1.4. Категорії, методи та функції етнополітологи

Як і будь-яка інша наука, етнополітологія має власні категорії, тобто загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв'язки і відносини реальної дійсності та пізнання.²⁰ Умовно .категорії етнополітології^ можна поділити на дві основні групи. До першої групи належатькатегорії, що були розроблені іншими нау­ками, однак без використання яких функціонування етнополітології є немислимим. Як і будь-яка наука, етнополітологія активно використовує термінологічний апарат інших наук про суспільство, зокрема етнонаук та етнонапрямків. До категорій першої групи належать: етнос - позачасова, позатериторіальна, позадержавна спільнота людей, об'єднаних спільним походженням (реальним або міфічним), культурою (або деякими її еле­ментами), мовою (часто, але не завжди), історією (справжньою або вига­даною), традиціями і звичаями, самосвідомістю та етнонімом (назвою);²¹ нація як спільнота, пов'язана сукупністю певних ознак; націоналізм як суспільний та політичний феномен в усій різноманітності його трак­тувань; етнічна (національна) меншина - сукупність осіб (громадян держави), що за своїми етнічними, культурними та деякими іншими характеристиками відрізняються від більшості населення певної дер­жави та мають почуття солідарності і національного самоусвідомлення між собою; національна ідея - ідея самопізнання та самоствердження нації, яка формується на основі усвідомлення нею себе як єдиного цілого, її самоідентифікації через спільність історичної долі та культури і спря­мована на вольове об'єднання нації заради досягнення спільної мети;²²

® Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. - К.: Либідь, 2002. - 576 с. - С. 22.

21. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. - К.: Генеза, 1997. - 400 с. - С. 123.

22. Коршук Р. М. Національна ідея: сутність, особливості та складові II Філософські проблеми гуманітарних наук. - 2008. - № 12-13. - С. 85-90. С. 87.

23. 20

етнічність - термін, який відтворює якісні характеристики людини або групи людей, пов'язані з їхнім етнічним походженням і які виявляються у побуті, культурі, поведінці й в цілому у ментальності, підтверджуючи це походження й вирізняючи їх з поміж інших;²³ етнічна ідентичність, котра є однією з форм колективної солідарності, що грунтується на певній системі культурно-символічних ознак, які усвідомлюються в процесі етнічної самоідентифікації;²⁴ національна свідомість - сукупність соці­альних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орі­єнтацій та ідеалів, які відображають особливості життєдіяльності націй і народностей;²⁵ національний характер як спосіб світовідчуття, при­таманний національній спільноті на певному етапі розвитку;²⁶ етно- політичний конфлікт - тип соціального конфлікту, суб'єкти якого ідентифікують себе, протилежну сторону або один одного в етнічних категоріях, змістом чи/або формою якого є боротьба за контроль над державними інститутами²⁷ та інші.

Другу групу складають категорії, які були ґрунтовно розроблені саме в межах етнополітології і активно використовуються не тільки цією наукою, але й іншими науками про суспільство. Такими фунда­ментальними понятями є: етнополітика як сфера суспільного життя в багатонаціональних державах, до якої відносяться політичні вза­ємовідносини державної нації («нації-держави») з етнічними гру­пами всередині держави, а також етнічними групами між собою;²⁸ політизація етнічності - процес перетворення етнічних спільнот з об'єктів на суб'єкти політики, їх активна діяльність всередині дер­жави та на зовнішньополітичній арені; етнізація політики - процес посилення значення етнічного фактору в політичних відносинах та

23. Євтух В. Б., Трощинський В. П., Галушко К. Ю. та ін. Етносоціологія: терміни та поняття. Навч. пос. - К.: Вид. УАННП «Фенікс», 2003. - 280 с. - С. 113.

24. Там само.-С. 131.

25. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. - К.: Генеза, 1997. - 400 с. - С. 220.

²⁸ Мала енциклопедія етнодержавознавства І Ю. І. Римаренко (відп. ред.). - К.: Ге­неза, 1996.-942 с.-С. 112.

27. Друк за: Ачкасов В. А. Этнополитология: Учебник. - СПб.: Изд. С.-Петерб. ун-та, 2005.-337 с.-С 184.

28. Мала енциклопедія етнодержавокм а« тва / Ю. \ Рк«Тя*и» о \«'ідл. ред.). - К.: Ге­неза, 1996. - 942 с. - С. 488.

21

перетворення його на засіб політики;²⁹ етнополітична поведінка - послідовність реальних кроків суб'єкта етнополітики у відповідь на виклик, що його кидає етнополітична ситуація, яка утворюється внаслідок діяльності всіх інших суб'єктів етнополітичного процесу³⁰ тощо.

Детальніше зміст цих категорій буде розглянуто в наступних роз­ділах. Слід зазначити, що серед науковців і досі існують суперечки та різноманітні погляди щодо трактування певних категорій (етнічність, нація, етнос, етнічна ідентичність, націоналізм, етнополітика тощо).

Пізнання взаємозв'язку етнічних і політичних явищ та процесів неможливе без використання відповідних методів дослідження. Кожна наука, залежно від об'єкта, предмета, мети та характеру дослідження використовує ту чи іншу сукупність методів. Специфічний характер етнополітології як міждисциплінарної науки також виявляється у вико­ристанні методів інших наук про суспільство. Науковці, що осмис­люють етнополітичні явища та процеси, активно використовують весь широкий арсенал методів з інших суспільних наук. Умовно методи етнополітології можна поділити на такі групи: загальнологічні, тео­ретичні та емпіричні.

