10

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Ректор

____________О.М.Завальнюк

“___” ___________ 2010р.

Тестові завдання

для контролю рівня знань студентів

З навчальної дисципліни "астрономія"

Розглянуто на засіданні кафедри фізики

протокол за № 8 від ”17”квітня 2012р.

Завідувач кафедри __________ Криськов Ц.А.

(підпис) (прізвище, імя, по батькові)

Тестові завдання з навчальної дисципліни "астрономія" Упорядник Криськов Цезарій Андрійович канд.. Фіз.-мат. Наук, професор

(прізвище, імя, по батькові) ( науковий ступінь, вчене звання )

Тестові завдання з навчальної дисципліни "астрономія" укладені для контролю рівня знань студентів.

Загальна тривалість роботи студентів визначається із розрахунку: 1 хв. на відповідь на кожне тестове завдання.

При оцінюванні всіх відповідей кожного студента зазначається :

• відсоток правильних відповідей від кількості тестових завдань, наданих студенту;

• оцінка за національною шкалою.

Оцінювання за національною шкалою здійснюється за критеріями:

Відсоток правильних відповідей Оцінка

86-100 відмінно

71-85 добре

56-70 задовільно

менш ніж 56 незадовільно

Пояснювальна записка

Тестові завдання з навчальної дисципліни “Астрономія” призначені для контролю рівня знань студентів.

Тести складено відповідно до навчальної програми дисципліни.

Мета тестового контролю рівня знань студентів – оцінка рівня засвоєння навчального матеріалу з таких тем:

1. 1. Небесна сфера.

2. 2. Системи небесних координат.

3. 3. Річний рух Сонця.

4. 4. Час і календар.

5. 5. Конфігурації планет і закони Кеплера.

6. 6. Основи астрофізики.

7. 7. Земля і Місяць.

8. 8. Планети Сонячної системи

9. 9. Сонце.

10. 10. Узагальнюючий тест 1.

11. 11. Узагальнюючий тест 2.

Завдання мають по чотири варіанти відповідей. У кожному завданні лише один варіант відповідей правильний. Необхідно обрати правильний варіант відповіді та позначити його у бланку відповідей.

1. 1. У центрі небесної сфери знаходиться:

А) центр Землі; Б) спостерігач; В) Сонце; Г) центр Галактики.

2. 2. Небесна сфера – це:

А) уявна сфера безмежного радіуса, описана навколо центра Галактики;

Б) кришталева сфера, на якій за уявленням древніх греків прикріплені світила;

В) уявна сфера довільного радіуса, центром якої є око спостерігача;

Г) уявна сфера, яка визначає межі нашої Галактики.

3. 3. Небесна сфера:

А) нерухома, по її внутрішній поверхні рухаються Сонце, Земля, інші планети;

Б) обертається навколо осі, яка проходить через центр Сонця, період її обертання дорівнює періоду обертання Землі навколо Сонця, тобто 1 року;

В) обертається навколо осі, паралельної до осі обертання Землі з періодом 1^d;

Г) обертається навколо центра Галактики з періодом, який дорівнює періоду обертання Сонця навколо центра Галактики.

4. 4. Причиною добового обертання небесної сфери є:

А) власний рух зір; Б) обертання Землі навколо осі;

В) рух Землі навколо Сонця; Г) рух Сонця навколо центра Галактики.

5. 5. Прямовисна лінія перетинається з небесною сферою у точках:

А) сходу (Е) і заходу (W); Б) півдня (S) і півночі (N); В) зеніту (Z) і надиру (Z`); Г) не перетинається ніде.

6. 6. Площина істинного горизонту проходить через центр небесної сфери:

А) перпендикулярно до прямовисної лінії; Б) під кутом  до неї; В) довільно; Г) під кутом (90-) до неї.

7. 7. Вісь світу проходить через центр небесної сфери:

А) під кутом  до прямовисної лінії; Б) під кутом  до полуденної лінії; В) довільно; Г) під кутом  до площини небесного екватора.

8. 8. Північний полюс світу у наш час:

А) співпадає з Полярною зорею; Б) знаходиться біля найяскравішої зорі неба – Сиріуса; В) віддалений на 1,5 від зорі  Малої Ведмедиці; Г) знаходиться в сузір’ї Ліри біля зорі Вега.

