Література додаткова:

Добров Г.М. Науковедение. – К.: Наукова думка. – 1970.

Вандышев В.Н. Философия. Ч.2. Антропология. Гносеология. Социология: Конспект лекций. – Сумы: В-во 2000. – Розд. 9.

Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. Пер. з нім. – К.: Лібра. – 2001. – С. 47 – 82.

Старостин В.А. К определению понятия науки // Вестник Моск. университета. Серия 7. Философия. – 1997. - № 6.

Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь. – 1994. – С. 23-27.

Філософія: Навч. посібник / І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В.Бойченко та ін.; За ред І.Ф. Надольного. – К.: Вікар. – 1998. – Розд. 8,21.

Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко та ін. – К.: Вища школа. – 1995. – Розд. 11.

Фуко Мішель. Археологія знання. – К.: В-во Соломії Павличко “Основи”. – 2003. – С. 213 – 304.

Завдання 2. Для самоперевірки і практичного застосування знань за темою 5.

Проаналізувати письмово наступні речення за поданим зразком.

Зразок питання. “Мислити глобально, діяти локально” (а. Печчеї).

Зразок відповіді: А.Печчеї, перший президент Римського клубу, висунув цей методологічний принцип у праці “Якості людини”. Його сутність полягає в необхідності поступового розв’язання глобальних проблем сучасності. Жодна людина, навіть якщо вона мислить глобально, не здатна розв’язати глобальні проблеми водночас на всій планеті Земля. Теж саме можна сказати щодо організацій, установ, регіонів, держав. Але кожна глобально мисляча людина може навколо себе творити локальні умови для розв’язання глобальних проблем (у своїй оселі, родині, на робочому місці, тощо). З таких локальних компонентів складаються більш сприятливі умови для розв’язання глобальних проблем у цілому.

Кожному студенту обрати завдання згідно списку у журналі.

1. “Проблема – це знання про незнання” (П. Копкін).

2. “Природа ніколи не порушує законів” (Ф. Франк).

3. “Немає суб’єкта без об’єкта, немає об’єкта без суб’єкта” (Авенаріус).

4. “Кожен є предметом споживання когось” (Е. Фромм).

5. “Як наслідок виконання професійного обов’язку багатство не тільки морально виправдане, а й приписане” (М. Вебер).

6. “Майбутнє не можна визначити наперед, воно не зумовлене повністю технологічним процесом і його не можна проаналізувати” (О. Тоффлер).

7. “Генії відрізняються від звичайних людей незвичайним розвитком здатності до асоціацій за подібністю” (У. Джеймс).

8. “Безперечно економіка є необхідною умовою життя, без економічного базису неможливе розумове й духовне життя людини... але сенс людського життя, зовсім не в цьому...” (М. Бердяєв).

9. “Найбільші труднощі у відкритті полягають не так у проведенні необхідних спостережень, як у зламі традиційних ідей при тлумаченні їх” (Дж. Бернал).

10. “Оскільки всі люди рівні й незалежні, остільки жоден з них не повинен завдавати збитків життю, здоров’ю і власності іншого” (Дж. Локк).

11. “Сьогодні ми знаємо, що збільшення ентропії аж ніяк не зводиться до безпорядку, бо порядок і безпорядок виникають та існують одночасно” (І. Пригожин).

12. “Чини так, щоб наслідки твоєї діяльності узгоджувалися з продовженням автентичного людського буття на землі” (Г. Йонас).

13. “Зовнішня праця, тобто праця, в процесі якої людина себе відчужує, є принесенням себе в офіру, самокатуванням” (К.Маркс).

14. “Цивілізація – це тонка нитка, що пов’язує минуле і майбутнє” (М.Мойсеєв).

15. “Виживання найсильнішого – ідея ХІХ ст., століття безпрецедентного зростання поставило проблему виживання системи як цілого” (Дж. Сорос).

16. “До одного роду істин належать такі прості й ясні твердження, що протилежні їм, очевидно, хибні. До другого роду, так званих “глибоких істин”, належать, навпаки, такі твердження, що й протилежні їм теж містять глибоку істину” (Н. Бор).

17. “Теорія пізнання без контакту з наукою стає пустою схемою. Наука без теорії пізнання, якщо вона взагалі можлива без неї, - примітивна і безладна” (А. Енштейн).

18. “Науковий апарат, тобто безперервна систематизація і методологічна обробка ... є у дійсності основною частиною наукового знання” (В. Вернадський).

19. “Щоб справи йшли добре, потрібний вітер, це – зацікавленість. Кермо – державне управління” (В. Леонтьєв).

20. “Складна організована система, яка постійно розвивається, може еволюціонувати і процвітати без усякого централізованого управління” (М. Фрідман).

21. “Наукова думка вперше виявляється як сила, що створює ноосферу, з характером стихійного процесу” (В.Вернадський).

22. “У логіці не існує моралі. Кожен вільний на свій смак конструювати власну логіку, тобто свою власну форму мови” (Р. Бланше).

23. “Люди зажадають соціальних гарантій за будь-яку ціну, навіть за ціну свободи” (Ф. фон Хайєк).

24. “З перемогою пролетаріату зникає як сам пролетаріат, так і протилежність, що його зумовлює, – приватна власність” (К Маркс).

25. “Істинність тавтології достовірна, речень – можлива, суперечностей – неможлива” (Вітгенштейн).

26. “Ставлення сучасного робітника до праці, як і ставлення підприємця до наживи” (М. Вебер).

27. “Інтереси, що керують пізнанням, утворюються у сфері праці, мови і панування” (Ю. Хабермас).

28. “Соціалістична державна власність є основою нової форми відчуження” (Г. Маркузе).

29. “Кожне суспільство має власний режим істини, свою “загальну політику” істини” (М. Фуко).