- •Тема 1. Випрямлячі напруги змінного струму.
- •1.1. Схеми випрямлення.
- •Тема 2. Згладжувальні фільтри.
- •2.1. Принципи роботи згладжувальних c і l фільтрів
- •Тема 3. Стабілізатори напруги і струму.
- •3.1. Параметричні стабілізатори напруги (псн)
- •3.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •3.3. Ксн з широтно-імпульсною модуляцією.
- •3.3.1. Імпульсні стабілізатори понижувального типу.
- •3.3.2. Імпульсні стабілізатора підвищувального типу.
- •3.3.3. Імпульсні стабілізатори інвертуючого типу.
- •Тема 4. Помножувачі випрямленої напруги
- •Тема 5. Керовані випрямлячі
- •Тема 6. Інвертори.
- •6.1. Інвертори ведені мережею.
- •6.2. Автономні інвертори.
- •6.2.1. Інвертори струму
- •6.2.2. Інвертори напруги
- •6.2.3. Резонансні інвертори.
- •Тема 7. Перетворювачі частоти
- •7.1. Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком.
- •7.2. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •7.3. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою змінного струму (циклоінвертори)
- •Тема 8. Тиристорне регулювання напруги змінного струму
7.3. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою змінного струму (циклоінвертори)
Основними ланками циклоінвертора є випрямляч, інвертор з фік-сованою проміжною частотою і безпосередній перетворювач частоти, який формує вихідну напругу потрібної частоти (рис. 46). Регулювання вихідної частоти можна здійснювати дискретно і плавно, але тільки в сторону зменшення відносно проміжної часто-ти .
Рис. 46. Структурна схема перетворювача частоти з проміжною ланкою змінного струму: – випрямляч; – інвертор проміжної частоти; – безпосередній перетворювач частоти.
Недоліками таких перетворювачів частоти є, по-перше, потрійне перетворення енергії, що суттєво знижує коефіцієнт корисної дії, по-друге, складність силової частини схеми та системи керування.
Тема 8. Тиристорне регулювання напруги змінного струму
З технологічних міркувань часто виникає необхідність змінюва-ти споживану електроприймачем потужність, наприклад, в електро-нагрівальних пристроях. Оскільки , де R – опір нагрі-вального елемента, U – напруга живлення, то раціональним є регу-лювання потужності зміною величини напруги. Величина напруги в електромережі стандартна, (220В, 380В). Напругу на споживачі можна змінювати тільки за допомогою додаткових пристроїв. Найбільше технологічними, надійними і економічними є тиристорні регулятори напруги.
Основними складовими такого регулятора є симетричний (дво-сторонньої провідності) тиристор і схема керування. Симетричний тиристор, якого також називають симістором, (рис.47,а) формально є аналогом двох тиристорів з односторонньою провідністю, з’єдна-них зустрічно-паралельно, які можуть відкриватися струмом керу-вання Ік однакової полярності.
Якщо струм керування Ік = 0, то симістор закритий при напрузі любої полярності за умови, що вона менша напруги відкривання Uвк(0) (точки А і на рис.47,б. При Ік > 0 симістор відкривається при U < Uвк(0) (точки В і на рис.47,б). Оскільки тиристор працює в ключовому режимі, то відкривання здійснюється струмом у вигляді імпульсу.
Рис.47. Умовне графічне позначення (а) і вольтамперна характеристика (б) симістора.
Тривалість дії імпульсу керування tкер повинна бути більша часу відкривання тиристора, який складається з часу запізнення при відкриванні tзп і часу наростання анодного струму tнар, тобто tкер > t зп +tнар. Якщо тривалість імпульсу керування tкер 100 мкс, то це рівнозначно керуванню постійним струмом.
Рис.48.
Часові діаграми: u
– напруга мережі; ік
– струм керування;
– кут керування; uн
– напруга на активному опорі Rн.
Принцип регулювання напруги на споживачі пояснюють часові діаграми, які наведені на рис.48.
З часових діаграм видно, що зміною часу подачі імпульсу на ке-руючий електрод симістора відносно початку фази напруги мережі, тобто зміною кута керування , можна змінювати діюче значення прикладеної до навантаження напруги Uн.
Діюче значення напруги визначають за формулою
, /7.3/
де Um – амплітудне значення напруги мережі живлення. З формули (1) знаходимо, що при Uн = 0, при = 0 .
Імпульси керування формуються схемою керування. Оскільки симістор відкривається імпульсами додатної або від’ємної полярно-сті, то сигнали керування можна виробляти різними спусковими схемами. При фазовому керуванні початок відліку кута синхро-нізується з початком фази напруги мережі.
Література
1. Малинівський М.С. Загальна електротехніка. Львів, 2003.
2. Стахів П.Г., Коруд В.І., Гамоса О.Є., Чернівчан В.Я., Мушхіна Н.П. Основи електроніки з елементами мікроелектроніки. Львів, 2006.
3. Стахів П.Г., Коруд В.І., Гамоса О.Є. Основи електропривода, функціональні елементи та їх застосування. Львів, 2004.
4. Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Електроніка і мікросхемотехніка. Київ, 2009.
5. Будов О.Ф., Зарудний О.А., Чумаков В.І. Джерела електроживлення РЕЗ. Харків, 2004.
6. Марті Браун. Источники питания. Расчет и конструирование. Киев, “МК-Пресс”, 2007.