9. 9. Сузір’я Великої Ведмедиці обертається навколо Полярної зорі за час, що дорівнює:

А) одній добі; Б) одній ночі); В) одному місяцю; Г) одному року.

10. 10. Небесним меридіаном називається:

А) площина, що проходить через полуденну лінію; Б) площина, перпендикулярна до осі світу;

В) площина, перпендикулярна до прямовисної лінії; Г) площина, що проходить через точку півночі N, полюси світу Р і Р`, зеніт Z, точку півдня S і надир Z`.

11. 11. Кут між віссю світу і віссю обертання Землі дорівнює:

12. А) 6633; Б) 0; В) 90; Г) 2327.

13. 12. Кут між віссю світу і площиною небесного екватора складає:

14. А) 6633; Б) 0; В) 90; Г) 2327.

    1. 13. Назва системи координат пов’язана з:

А) назвою площини, в якій і від якої відраховуються координати; Б) назвою однієї з координат;

В) назвою осі, перпендикулярної до основної площини;

Г) назвою одиниці вимірювання координат.

2. 14. Географічними координатами є:

А) азимут і полярна відстань; Б) широта і азимут;

В) широта і довгота; Г) довгота і азимут.

3. 15. Географічна широта відраховується від:

А) північного полюса Землі; Б) земного екватора;

В) південного полюса Землі; Г) пункту, у якому ми знаходимось.

4. 16. Географічна довгота відраховується від:

А) меридіану м. Париж; Б) точки сходу; В) меридіану м. Києва; Г) меридіану м. Гринвіч.

5. 17. Координатами горизонтальної системи є:

А) зенітна відстань і паралакс; Б) азимут і висота;

В) схилення і пряме піднесення; Г) широта і довгота.

6. 18. Екваторіальними координатами світила є:

А) схилення і пряме піднесення; Б) зенітна відстань і азимут;

В) висота і азимут; Г) зенітна відстань і пряме піднесення.

7. 19. Сума висоти і зенітної відстані світила дорівнює:

А) 0; Б) 90; В) 180; Г) 360.

8. 20. Схилення світила відраховується від:

А) площини небесного екватора; В) першого вертикалу;

Г) площини горизонту; Г) небесного меридіану.

9. 21. Годинний кут світила відраховується від:

А) точки зеніту; Б) небесного меридіану;

В) точки півдня; Г) полюсу світу.

10. 22. Пряме піднесення відраховується від:

А) горизонту; Б) точки осіннього рівнодення;

В) небесного меридіану; Г) точки весняного рівнодення.

11. 23. Ви перебуваєте на земному екваторі. Де варто шукати Полярну зорю?

А) в точці зеніту; Б) на висоті 2327 над горизонтом; В) на горизонті;

Г) на висоті, що дорівнює географічній широті.

12. 24. Чому дорівнює сума схилення і полярної відстані світила?

А) 0; Б) 90; В) 180; Г) 360.

25. Сонце сходить точно у точці сходу і заходить точно у точці заходу:

А) щоденно; Б) у дні сонцестоянь; В) у дні рівнодень; Г) ніколи.

25. Зміна схилення Сонця впродовж року обумовлена:

А) нахилом земного екватора до площини орбіти; Б) еліптичністю орбіти Землі;

В) рухом Сонця відносно площини Галактики; Г) прецесією земної осі.

25. Схилення Сонця дорівнює нулю:

А) у дні сонцестоянь; Б) у дні рівнодень; В) кінці календарного року;

Г) на початку календарного року.

25. У нашу епоху площина екліптики нахилена до площини небесного екватора дорівнює:

А) 0509; Б) 4841; В) 2008; Г) 2327.

29.Точки весняного й осіннього рівнодень на небесній сфері утворюються перетином:

А) площини екліптики і площини горизонту; Б) площини екліптики і площини небесного екватора; В) добової траєкторії Сонця і площини горизонту; Г) кола схилень і площини небесного екватора.

30. Причиною вечірніх і ранкових сутінків є:

А) розсіяння світла Сонця в атмосфері Землі; Б) астрономічна рефракція;

В) час руху світла від Сонця до Землі; Г) аберація світла.

