6. Палаталізація приголосних у фонологічній системі укр мови. Наслідки пом'якшення приголосних у сполученні з *jв укр мові.

Важливу роль у перебудові спільнослов'янського консонатизму відіграв середньоязиковий приголосний [J]. На слов'янському ґрунті, в групах що складалися з приголосною та j почали відбуватися активні асимілятивні процеси, які зумовили їх значні зміни. Процеси асиміляції пов'язані з j у сполученні з приг. різної артикуляції відбувалися не завжди однаково, а іноді не збігалися й хронологічно. Під впливом j задньоязикові приглосні, що стояли перед ним, стали пересуватися вперед у сферу його артикуляції яка властива палатальним приголосним. Внаслідок цього задньоязикові палаталізувалися самі а далі змінювались на шиплячі. На етапі цього процксу шиплячі втратили свою довготу й перетворилися на звуки з однофонемними значеннями: gj- g`j-z`j- z`:- z`/// kj-k`j- c`j c`//// xj- s`j-s`:- s`////

Наслідки змін звукосполучень gj kj xj у м'які шиплячі зберігають усі сучасні слов'янські мові. укр: дружу drugj сторож, мочу mokj, січа, суша saxj тиша, душа.

Звукосполучення zj sj. зумовив пересування попережніх зубних пригол z s у сферу творення палатальних, внаслідок чого вони змінилися на м'які шиплячв z` s`. Далі шиплячі асимілювали j й утворили довгі шиплячі які потім її втратили. zj- z`j- z`:- z`\\\\ sj- s`j- s`j- s`:-s`. Депалаталізація відбулася вже після розпаду слов'янс мовної єдності. Ніж nosj , діжа, кажу, ноша nosj пишу.

Звукосполучення rj lj nj - Під впливом наступного j попердні приголосні палаталізувались і зумовили появу м'яких подовжених r`:, l`:, n`:, що на наступному єтапі втратили її. rj- r`j- r`:- r`/// lj- l`j- l`:- l`// Морє, полє, конь, творю, колю.

Звукосполучення dj tj- палаталізувалися. На наступному етапі пом'якшенні d` t` асимілювали j і подовжилися. dj- d`j- d`: . Проривні d`: t`: втрачають довготу пізніше, ніж інші довгі приголосні, що розвивались аналогічним шляхом. Процес втрати довготи супроводиться в них виділенням фрикативного компонента. У діалектах південно слов'янських та східно мов виділився фрикативний компонент z` s` d`:- d`z` t`: t`s`.

Саджу, ходжу, свіча, лечу, sadj- zodj-, svetj- leti.

Сполучення zgj skj zdj stj- звук й вплинув на приголосний який стоїть перед та той, що перед ним. Піл впливом j сусідні з ним звуки g k d t палаталізувалиися, що далі зумовило асимілятивну палаталізацію також z s у цих групах: zgj- zg`j- z`g`j- ...skj- sk`j- s`k`j...

Звук j асимілюючи попередній губний, зумовив його палаталізацію, а потім і сам асимілювався ним. У зв'язку з тим що губні піддавалися палаталіцації менше ніж інші приголосні то разом з утратою j внаслідок його асиміляції після них став виникати вторинний палатальний елемент подібний до L.У позіції початку кореня він розвинувся далі в звичайний приголосний l`. Плювати, блюдо.