Загальнологічні: аналіз та синтез, індукція і дедукція, діагноз і прогноз, визначення і класифікація, порівняння і аналогія, абстра­гування, моделювання, спостереження і експеримент, статистичний аналіз, логіко-математичне моделювання. Вони виступають універ­сальним інструментарієм осмислення етнополітичних явищ і процесів, суб'єктів і об'єктів етнополітики.

Теоретичній, системний, історичний, порівняльний (компара­тивний), діалектичний, структурно-функціональний.

Емпіричні (біхевіористичні): спостереження, контент-аналіз документів 'та інформаційних потоків, експеримент, анкетне опитування, інтерв'ю тощо.³¹

Як бачимо, етнополітологія активно використовує методи та під­ходи інших наук: філософії, історії, соціології тощо. Відповідно, виникає питання: чи має дана наука власні специфічні методи та

29. Шабавв Ю. П. Садохин А. П. Зтнополитология: Учеб. пособ. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 319 с.-С. 308.

30. Мала енциклопедія етнрдержавознавства / Ю. і. Римаренко (відп. ред.). - К.: Ге- неза, 1996. - 942 с. - С. 492.

⁸¹ Антонюк О. В. Основи етнополітики: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К..' МАУП, 2005. і432 с. - С. 18.

22

підходи дослідження етнополітичних явищ та процесів? На думку багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників (О. В. Антонюк, Ю. П. Шабаєв, О. П. Садохін та ін.), етнополітологія та інші етно- науки або етнонапрямки використовують такі специфічні методо­логічні підходи як примордіалістський, конструктивістський та інструменталістський.

При морд іалізм як методологічний принцип ґрунтується на трьох оснЯжих взаємопов'язаних тезах:

1. етноси (етнічні спільноти) мають прадавнє коріння, вони в тій чи іншій формі існували завжди;

2. етнічна спорідненість має об'єктивний та природний характер;

3. етнічна належність розглядається як даність - її не обирають, з нею народжуються.

Отже, примордіалізм акцентує увагу на природності та глибокому

історичному корінні етнічних спільнот та виявів їхнього духовного буття. Основне питання примордіалізму: що таке нація (етнічна спіль­нота)? Цей методологічний підхід застосовується в етнополітології й інших науках для аналізу та пояснення природи таких явищ і процесів, як етнічність, нація, націоналізм, етнічна ідентичність, етнічне відро­дження, політизація етнічності тощо.

На відміну від примордіалізму, конструктивізм розглядає етнічні спільноти, насамперед, сучасні нації як продукт діяльності людей, певні інтелектуальні конструкції, витвори політичних та інтелекту­альних еліт. Цей підхід в цілому не заперечує існування сучасних націй як об'єктивних реальностей, однак його прихильники вказують на штучний характер їх творення. Основне питання конструктивізму - як формується нація? За допомогою даного підходу в етнополітології досліджується місце та роль представників інтелектуальної та полі­тичної еліти у процесах формування націй та національних держав, виникненні та поширенні націоналізму тощо.

На відміну від попередніх методологічних підходів, основним питанням інструменталізму є питання: як етнічність (етнічні гасла, почуття етнічної едетичності тощо) впливає та може бути використана в політиці? Інструменталізм розглядає етнічність як своєрідний інстру­мент (ресурс), що активно використовується в політичній боротьбі.

Слід зазначити, що ці методологічні підходи лежать в основі від­повідних концепцій етнічності. Детальніше названі концепції будуть розглядатися в наступному розділі.

23

Сутність практичної (прикладної) функції полягає у розробці шляхів вирішення конкретних практичних завдань та проблем, наданні рекомендацій щодо здійснення етнополітики на практиці. Практична функція якнайкраще показує зв'язок теорії та практики, адже розробка шляхів вирішення практичних завдань, формулювання рекомендацій відбувається на основі теоретичних положень та узагальнень. Від ефективного використання цієї функції залежить вибір найбільш опти­мальних форм та видів практичних етнополітичних дій, досягнення конкретного результату. Прикладом застосування практичної функції є розробка та подальше застосування тих чи інших форм етнополітичної поведінки держави, впровадження різноманітних рішень в етнополі- тичній сфері, визначення найбільш оптимальних форм реагування представників національних меншин на рішення органів влади, аналіз використання етнічного фактору в виборчому процесі тощо.

На основі етнополітичної науки сформувалася відповідна навчальна дисципліна. Етнополітологія (в західній традиції - етно- політика) як навчальна дисципліна сьогодні вивчається у більшості навчальних закладів світу. Незважаючи на тісний взаємозв'язок етно­політологи як наукової та навчальної дисципліни, між ними існує певна різниця. Етнополітологія як наука має набагато ширший зміст, ніж етнополітологія як навчальна дисципліна, адже остання не перед­бачає з'ясування усіх аспектів етнополітичних процесів та явищ. Внаслідок специфіки викладання етнополітологія як навчальна дис­ципліна зосереджує свою увагу на ключових, вузлових моментах етно­політичної проблематики. Зважаючи на міждисциплінарний характер цієї науки, її місце і роль у системі наук про суспільство, етнополіто­логія як навчальна дисципліна виступає органічною складовою підго­товки фахівців історичних, соціологічних, психологічних, правових та інших спеціальностей. Однак найбільш тісний зв'язок етнополітологи з політологією, адже в центрі уваги останньої перебуває політика як сфера суспільного життя, політична система суспільства. Натомість органічною складовою сучасної політики є етнополітика. Зважаюче на місце та роль етнополітичних процесів і явищ в сучасному полі­тичному житті, вивчення етнополітологи як навчальної дисципліни є необхідною складовою підготовки в нашій країні фахівців зі спеціаль­ності «Політологія».

25 Там само-С. 21.

ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ЕТНІЧНОСТІ