31. Вечірні навігаційні сутінки завершуються, коли центр Сонця:

А) перетне площину горизонту; Б) опуститься під горизонт на 651;

В) опуститься під горизонт на 12; Г) опуститься під горизонт на 18.

31. Причиною зміни тривалості дня впродовж року є:

А) зміна схилення Сонця; Б) зміна відстані Землі від Сонця; В) зміна атмосферної рефракції; Г) рух Сонця навколо центра Галактики.

31. “Білі” ночі настають, якщо центр Сонця опускається під горизонт не більше, ніж на:

А) 3; Б) 6; В) 12; Г) 18.

31. Полярні дні і полярні ночі бувають на географічних широтах, більших:

А) 5817; Б) 6633; В) 7142; Г) 7205.

31. Критерієм поділу поверхні Землі на теплові пояси є:

А) особливості річного руху Сонця; Б) рівномірний поділ площі поверхні Землі;

В) вплив світового океану; Г) особливість добового обертання Землі.

31. Коли морське судно перетинає тропік Рака, то воно перебуває на географічній широті:

А) 0; Б) 2327; В) 1515; Г) 30.

31. Основною одиницею часу в астрономії є:

А) доба; Б) секунда; В) тропічний рік; Г) година.

31. Для відліку тривалості зоряної доби використовують:

А) довільну зручну для спостереження зорю; Б) Полярну зорю;

В) точку весняного рівнодення; Г) точку осіннього рівнодення.

31. За початок сонячної доби обрано:

А) момент верхньої кульмінації центра Сонця; Б) момент його нижньої кульмінації;

В) момент сходу Сонця; Г) момент проходження Сонця через точку весняного рівнодення.

31. Поясний час відраховується по:

А) місцевому часу центрального міста поясу; Б) місцевому часу пункту, що лежить на середній довготі поясу; В) місцевому часу східної межі поясу; Г) місцевому часу західної межі поясу.

31. Демаркаційна лінія проходить по меридіану, географічна довгота якого:

А) 0^h; Б) 6^h; В) 12^h; Г) 18^h.

31. Сезонний (динамічний) час введено для:

А) економії електроенергії; Б) врахування співвідношень між зоряним і сонячним часом;

В) компенсації відмінностей у русі справжнього і середнього Сонця;

Г) забезпечення одночасності подій на Землі.

31. Час на Землі вимірюють:

А) за показами хронометрів; Б) за показами атомних годинників; В) за вимірюваннями моментів верхньої кульмінації зір; Г) за допомогою еталонних частотомірів.

31. Центральною обсерваторією, яка забезпечує службу часу на Землі є:

А) Пулковська обсерваторія; Б) обсерваторія м. Гринвіч; В) Головна Астрономічна Обсерваторія НАН України; Г) Морська обсерваторія США.

31. У практичному житті ми користуємось:

А) сонячним календарем; Б) місячним календарем; В) сонячно-місячним календарем; Г) Всесвітнім календарем.

31. У Юліанському календарі тривалість тропічного року дорівнювала:

А) 365^d,2422; Б) 365^d; В)366^d; Г) 365^d,25.

31. У Григоріанському календарі високосними вважають:

А) рік, порядковий номер якого ділиться на 4; Б) теж, що в А), крім вікових років, номер яких без двох нулів не ділиться на 4; В) кожен четвертий рік, починаючи з 1582 року, коли цей календар було введено; Г) високосні роки встановлює служба часу.

31. Нова ера була введена:

А) у 532 році при розрахунку пасхалій; Б) у 325 році Нікійським церковним собором; В) у 9 році при введенні Юліанського календаря; Г) у 0 році при народженні Іісуса Христа.

31. До зовнішніх планет відносяться:

А) ті, що були відкриті при телескопічних спостереженнях; Б) ті, що видимі неозброєним оком; В) планети, розташовані від Сонця дальше, ніж Земля; Г) планети, більші за розмірами, ніж Земля.

31. Найбільше кутове віддалення планети від напрямку на Сонце називається:

А) сполученням; Б) елонгацією; В) протистоянням; Г) квадратурою.

