Обробка результатів

Оцінка емоційної близькості. Використана чотирибальна шкала - від 0 до 3 - дає можливість визначити рівень емоційної близькості (М) кожної особи, що включена в оцінювання. Для цього потрібно підрахувати суму балів у кожному стовпчику, а потім розділити на кількість запропонованих ситуацій (10). Усереднення показників з 10 ситуацій розцінюється так:

від 0 до 1 - низький рівень емоційної близькості;

від 1 до 2 - середній;

вище 2 – високий

Виявлені особливості особистісної

сфери____________________________________

Висновки щодо розвитку інтелектуальної сфери

підлітка___________________________________

Визначення рівня самооцінки та рівня домагань підлітка методика дембо-рубінштеин (модифікація а.М.Прихожан)

Мета: безпосереднє оцінювання школярами особистих якостей.

Необхідні матеріали: бланк методики, що містить інструкцію й оціночні шкали.

Хід дослідження

Інструкція. Будь-яка людина оцінює свої здібності, можливості, характер тощо. Рівень розвитку кожної якості, сторони людської особистості можна умовно зобразити вертикальною лінією, нижня межа якої буде символізувати найнижчий розвиток, а верхня - найвищий. Вам пропонується сім таких ліній. Вони позначають:

- здоров'я;

- розум і здібності;

- характер;

- авторитет у ровесників;

- уміння багато що робити своїми руками;

- зовнішність;

- упевненість у собі.

На кожній лінії рискою (-) відмітьте, як Ви оцінюєте у себе розвиток цієї якості, сторони Вашої особистості в даний момент часу. Після цього хрестиком (х) відмітьте, при якому рівні розвитку даних якостей, сторін Ви могли б бути задоволені собою або почували гордість за себе".

Досліджуваному видається бланк, на якому зображено сім ліній, кожна заввишки 100 мм, на кожній вказана верхня, нижня межа та середина шкали. При цьому верхня та нижня межа відмічаються помітними рисками, а середина - ледь помітною позначкою.

Методика може проводитися як фронтально, так і індивідуально. При фронтальній роботі необхідно перевірити, як кожен учень зрозумів інструкцію, заповнив першу шкалу. Потрібно переконатися, що правильно використовуються запропоновані позначки, дати відповіді на питання учасників дослідження. Після цього досліджувані працюють самостійно. Час, що відводиться на заповнення шкали разом із читанням інструкції, 10-12 хв.

Обробка та інтерпретація результатів

Обробка проводиться за 6-бальною шкалою (перша, тренувальна, - "здоров'я" - не враховується). Кожна відповідь виражається у балах. Як вже зазначалось раніше, довжина кожної шкали - 100 мм, відповідно до цього відповіді школярів отримують кількісну характеристику (наприклад, 54 мм = 54 балам). За кожною із шести шкал визначити:

а) рівень домагань - відстань у мм. Від нижньої межі шкали ("0") до позначки "х";

б) висоту самооцінки - від "0" до позначки "-";

в) значення розбіжності між рівнем домагань та самооцінки - відстань від позначки "х" до позначки "-", якщо рівень домагань нижчий за самооцінку, він відображається від'ємним числом.

Розраховується середня величина кожного показника рівня домагань і самооцінки за 6-бальною шкалою.

Нижче в таблиці наведено кількісні характеристики рівня домагань і самооцінки, що отримані для учнів 7-10 класів міських шкіл.

Параметр	Кількісна характеристика (бал)
	Низький	Середній	Високий	Дуже високий
Рівень домагань	менше 60	60-74	75-89	90-100
Рівень самооцінки	менше 45	45-59	60-74	75-100

Рівень домагань. Реалістичний рівень домагань характеризують результати 60-89 балів. Оптимальний - порівняно високий рівень - від 75 до 89 балів, який підтверджує оптимальне уявлення про свої можливості, що є важливим фактором особистісного розвитку. Результат від 90 до 100 балів свідчить про нереалістичне, некритичне ставлення дітей до власних можливостей. Результат менший за 60 балів є свідченням заниженого рівня домагань, він - індикатор неблагополучного розвитку особистості.

Висота самооцінки. Кількість балів від 45 до 74 - це показники реалістичної самооцінки. Вищі значення є свідченнями завищеної самооцінки та вказують на певні відхилення у формуванні особистості. Завищена самооцінка може підтверджувати особистісну незрілість, невміння правильно оцінити результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може вказувати на суттєві викривлення у формуванні особистості - "закритості для нового досвіду", нечутливості до власних помилок, невдач, зауважень та оцінок оточуючих. Низькі бали вказують на занижену самооцінку (недооцінку себе) та є свідченням граничного неблагополуччя у розвитку особистості. Ці учні складають "групу ризику", їх, як правило, мало. За низькою самооцінкою можуть приховуватися два протилежних за психологічним змістом явища: справжня невпевненість у собі та "захисна", коли декларування (самому собі) власного невміння, відсутності здібності та іншого дозволяє не докладати ніяких зусиль.