалізації стабілізаційних програм. МВФ надає фінансування як зі своїх загальних ресурсів, так і в межах механізмів пільгового фінансування. Держави-члени, які користуються загальними ресурсами МВФ, «купують» валюту інших держав-членів. Пільгове фінансування надається у вигляді кредитів під низькі проценти.
Відносини МВФ з країнами колишнього СРСР, у тому числі з Україною, будуються відповідно до трьох типів програм. Програму першого типу створено спеціально для цих країн та країн Східної Європи. Вона є своєрідною підготовчою програмою, відносно простою у своїх вимогах. Виконання такої програми не потребує складного інвестиційного апарату в країні. Це первісна програма — програма системної трансформації економіки (Systemic Transformatiоn Fasility — STF), реалізація якої дає змогу країні і Фонду співпрацювати.
Наступний крок — це досить стандартна програма, яка має назву «стенд-бай» (Stand-by). Це програма короткострокового фінансування; як правило, вона триває від 12 до 13 місяців і спрямована на здійснення першочергових заходів, необхідних для досягнення макроекономічної стабілізації.
Після реалізації цієї програми країна може укласти з МВФ угоду про програму розширеного фінансування. Вона розрахована на три роки і спрямована на закріплення досягнень початкової стабілізації за програмою «стенд-бай».
Розпорядником фінансових ресурсів, наданих МВФ, є НБУ. Отримання цих ресурсів обумовлено виконанням українською стороною погоджених з МВФ критеріїв ефективності, таких як рівень чистих міжнародних резервів НБУ, монетарні показники та дефіцит консолідованого бюджету тощо.
Кредити, що залучаються від МВФ, використовуються для підтримки курсу національної валюти та для фінансування дефіциту платіжного балансу України і покликані пом’якшити економічні труднощі у процесі проведення економічних реформ, які дають змогу забезпечити у перспективі економічне зростання в країні. Без проведення програми економічних перетворень фінансова підтримка з офіційних джерел не має сенсу, бо в цьому разі позичкові кошти використовуватимуться на фінансування лише поточних проблем платіжного балансу.