12. Сутність основних змістових теорій мотивації персоналу: теорії ієрархії потреб Маслоу, теорії Альдерфера, теорії двох факторів Герцберга, теорії набутих потреб Мак-Клелланда.

Теорія ієрархії потреб Маслоу ґрунтується на тезах:

1)потреби людини мають ієрархічну структуру (пріоритетність);

2)поведінка людини визначається найсильнішою на даний момент потребою;

3)найсильніша потреба визначає поведінку людини до моменту її задоволення;

4)за одночасного існування кількох сильних потреб домінують потреби нижчого рівня.

Класифікація потреб за Маслоу:1.фізіологічні потреби;2. потреби в безпеці;

3.потреби у належності;4.потреби у повазі;5.потреби у самореалізації.

Теоріїя Альдерфера. Класифікація потреб:1.потреби зростання;2.потреби зв’язку; 3.потреби існування.

Наявність двох напрямів «руху» у задоволенні потреб дає керівникові додаткові можливості для розроблення ефективної системи мотивації підлеглих.

Теорія двох факторів Герцберга

Класифікацію факторів за теорією Ф. Герцберга:

1)Гігієнічні фактори (політика організації, заробітна плата, умови праці, міжособистісні стосунки з керівниками, колегами, підлеглими, рівень безпосереднього контролю)

2)Мотиваційні фактории (успіх, просування кар’єрними сходами, визнання та схвалення результатів роботи, високий рівень відповідальності, можливість професійного зростання)

Теорія потреб Девіда МакКлеланда

Класифікація потреб:

1)потреби в успіху (працівники з розвиненою потребою в успіху є ініціативними, вони здатні іти на розумний ризик, зорієнтовані на особисту відповідальність, прагнуть мати повноваження у розв’язанні складних проблем;

2)потреби у владі (для працівників із яскраво вираженою потребою влади характерним є прагнення бути в центрі уваги, відкритість, відсутність страху перед конфліктами, обстоювання власної точки зору, ораторські здібності;

3)в належності (працівники з розвиненою потребою причетності цінують

спілкування, сприятливу атмосферу в колективі, можливість брати участь в корпоративних заходах).

13. Вплив сучасних змістових теорій мотивації на практику управління

Змістові теорії мотивації аналізують фактори, що справляють вплив на поведінку людини, її трудову активність. Основну увагу в цих теоріях сконцентровано на аналізі потреб людини та на їхньому впливові на мотивацію трудової діяльності. Теорії дають опис структури потреб, їхнього змісту, ієрархії, пріоритетності. Нижче розглядаються найвідоміші змістові теорії мотивації: теорія ієрархії потреб Маслоу, теорія Альдерфера, теорія двох факторів Герцберга, теорія набутих потреб Мак-Клелланда.

Кожна зі змістових теорій мотивації має певні особливості, певні переваги і недоліки. А тому, щоб ліпше розуміти поведінку працівників та впливати на неї належним чином, менеджерам треба знати їх усі. «Вразливим місцем» змістових теорій є те, що вони мало уваги приділяють індивідуальним особливостям людей та їхньому впливу на мотивацію праці. «Прибічники змістових теорій, — зазначають американські спеціалісти, –– виходять з уявлення про лінійну детермінацію настанов і поведінки: елементи виробничої ситуації — настанови — виробнича поведінка. Розбіжність лише в тім, якому чиннику віддається перевага: оплаті праці, міжособистісним відносинам чи змісту праці. При цьому індивідуальні відмінності ігноруються: людина розглядається як автомат, що однозначно реагує на вплив виробничого середовища» .

Змістові теорії приділяють недостатню увагу й аналізу процесу мотивації праці. Цей бік проблеми детально досліджується в процесуальних теоріях мотивації трудової діяльності.