31. Внутрішню планету можна спостерігати:

А) біля елонгацій; Б) у верхньому сполученні; В) у нижньому сполученні; Г) всю ніч.

31. У системі світу Клавдія Птоломея по деферентах рухаються:

А) внутрішні планети; Б) зовнішні планети; В) Сонце і Місяць; Г) Земля.

31. Коли Юпітер вранці спостерігається у західній частині неба, то він перебуває у:

А) протистоянні; Б) східній квадратурі; В) сполученні; Г) західній квадратурі.

31. Вимірювання відстаней до зовнішніх планет проводять з використанням методу:

А) радіолокації; Б) горизонтального паралаксу; В) річного паралаксу; Г) інтерферометра.

31. Еталоном відстані у Сонячній системі є:

А) астрономічна одиниця; Б) парсек; В) світловий рік; Г) 100000 км.

31. Емпірична формула для визначення відстаней планет від Сонця носить назву:

А) залежності Герцшпрунга-Рессела; Б) формули Габбла; В) розподілу Бозе-Ейнштейна; Г) ряду Боде-Тіціуса.

31. Відстань до зорі, річний паралакс якої дорівнює 1 називається:

А) парсеком; Б) світловим роком; В) астрономічною одиницею; Г) тропічним роком.

31. Земля рухається навколо Сонця:

А) з постійною лінійною швидкістю; Б) взимку швидше, а влітку повільніше; В) з постійною кутовою швидкістю; Г) взимку повільніше, а влітку швидше.

31. Найближча до Сонця точка земної орбіти має назву:

А) перигелій; Б) перигей; В) периастр; Г) афелій.

31. Форму і розміри орбіт планет визначає:

А) закон всесвітнього тяжіння; Б) І закон Кеплера; В) ІІ закон Кеплера; Г) ІІІ закон Кеплера.

31. Телескоп, у якому зображення формується за допомогою лінз називається:

А) рефлектор; Б) рефрактор; В) менісковий; Г) системи Мак-Грегорі.

31. Монтування телескопа, при якому його оптична вісь орієнтована паралельно до вісі світу носить назву:

А) паралактичне; Б) азимутальне; В) осьове; Г) екваторіальне.

31. Сучасним приймачем для отримання зображень небесних об’єктів в оптичному діапазоні є:

А) фотопластинка; Б) ПЗЗ-матриця; В) МДН-структура; Г) болометр.

31. Пристрій для вимірювання теплових потоків світил називається:

А) болометр; Б) фотопомножувач; В) p-i-n-структура; Г) термометр.

31. Одними з перших об’єктів, відкритих у Космосі за допомогою радіотелескопів були:

А) барстери; Б) чорні діри; В) квазари; Г) пульсари.

31. Один з перших досконалих радіотелескопів був побудований у:

А) Аресібо (Пуерто-Ріко); Б) Обнінську (Росія); В) Маунт-Вілсон (США); Г) Майданаку (Кавказ).

31. Спектральні лінії поглинання, обумовлені впливом атмосфери Землі, називаються:

А) смугастими; Б) фраунгоферовими; В) телуричними; Г) реліктовими.

31. Ефективна (характеристична) температура атмосфер зір визначається за:

А) постулатами Бора; Б) законом Стефана-Больцмана; В) законом зміщення Віна; Г) рівнянням Ейнштейна для фотоефекту.

31. Кількість енергії випромінювання Сонця, що надходить на нормально розташовану площадку одиничної площі за одиницю часу на відстані орбіти Землі називається:

А) Сонячною сталою; Б) сталою Больцмана; В) сталою Планка; Г) коефіцієнтом Погсона.

31. Видимою зоряною величиною світила називається:

А) десятковий логарифм освітленості, яку створює світило на нормально розташованій площадці, помножений на коефіцієнт (2,5); Б) світловий потік, створений Сонцем; В) натуральний логарифм потужності випромінювання світила, помножений на коефіцієнт 9,2; Г) кількість світлової енергії, яка надходить від світила на Землю з урахуванням поглинання атмосфери.

31. Відбивна здатність поверхні планети називається:

А) астролябія; Б) альбедо; В) космологічна стала; Г) коефіцієнт поляризації.

