Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
наши шпоры нормальні.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
506.37 Кб
Скачать

81. Способи розподілу прибутку між співробітниками організації.

Відомі у практиці три основні схеми визначення частини прибутку для розподілу між працівниками компанії: Скенлона, Ракера та Імпрошеар.

Крім розглянутих схем, на практиці використовуються й інші підходи до визначення частини прибутку для розподілу між працівниками підприємства. Один із таких підходів — визначення частини прибутку власниками підприємства суто на власний розсуд, виходячи з фінансових можливостей. Цей підхід дає змогу власникам контролювати розмір виплат, проте нівелює мотиваційний ефект від залучення працівників до участі у справах організації. Другий підхід — установлення «порогового» (мінімального значення) прибутку, нижче за який прибуток не розподілятиметься. За умов отримання відповідного прибутку керівництво також визначає розмір виплат працівникам на власний розсуд.

Після визначення частини прибутку для розподілу між працівниками компанії обирають спосіб розподілу. З-поміж останніх слід виокремити такі:

*пропорційно розміру заробітної плати (середньомісячної за рік);

*пропорційно розміру заробітної плати та стажу роботи в організації;

*пропорційно розміру заробітної плати з урахуванням індивідуальних результатів праці (чи трудового внеску в колективні результати праці);

*фіксована виплата в однаковому розмірі всім працівникам незалежно від розміру заробітної плати, стажу роботи в організації та індивідуальних результатів праці.

82. Мотивуючий потенціал програм участі в акціонерному капіталі.

Програми участі персоналу в акціонерному капіталі розробляють з метою посилення заінтересованості керівників у збільшенні вартості акціонерного капіталу. Традиційно учасниками таких програм є лише керівники вищої ланки управління. Разом із цим такі програми почали використовувати для мотивації інших категорій працівників.

З-поміж програм довгострокової мотивації персоналу, які дістали поширення на практиці, розглянемо такі:

1. SAR’s (Stock Appreciation Rights) — програма, за якою працівник наприкінці наперед визначеного терміну може отримати не акції, а грошову суму, еквівалентну різниці між теперішньою і майбутньою вартістю акцій. Цей варіант називають фантомними акціями чи фантомним опціоном. Він використовується, коли компанія не готова виділити частину акцій для видачі працівникам.

2. Опціон на викуп акцій (stock option) — програма участі в акціонерному капіталі, за якою керівник отримує право викупити акції компанії через кілька років за фіксованою ціною.

3. Дисконтна програма купівлі акцій за ціною нижче ринкової (employee stock purchase plan).

4. Грант на безкоштовне отримання акцій (stock grant) за умов досягнення встановлених фінансових показників по завершенні відповідного періоду. Працівник отримує визначену кількість акцій у випадку досягнення певних цілей. Бажання підвищити вартість цього пакета акцій мотивує керівника на підвищення вартості бізнесу.

5. Обмежений опціон (restricted stock) — безкоштовне отримання певного пакета акцій за умов роботи в компанії упродовж визначеного часового періоду.