- •Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •Еволюція форм грошей.
- •Причини та значення демонетизації золота
- •Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх різновидів — паперових і кредитних грошей. Роль держави у творенні кредитних грошей.
- •Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, «класична» і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.
- •Цінність грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.
- •Функція грошей як міри вартості.
- •Функція грошей як засобу обігу.
- •Функція грошей як засобу платежу.
- •Функція грошей як засобу нагромадження вартості.
- •Функція світових грошей.
- •Якісні властивості грошей.
- •Товарна теорія грошей та критика її Туганом-Барановським.
- •Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
- •Внесок м. І. Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії.
- •Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •Сучасний монетаризм. Внесок м. Фрідмена у монетаристську теорію.
- •«Кембриджська версія».
- •Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- •Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту та їх взаємозв’язку.
- •Порядок балансування грошових потоків у окремих суб’єктів та в грошовому обороті в цілому.
- •1) Грошовий обіг:
- •2) Фіскально-бюджетна сфера:
- •3) Кредитна сфера:
- •Грошова маса: сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •Характеристика грошової бази як вимірника маси грошей
- •Характеристика грошових агрегатів
- •Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль у макроекономічній ситуації.
- •Рівень монетизації економіки як макроекономічний показник. Причини та наслідки демонетизації.
- •Необхідність та шляхи демонетизації економіки України
- •Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
- •2 Види зобов’язань. :
- •Інституційна модель грошового ринку.
- •Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв’язок окремих сегментів ринку.
- •Попит на гроші: сутність, зв'язок із швидкістю обігу.
- •Мотиви та чинники, що впливають на попит на гроші.
- •Крива попиту на гроші.
- •Пропозиція грошей, її сутність, особливості формування та чинники зміни.
- •Крива пропозиції грошей.
- •Графічна модель грошового ринку. Рівновага попиту і пропозиції та процент.
- •Вплив на рівновагу ринку грошей попиту
- •Вплив на рівновагу ринку грошей пропозиції
- •Заощадження як джерело та межа пропозиції грошей.Крива
- •Графічна модель ринку капіталу. Заощадження-інвестиції.
- •Сутність, призначення та основні елементи грошової системи
- •Еволція грошовиз систем.Характеристика основних видів грошових систем.
- •Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошового обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків кожної з них.
- •Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти, її сутність, види, значення та передумови
- •Валютний ринок: сутність та структура, чинники, що визначають кон’юнктуру валютного ринку.
- •Функції та операції валютного ринку.
- •Валютний курс: сутність та призначення
- •Види валютних курсів
- •Характеристика плаваючого та фіксованого валютних курсів
- •Поняття та призначення валютних систем.
- •Валютне регулювання та контроль
- •Особливості формування валютної системи в Україні
- •Платіжний баланс: сутність, структура, ролі.
- •Золотовалютні резерви: сутність, призначення та роль у механізмі валютного регулювання.
- •Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- •Необхідність державного регулювання пропозиції грошей. Економічні та фінансові наслідки зміни пропозиції грошей.
- •Загальна модель пропозиції грошей та її учасники.
- •Характеристика структурних елементів грошової бази та їх ролі в управлінні грошовою базою.
- •Механізм впливу нбу на грошову базу через активні та пасивні операції
- •Грошово- кредитний мультиплікатор
- •Механізм простого мультиплікатора. Роль цб та км в його формування.
- •Чиник впливу на коеф.Го/Дп
- •Вплив уряду та держ.Бюджету на пропозицію грошей
- •Загальні передумови та економічні причини, що визначають необхідність кредиту.
- •Характеристика державного кредиту. Особливості його розвитку в Україні.
- •Портфель активів, його ек.Суть. Вплив на нього процента.
- •Теорія попиту на активи. Поняття активу, їх види, чинники.
- •Ризикова структура процентної ставки
- •Строкова структура процентної ставки
- •Спооби нарахування та сплати проц..Ставок.
- •Функції та роль процента
- •Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
- •Послуги фінансових посередників.Економічні вигоди
- •Банки як провідні інституції фінансового посередництва.
- •Поняття та роль банків.Дискусії навколо сутності банків.
- •Функції банків. Їх характеристика.
- •Фінансове регулювання,його сутність,цілі.
- •Банківська система в механізмі фін.Регулювання.
- •Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •Походження та розвитку комерційних банків.
- •Банківська діяльність як галузь економіки. Банківські проценти, оргструктура.
- •Банк як фірма: порядок створення та реєстрації, ліцензування.
- •Банківництво як вид бізнесу: цілі. Баланс.
- •Комісійно-посередницькі операції банків
- •Банківські ризики, їх класифікація.
- •Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- •Міжнародний валютний фонд: цілі, порядок створення, формування ресурсів, відносини з Україною
- •Світовий банк — поняття, структура і завдання.
- •Регіональні міжнародні кредитно-фінансові організації — призначення, порядок створення, види.
- •Чорноморський банк торгівлі та розвитку
- •Європейський банк реконструкції та розвитку Діяльність центрального банку як банку банків.
- •Банк міжнародних розрахунків.
Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
З позицій істор. розвитку ек. теорії суч. монетаризм спіткала та ж сама доля, що й кейнсіанство: після стрімкого злету розпочався період критичної оцінки, розчарування та спроб удосконалення.
Для школи Кейнса боротьба з інфляцією не була актуальною. Найбільше їх цікавила проблема безробіття. Для школи Фрідмана так само не дуже актуальною була проблема боротьби з безробіттям, їх особливо турбувала інфляція.