31. Для визначення абсолютної зоряної величини світила його необхідно уявно віддалити на відстань:

А) 10 пк; Б) 1 а.о.; В) 1 пк; Г) 1 св. рік.

31. За історичними відомостями форма і розміри Землі вперше були встановлені за результатами:

А) вимірювання далекості видимого горизонту; Б) астрономічних досліджень руху Сонця; В) триангуляційних вимірювань; Г) геодезичних вимірювань.

31. Середнє значення довжини меридіанної дуги в 1 дорівнює:

А) 110,576 км; Б) 111,696 км; В) 111,2 км; Г) 111,143 км.

31. Структура внутрішньої будови Землі вивчена на підставі:

А) аналізу зміни температури у глибоких шахтах; Б) спеціальних досліджень надглибоких свердловин; В) особливості поширення штучних і природних тектонічних хвиль; Г) аналізу варіацій магнітного поля.

31. В результаті тектонічних процесів через товщу Землі поширюються об’ємні поздовжні (P) і поперечні (S) хвилі. Які з них мають більшу швидкість поширення?

А) S; Б) Р; В) швидкості хвиль однакові; Г) співвідношення швидкостей залежить від місця формування тектонічного процесу.

31. За сучасними уявленнями магнітне поле Землі формує:

А) верхня мантія; Б) нижня мантія; В) зовнішнє ядро; Г) внутрішнє ядро.

31. Середня густина Землі дорівнює (х10³ кг/м³):

А) 6,2; Б) 5,5; В) 4,7; Г) 3,8.

31. Вік Землі як сформованої планети складає (млрд. років):

А) 4,55; Б) 3,66; В) 6,12; Г) 8,96.

31. Гідросфера за площею займає таку частину поверхні Землі:

А)51,3%; Б) 68,8%; В)75,5%; Г) 97%.

31. За міжнародною угодою 1956 року атмосфера Землі поділена на такі проміжки (у порядку збільшення їх висоти):

А) мезосфера, стратосфера, тропосфера, термосфера, екзосфера;

Б) тропосфера, стратосфера, мезосфера, термосфера, екзосфера;

В) термосфера, мезосфера, стратосфера; екзосфера; тропосфера;

Г) екзосфера, термосфера; мезосфера; тропосфера, стратосфера.

31. Магнітна вісь Землі відхилена від географічної осі на кут, середнє значення якого дорівнює ():

А) 13,6; Б) 11,5; В) 12,3; Г) 13,2.

31. Температура поверхні Місяця змінюється від 400 К вдень до 150 К вночі внаслідок:

А) зміни відстані Місяця від Сонця; Б) відсутності атмосфери; В) зміни кута падіння сонячних променів; Г) парникового ефекту.

31. Періоди обертання Місяця навколо осі і навколо Землі однакові. Проте, ми бачимо майже 60% його поверхні внаслідок:

А) наявності лібрацій; Б) зміни альбедо; В) зміни фаз Місяця; Г) нахилу його орбіти до площини екліптики.

85. Яка із запропонованих послідовностей є вірною для розташування Землі, Юпітера, Марса, Місяця і Сонця в порядку збільшення їх маси?

А) Місяць, Марс, Земля, Юпітер, Сонце; Б) Марс, Земля, Місяць, Юпітер, Сонце;

В) Місяць, Земля, Юпітер, Марс, Сонце; Г) Місяць, Земля, Марс, Юпітер, Сонце.

86. Де розміщуються в Сонячній системі орбіти більшості астероїдів?

А) між орбітами Сатурна і Урана; Б) між орбітами Землі І Марса;

В) між орбітами Марса і Юпітера; Г) між орбітами Юпітера і Сатурна.

87. Залишки метеорних тіл, які впали на Землю?

А) комета; Б) метеор; В) болід; Г) метеорит.

88. Що не є оболонкою земної кулі?

А) атмосфера; Б) хромосфера; В) гідросфера; Г) літосфера.

89. . Який колір матиме небо для спостерігача на Місяці?

А) сіре; Б) голубе; В) чорне; Г) фіолетове.

90. Яку назву носить один із супутників Юпітера?

А) Деймос; