- •Лабораторна робота №12
- •1. Завдання (Варіант № )
- •2. Порядок виконання роботи
- •3. Виконання роботи
- •4. Висновки:
- •5. Розрахункові схеми статично невизначуваних балок
- •6. Розрахункові довжини ділянок балки
- •7. Розрахункові дані
- •8. Приклад розрахунку статично невизначуваної балки на еом за допомогою стандартної програми «Балка»
- •9. Результати розрахунку:
Лабораторна робота №12
Моделювання на ЕОМ пружної лініії статично невизначуваної балки
1. Завдання (Варіант № )
Об’єкт досліджень статично невизначувана нерозрізна балка, зображена на рис.1.
Рис.1
Шляхом моделювання на ЕОМ за допомогою спеціальної програми “Балка” побудувати пружну лінію балки при таких вихідних даних: м; м; м; м; м; м; м; кН; кН; кНм; кН/м. Матеріал балки – сталь С345; модуль пружності МПа. Балка являє собою двотавр №30 з моментом інерції см4.
2. Порядок виконання роботи
Занести в пам’яти ЕОМ в діалоговому режимі дані про балку.
Визначити за допомогою моделі поперечні сили і згинальні моменти в “характерних” перерізах балки і побудувати епюри поперечних сил і згинальних моментів.
Визначити в “характерних” перерізах прогини і кути повороту.
Побудувати пружну лінію балки і графік кутів повороту перерізів балки.
3. Виконання роботи
Вводимо дані про балку в пам’ять ЕОМ і моделюємо статично невизначувану нерозрізну балку (Рис.2,а).
Визначаємо в “характерних” перерізах балки поперечні сили і згинальні моменти і дані заносимо в таблицю 1.
Будуємо епюру згинальних моментів (Рис.2,б).
Будуємо епюру поперечних сил (Рис.2,в).
Таблиця 1
№ характерних перерізів |
Згинальний момент (кНм) |
Поперечная сила (кН) |
Прогин (мм) |
Кут повороту (град) |
1 |
-10,54 |
14,32 |
0,0 |
0,0 |
2 |
3,78 |
14,32 |
-0,2 |
-0,01 |
3 |
3,78 |
2,32 |
-0,2 |
-0,01 |
4 |
7,03 |
2,32 |
-0,2 |
0,02 |
5 |
-2,97 |
2,32 |
-0,2 |
0,02 |
6 |
-0,88 |
2,32 |
0,0 |
0,01 |
7 |
-0,88 |
1,95 |
0,0 |
0,01 |
8 |
2,04 |
1,95 |
0,27 |
0,01 |
9 |
2,04 |
-13,05 |
0,27 |
0,01 |
10 |
-8,4 |
-13,05 |
0,43 |
0,0 |
11 |
-8,4 |
-13,05 |
0,43 |
0,0 |
12 |
-26,45 |
-23,05 |
0,0 |
-0,06 |
13 |
-26,45 |
23,0 |
0,0 |
-0,06 |
14 |
0,0 |
0,0 |
-5,04 |
-0,15 |
Рис.2
Визначаємо в “характерних” перерізах балки прогини і кути повороту і заносимо в таблицю 1.
Будуємо пружну лінію балки (Рис.3,б) і графік розподілу кутів повороту перерізів уздовж балки (Рис.3,в).
Рис.3
4. Висновки:
1. Для статично невизначуваної нерозрізної балки двотаврового профілю, номер якого був заданий, в результаті моделювання на ЕОМ визначені внутрішні силові фактори в “характерних” перерізах балки і побудовані на ЕОМ епюри розподілу згинальних моментів і поперечних сил.
2. Визначені переміщення “характерних” перерізів балки і побудовані на ЕОМ в автоматичному режимі пружна лінія балки і графік розподілу кутів повороту перерізів балки.
3. Моделювання на ЕОМ складних стержневих конструкцій з використанням спеціальних програм дозволяє виконувати розрахунки подібних конструкцій і аналізувати отриманий розв’язок, досліджуючи графіки розподілу внутрішніх силових факторів і деформацій конструкцій. Разом з цим подібні програми дозволяють також контролювати правильність розрахунку складних стержневих конструкцій, який був отриманий іншими методами.
Схеми балок та розрахункові дані для виконання лабораторної роботи №12 наведені в таблицях №2, №3 та №4.
Зауваження: якщо балка не буде проходити за умовою жорсткості або міцності треба обрати більший за номером двотавр.
Таблиця 2