3. Методологічні засади етнополітології

Антонюк стр. 18 – 23

4. Категорії та функції етнополітології.

Надзвичайно важливого значення, особливо для нової науки і дослідницької концепції, набуває розробка її власного понятійно-категоріального апарату, адже останній є не лише ключом до розуміння суті відповідних проблем, а й засобом нарощування знань. Останнім часом до етнополітології увійшло і входить чимало нових понять і категорій. Зрозуміло, що етнополітологія користується також термінологічним апаратом багатьох суспільних наук, зокрема, політології, етнології, філософії, державознавства, етнографії, соціології, психології, історії та ін. Не обійтись тут і без застосування понять і категорій, які використовувались в марксистсько-ленінській теорії нації та національних відносин. Загалом понятійно-категоріальний апарат етнополітології можна поділити на дві великі групи: загальнонаукові та суто етнополітологічні категорії. Останні, в свою чергу, можуть бути поділені на дві групи: А) ті, вживання яких поступово звужується і Б) ті, які після відповідного уточнення продовжують активно слугувати новій науці. До групи "А" можна віднести такі поняття як: "марксистсько-ленінська теорія націй", "національна політика КГЇРС", "капіталістична нація", "соціалістична нація", "злиття націй", "пролетарський інтернаціоналізм", "буржуазний націоналізм" та ін. До групи "Б" відносяться "нація", "націоналізм", "національна ідея", "національна самосвідомість", "національний інтерес" та багато інших. З нових категорій слід відзначити, перш за все, таю як: "етнополітологія", "етнополітичне мислення", "етнонаціональ-на політика", "політизована етнічність", "етнополітичний ренесанс", етнополітичний конфлікт", "етнополітична стабільність", "етнополітич-на культура" та багато інших.

Важливе місце у становленні й розвитку будь - якої науки, особливо нової, займають проблеми визначення її функцій. Виходячи з аналізу предмета етнополітології, автор визначає її функції наступним чином: 1. Теоретико- пізнавальна функція, під якою мається на увазі вивчення, аналіз, систематизація, узагальнення й роз'яснення основних закономірностей і тенденцій розвитку й функціонування етнополітич-ного життя та різних теорій і концепцій етнополітичних процесів. 2. Методологічна функція, котра передбачає визначення засобів, методів і принципів пізнання та впливу на етнополітичні процеси, розробку й уточнення понятійно- категоріального апарату етнополітології як науки та за їх допомогою формулювання закономірностей і тенденцій етнополітичного життя. 3. Критична функція, суть якої полягає у критичному аналізі тео-ретичніх положень і практики етнонаціональної політики. Ця функція є надзвичайно важливою і конструктивною бо, як зазначав К.Поппер, "критика, якщо вона і не особливо переконлива може мати велику цінність, оскільки вона здатна викликати у захисників теорії, яка піддається критиці, сумніви у загальноприйнятих поглядах, що в свою чергу, може призвести до важливих відкрить". 4. Світоглядна функція, що полягає у тому; щоб впливати на формування етнополітичної свідомості й культури, а також етнополітичну орієнтацію та поведінку окремих осіб, партій, спільнот, їх еліт тощо. 5. Інтегративна функція, що особливо притаманна етнополітології, і передбачає інтеграцію знань, отриманих іншими загальними науками і, перш за все, "етнонауками" та "етнонапрямками", про що вже йшлося. 6. Функція моделювання, під якою мається на увазі розробка формальних, евристичних, математичних та інших моделей етнополітичних процесів. Пошуки в цьому напрямку ведуться зарубіжними і вітчизняними вченими. 7. Прогностична функція, головним завданням якої є передбачення наслідків тих чи інших рішень, виконання планів, впровадження в життя різноманітних теорій і концепцій, підготовка середньо - та короткострокових прогнозів можливого розвитку етнополітичних процесів і явищ. Можна по-різному ставитись до можливостей і точності етнопо-літологічних прогнозів, але чимало з них здійснюється. 8. Прикладна функція, сутність якої полягає у тому, щоб на основі пізнання закономірностей розвитку етнополітичних процесів виробляти рекомендації для практичної етнонаціональної політики.