19. Хронологія та причини переходу о е в і.

Подовження о е що розвинулися з етимологічних о е ще на давньоруському грунті внаслідок занепаду зредукованих Ь ѣ у наступному складі укр мова не зберігла. У вісх південно-східних говорах голосні о е змінилися в і.: стол -стіл, сел- сіл. Секундарний і відповідно до давніших о е, становить норму і суч укр мови. У наголошеній позиції відповідно до о е поширені дифтонги: ie, yo, ye, yu, yi. Дифтонг іе розвинувся з е у наступному складі після якого занепав ь.: п'іеч, ш'іест, с'іем. Інші дифтонги виникли на місці о та е після якого занепав зредукований ѣ: стуол, стуел, стуил, стуіл, н'уес, н'уіс, У ненаголошеній позиції виступає частіше о і е: моуст, муист, муіст, але мостки, вуоз, вуез, вуиз, але возки. На рідставі рефлексів о е у північноукраїнських і деяких південноукраїнських говорах припускають, що перехід давніх о е в і відбувся в укр мові через стадію дифтонгізації. Голосний е перед колишнім складом з ь через стадію іе так званий новий ять розвинувся як і давній ять у монофтонг і. печь- п'еч'- п'іеч- піч. Розвиток о в і відбувався імовірно через дифтонги уо уе уи уі і близьких до них: стогь- стог, стуог, стуег, стуіг- стіг. Фонетична закономірність зміни о е в і ускладнюється деякими умовами. У повноголосних звукосполученнях оло, оро, ере в одних словах о е в закритому складі змінюються в і, а в інших ні. борода-борід-борідка, голова-голів-голівка, сорока-сорок- колода-колод, мороз, холод, берег, через. Голосний і на місці давнього о в повношолоссі пам'ятки засвідчують з 17ст. Процес зміни о е в і у закритому складі звукосполучень оро,оло, ере, відбувся певно не раніше першої половини цього століття.

24. Історія шиплячих приголосних в укр мові.

Усі шиплячі в давньоруській мові були м'які. Укр мова їх м'якої вимови не зберегла. Вони в ній стверділи. Їх депалаталізація пов'язана з іншими фонетичними процесами, а саме:

із занепадом після них слабкого ь: ножь-ніж, ночь-ніч.

зміною е в о: ж'ена-жона, ч'его-чого.

із депалаталізацію приголосних перед е: ж'ен'іти-женити, ч'есат'і- чесати.

із пересуванням артикуляції голосного переднього ряду і в напрямі до и: ж'іт'і-жити, ч'істо-чисто.

Втратили м'яку вимову шиплячі також у позіції перед а з е. леж'ат- лежат, курч'а- курча, лош'а-лоша. Перед секундарним і з е як і подовженні шиплячі.ю що утворилися внаслідок асиміляції в групах ж'j ч'j ш'j а також перед і аналогійногшо походження здебільшого вимовляються як приголосні напівпом'якшенні, тобто їх депалаталізувація гальмує.ж'інка, ч'ітко, збіж':а, груш'і, нож'і.