79. Необхідність державного регулювання пропозиції грошей. Економічні та фінансові наслідки зміни пропозиції грошей.

Зміна пропозиції грошей в економіці змінює інфляційні очікування та динаміку цін, процентні ставки та обсяги інвестицій, рівень обмінного курсу, стимулює експорт чи імпорт, динаміку зайнятості та доходів, впливає на рівень добробуту населення. Певні різкі зміни можуть призвести до паніки та шоку ек.субєктів(раптове збільшення чи зменшення пропозиції грошей).

Необхідний систематичний контроль за динамікою пропозиції грошей з боку держави, а ЦБ має регулювати весь процес її формування відповідно до попередньо визначених суспільних цілей та завдань. Це здійснюється через грошово-кредитну політику..

80. Загальна модель пропозиції грошей та її учасники.

При формуванні пропозиції грошей беруть участь всі суб’єкти економіки. За їх роллю та відповідальністю вони класифікуються так:

• ЦБ – найбільш дієвий та відповідальний учасник;

• Комерційні банки – високоактивні учасники, на яких припадає переважна частка в пропозиції грошей;

• Економічні суб’єкти, що розміщують свої гроші на депозитах;

• Економічні суб’єкти, що позичають гроші в банку.

Формування пропозиції грошей починається із збільшення грошової бази ЦБ. Продовжується він в процесі кредитно-розрахункової діяльності комерційних банків, під час якої виникає грошово-кред.мультиплікатор, завдяки якому зростають банківські депозити. Від активності вкладників та позичальників банків залежить рівень мультиплікатора, темпи зростання депозитів, загальний обсяг пропозиції грошей. Показник грошово-кред.мультиплікатора визначається кількістю разів збільшення маси грошей в обороті. Так загальну модель пропозиції грошей можна побудувати у такому вигляді:

П ропоз.Гр(Пр) = Грошова База (Б_гр)*Грошово-кред.мультиплік.(м)

У часники формування ЦБ ЦБ+Ком.Б.+вкладники+позичальники

Тут за агрегатом М1 грош.-кред.мультиплік.буде значно нижчим, ніж за агрегатами М2 і М3. Відповідно пропозиція вузьких грошей буде меншою.

81. Характеристика структурних елементів грошової бази та їх ролі в управлінні грошовою базою.

Грошова база включає готівку (Г_о) та банківські резерви (Р_б):

Б_гр= Г_о+ Р_б

Банківські резерви складаються з двох частин – готівки в касах банків (Г_б) та грошей на кореспондентських рахунках у ЦБ (Гк.р):

Б_гр= Г_о+ Гб+Гк.р

Сума Го+Гб – сума готівки емітованої ЦБ за весь період його діяльності (Ге). Він визначається як різниця між загальним обсягом готівки, виданої з каси ЦБ, та готівки, що надійшла.

Основним елементом є Готівка в обігу – гроші поза банками. Обсяг Го визначається як різниця між загальним обсягом емісії готівки та сумою готівки , що зберігається в касах банків (Го=Ге-Гб).

Банківські резерви – сукупність грош.коштів, які є в розпорядженні комерційних банків і не використані для активних операцій, включають залишки готівки в касах банків та їх вклади на кореспонд.рахунках у ЦБ.

Рб=К+Зк+МБК-ФГВ-Ао

К-власний капітал

Зк-залучені банком кошти

МБК-сальдо заборг.банку за між банк.кред.

ФГВ-відрах.у фонд гарантув.вкладів

Ао-вкладення в активні операції банком

Обов’язкові резерви – та частина загальних резервів, яка бронюється на вимогу і за нормативами ЦБ.

Вільні резерви – сукупність грош.коштів, які є в розпорядженні банків і які можуть вільно використ.для активних операцій.

82. Баланс НБУ.

Активи НБУ – вкладення коштів, якими розпоряджається банк, за певним призначенням.

До 2006 року основним активом були золотовалютні резерви, на які припадало 82% усіх активів. Сюди входять кошти на депозитах в іноземній валюті, ЦП нерезидентів, внески в рахунок квоти МВФ. Переважання цієї статті свідчить про високий рівень і надійність забезпечення зобов’язань НБУ.

ЦП уряду включають боргові зобов’язання уряду в нац.та іноземній валюті. (процентні облігації внутр.держ.позики).Портфель урядових ЦП становить лише 3,3%. Сформувався частково завдяки неринковим надходженням їх у процесі реструктуризації заборгованості МінФін укр..Це свідчить про незначну роль операцій з ЦП.

Близьким до статті ЦП є актив «Внутр.держ.борг», який сформувався внаслідок надання НБУ прямих кредитів уряду на покриття дефіциту держ.бюджету в 91-96 рр. Цей актив не є інструментом впливу на гр.базу.

Кредити банкам та іншим позичальникам становлять найменшу частку в активах НБУ, що свідчать про слабке використання НБ кредитного інструменту впливу на пропозицію грошей.

Інші активи включ.основні засоби та нематеріальні активи, інвестиції в афілійовані компанії, нумізматичну продукцію, банківський метал.

Пасиви НБУ – джерела надходження в розпорядження НБУ коштів, за рахунок яких форм.ого активи.

Банкноти та монети в обігу є головною статтею пасивів, на неї припадає 60%. Обсяг визначається як різниця між сумою банкнот та монет, виданих з кас НБУ і сумою їх надходжень.У ній враховується вся готівка, яка перебуває на руках у населення, у касах небанківських юр.ос.і в касах банків. Це вирішальний компонент впливу на пропозицію гр..

Кошти банків – вклади банків на кореспонд.,депозитних та інших рахунках в НБУ. У балансах комерц.банків ці кошти значаться як активи, а в НБУ – пасиви. Частина цих коштів, що на коррахунках, формує резерви комерційних банків і входить до складу гр..бази.

Кошти уряду та інших клієнтів – переважно залишки коштів місцевих та державного бюджету на коррах.Держ.казначейства Укр. в НБУ. Не врах.в гр..базу.

Зобов’язання перед МВФ – виписка НБЦ векселів на користь МВФ. Не вкілюя.в гр..базу.

Інші зобов’язання – зобов’язання за депозитними сертифікатами НБУ, кредитами, отриманими НБУ для рефінансування банків, та інше.

Власний капітал – статутний капітал НБУ,фонди та інші резерви НБУ, резерви,створ.у зв’язку з переоцінкою іноземної валюти, банківських металів.

Гр..база відображу.за статтями «Банкноти та монети в обігу» та «Кошти банків».

Формула гр..бази виходячи з зв’язку її з статтями балансу:

Бгр=Активи-Пасиви(не пов’язані з базою).

На величину гр..бази впливає зміна будь-якого чинника: активи впливають прямо пропорційно, а пасиви – обернено.