Коли економіка зах. світу в 70–80 роки вийшла на пряму поступового рівномірного зростання за відсутності високої інфляції, виявилося, що актуальні для кейнсіанців і монетаристів локальні проблеми трансформувалися в хронічні та одночасні. Інфляція та безробіття постійно «жевріють» у ринковій економіці, загрожуючи підірвати її механізм то в одному, то в іншому напрямі, а то й в обох зразу. Щоб запобігти таким загрозам, ринкову економіку в нових умовах потрібно «лікувати комплексно». Ні кейнсіанські, ні монетаристські рецепти в їх чистому вигляді для цього не годилися, що й визначило формування кейн.-мон. синтезу як нового етапу в розвитку монетаристської теорії.
Представники обох, напрямів монетаристської теорії погоджуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, що легше її попередити. Тому вони єдині в тому, що кожна країна мусить виробити таку стратегію монетарної політики, яка не дала б змоги інфляції вийти з-під контролю. Для цього центральні банки повинні мати високий рівень самостійності, а пріоритетом їх діяльності має стати досягнення довгострокових стратегічних цілей, а не орієнтація на поточні вимоги економічних суб’єктів чи політичних структур, якими б гострими потребами вони не обґрунтовувалися.
У зв'язку з визнанням пріоритетності в монетарній політиці довгостр. стратегічних цілей, актуальності набула проблема опрацювання заг. правил поведінки в грошовій сфері, якими повинні керуватися органи монетарного управління у своїй оперативній діяльності.
Багато спільного досягнуто вже і в підходах до використання інструментів монетарного регулювання. Сучасна монетарна практика базується, власне, на рекомендаціях як кейнсіанців, так і монетаристів. Так, операції на відкритому ринку, що найбільш безпосередньо впливають на пропозицію грошей (М), ґрунтуються на монетаристських рецептах проведення грошово-кредитної політики, а процентна політика, яка більш тісно пов’язана з інвестиційними процесами, — на кейнсіанських рецептах. Проте як одні, так і другі застосовуються в практичній діяльності центральних банків з регулювання монетарної сфери.
Спираючись на рекомендації, що синтезують ідеї монетаристської та кейнсіанської шкіл, суч. регулятивна практика ефективно поєднує свою прихильність довгостр. цілям ек. розвитку, що походить з монетаристських ідей, з обережним застосуванням регулюючих заходів держави на короткотерм. інтервалах.
Сутність та економічна основа грошового обороту.
Процес сусп. відтворення відбувається безперервно, тому безперервним е і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам по собі цей прогрес безперервного руху грошей між суб’єктами ек. відносин у сусп. відтворенні являє собою грошовий оборот.
Грошовий оборот – це сукупність платежів, які здійснюються між економічними суб‘єктами в процесі суспільного відтворення ; --це процес безперервного руху грошей між суб‘єктами; -- це сукупність грошових потоків за певний період часу, які обслуговують процес суспільного відтворення та зв‘язки з зовнішнім світом. Грошовий оборот – це процес безперервного руху грошей, в готівковій та безготівковій формі в процесі суспільного відтворення.Грошовий оборот – явище макро-ек. порядку. Він обслуговує круговорот усього сук. капіталу сусп-ва на всіх стадіях сусп. відтворення: у вир-ві, розподілі, обміні і споживанні.
Через авансування грошей на придбання засобів вир-ва і оплату роб. сили капітал спрямовується у сферу вир-ва і забезпечує виг-ня валового нац. продукту. Через оплату виг. продукції та послуг гроші обслуговують реалізацію нац. продукту і вивільнення сусп. капіталу в грошовій формі. У процесі викорня грошової виручки від реалізації продукції та послуг здійснюється розподіл вартості нац. продукту між власниками факторів вир-ва та державою. В усіх ек. суб’єктів формуються грошові доходи, за рахунок яких вони спрямовують капітал у сферу споживання – вир. та особистого. Тим самим забезпечується новий цикл сусп. відтворення.
оборот грошей – кругообіг окремого Інд капіталу. тобто на мікрорівні.
Суб’єктами грошового обороту є всі юр. та фіз. особи, які беруть участь у вир-ві, розподілі, обміні та споживанні валового сусп. продукту.
Ек. основою грошового обороту є процес сусп. відтворення. Внутр. обумовленість грош. обороту процесом сусп. відтворення визначає його сутнісну єдність і безперервність, які можна назвати конституційними ознаками грош. обороту. Це положення має важливе значення для практики управління і викор-ня грош. обороту. У ній не повинно допускатися зведення непереборних перепон на шляху грош. потоків, як і непрох. меж між окремими потоками грошей.
Характерними ознаками грошового обороту є:
- єдність – тобто грошовий оборот відбувається в готівковій і безготівковій формі.
- безперервність – гроші не виходять з грошового обороту.
- замкнутість і де централізованість –гроші виходять і повертаються до банківської системи – вхідні та вихідні потоки можуть бути різні.
В сучасному грошовому обороті емісія готівкових грошей здійснюється центральним банком, а в безготівковій – комерційним банком.
Готівковий грошовий оборот здійснюється на базі безготівкового грошового обороту.
Задачі, які вирішує грошовий оборот в умовах ринкової економіки:
1) він перерозподіляє гроші між своїми складовими частинами, забезпечує перелив капіталу з однієї сфери до іншої, створює взаємозв’язок цих сфер.
2) у процесі грошового обороту створюються нові гроші, які забезпечують задоволення потреб всіх сфер економіки.
Сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов’язане з процесом суспільного відтворення в цілому.
Суб’єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту.