6. Внутрішня і зовнішня мотивації: співвідношення та відмінності між ними.

Внутрішня мотивація формується під дією внутрішніх особистих чинників, зовнішня — під дією чинників, які мають зовнішній характер.

Внутрішня мотивація: Сенс внутрішньої мотивації полягає в наступному: те що робиться потрібно самій людині. Із внутрішньою мотивацією тісно пов’язане таке поняття як «самомотивація». Самомотивація полягає у виокремленні працівником внутрішніх, значимих для нього спонукальних причин виконання окремих видів робіт з метою задоволення певних потреб. Такими спонукальними причинами можуть виступати інтерес до роботи, задоволення від творчого характеру праці, прагнення самореалізуватися, визнання своєї діяльності потрібною для суспільства, бажання допомогти колегам чи клієнтам вирішити проблему тощо.

Зовнішня мотивація: Сенс зовнішньої мотивації : те, що робиться, буде оцінено іншими. Зовнішньо мотивацію поділяють на моральні стимули (подяка, почесна грамота, нагороди, соціальне визнання, почесне звання), матеріальну винагороду (оплата праці, преміювання, соціальне страхування, пільги) та покарання (санкції, які погрожують у випадку ухиляння від діяльності або її неякісного виконання).

7. Мотиваційний механізм управління трудовою поведінкою.

Трудова поведінка - результат суб'єктивної детермінації людиною своєї діяльності. Трудова поведінка є вираженням того, як працівник розуміє дійсність, у який спосіб визначає своє місце в системі суспільного виробництва і конкретного соціального середовища, що він вважає найбільш значущим для реалізації своїх професійних цілей. Ефективність трудової поведінки людини визначається ступенем реалізації її інтересів і досягнення мети діяльності підприємства при використанні тих чи інших дій. Формами прояву ефективної трудової поведінки є:

-прагнення до ефективності праці;

-готовність до співпраці і взаємодопомоги в трудовому колективі;

-ініціативність і творчий підхід до діла;

-прикладання додаткових зусиль для досягнення важливих для роботодавця результатів;

-сприяння розвитку діяльності підприємства.

Мотиваційний механізм являє собою стадії реалізації та відтворення головних цілей робітника і роботодавця; послідовність різних етапів процесу мотивації; сукупність потреб, мотивів, при реалізації яких через використання стимулів і дій відбувається узгодження інтересів основних суб'єктів соціально-трудових відносин, здійснюється продуктивне використання трудового потенціалу, підвищується ефективність діяльності підприємства.

Отже, ефективна трудова поведінка складається з комплексу дій та ефектів від їх реалізації. І тільки в тому разі людина буде поводитись раціонально, коли усвідомить свої потреби, засоби їх реалізації, стимули, які призведуть до задоволення потреб та можливості покращання свого соціально-економічного становища. При цьому головною умовою реалізації мотиваційного механізму є наявність усіх його компонентів у трудовій діяльності. Відсутність хоча б одного елементу призведе до конфліктів, соціальної напруги і нестабільності, неефективного використання трудового потенціалу працівників підприємства.