- •Тема 1. Випрямлячі напруги змінного струму.
- •1.1. Схеми випрямлення.
- •Тема 2. Згладжувальні фільтри.
- •2.1. Принципи роботи згладжувальних c і l фільтрів
- •Тема 3. Стабілізатори напруги і струму.
- •3.1. Параметричні стабілізатори напруги (псн)
- •3.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •3.3. Ксн з широтно-імпульсною модуляцією.
- •3.3.1. Імпульсні стабілізатори понижувального типу.
- •3.3.2. Імпульсні стабілізатора підвищувального типу.
- •3.3.3. Імпульсні стабілізатори інвертуючого типу.
- •Тема 4. Помножувачі випрямленої напруги
- •Тема 5. Керовані випрямлячі
- •Тема 6. Інвертори.
- •6.1. Інвертори ведені мережею.
- •6.2. Автономні інвертори.
- •6.2.1. Інвертори струму
- •6.2.2. Інвертори напруги
- •6.2.3. Резонансні інвертори.
- •Тема 7. Перетворювачі частоти
- •7.1. Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком.
- •7.2. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •7.3. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою змінного струму (циклоінвертори)
- •Тема 8. Тиристорне регулювання напруги змінного струму
7.3. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою змінного струму (циклоінвертори)
Основними
ланками циклоінвертора є випрямляч,
інвертор з фік-сованою проміжною частотою
і безпосередній перетворювач частоти,
який формує вихідну напругу потрібної
частоти (рис. 46). Регулювання вихідної
частоти
можна здійснювати дискретно і плавно,
але тільки в сторону зменшення відносно
проміжної часто-ти
.
Рис.
46. Структурна схема перетворювача
частоти з проміжною ланкою змінного
струму:
–
випрямляч;
–
інвертор проміжної частоти;
–
безпосередній перетворювач частоти.
Недоліками таких перетворювачів частоти є, по-перше, потрійне перетворення енергії, що суттєво знижує коефіцієнт корисної дії, по-друге, складність силової частини схеми та системи керування.
Тема 8. Тиристорне регулювання напруги змінного струму
З
технологічних міркувань часто виникає
необхідність змінюва-ти споживану
електроприймачем потужність, наприклад,
в електро-нагрівальних пристроях.
Оскільки
,
де R
–
опір нагрі-вального елемента, U
–
напруга живлення, то раціональним є
регу-лювання потужності зміною величини
напруги. Величина напруги в електромережі
стандартна, (220В, 380В). Напругу на споживачі
можна змінювати тільки за допомогою
додаткових пристроїв. Найбільше
технологічними, надійними і економічними
є тиристорні регулятори напруги.
Основними складовими такого регулятора є симетричний (дво-сторонньої провідності) тиристор і схема керування. Симетричний тиристор, якого також називають симістором, (рис.47,а) формально є аналогом двох тиристорів з односторонньою провідністю, з’єдна-них зустрічно-паралельно, які можуть відкриватися струмом керу-вання Ік однакової полярності.
Якщо
струм керування Ік
= 0, то симістор закритий при напрузі
любої полярності за умови, що вона менша
напруги відкривання Uвк(0)
(точки А
і
на
рис.47,б. При Ік
>
0 симістор відкривається при U
< Uвк(0)
(точки В
і
на
рис.47,б). Оскільки тиристор працює в
ключовому режимі, то відкривання
здійснюється струмом у вигляді імпульсу.
Рис.47. Умовне графічне позначення (а) і вольтамперна характеристика (б) симістора.
Тривалість
дії імпульсу керування tкер
повинна бути більша часу відкривання
тиристора, який складається з часу
запізнення при відкриванні tзп
і часу наростання анодного струму tнар,
тобто tкер
> t
зп
+tнар.
Якщо тривалість імпульсу керування
tкер
100
мкс, то це рівнозначно керуванню постійним
струмом.
Рис.48.
Часові діаграми: u
– напруга мережі; ік
– струм керування;
– кут керування; uн
– напруга на активному опорі Rн.
Принцип регулювання напруги на споживачі пояснюють часові діаграми, які наведені на рис.48.
З часових діаграм видно, що зміною часу подачі імпульсу на ке-руючий електрод симістора відносно початку фази напруги мережі, тобто зміною кута керування , можна змінювати діюче значення прикладеної до навантаження напруги Uн.
Діюче значення напруги визначають за формулою
,
/7.3/
де
Um
–
амплітудне значення напруги мережі
живлення. З формули (1) знаходимо, що при
Uн
= 0, при
=
0
.
Імпульси керування формуються схемою керування. Оскільки симістор відкривається імпульсами додатної або від’ємної полярно-сті, то сигнали керування можна виробляти різними спусковими схемами. При фазовому керуванні початок відліку кута синхро-нізується з початком фази напруги мережі.
Література
1. Малинівський М.С. Загальна електротехніка. Львів, 2003.
2. Стахів П.Г., Коруд В.І., Гамоса О.Є., Чернівчан В.Я., Мушхіна Н.П. Основи електроніки з елементами мікроелектроніки. Львів, 2006.
3. Стахів П.Г., Коруд В.І., Гамоса О.Є. Основи електропривода, функціональні елементи та їх застосування. Львів, 2004.
4. Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Електроніка і мікросхемотехніка. Київ, 2009.
5. Будов О.Ф., Зарудний О.А., Чумаков В.І. Джерела електроживлення РЕЗ. Харків, 2004.
6. Марті Браун. Источники питания. Расчет и конструирование. Киев, “МК-Пресс”, 2007.
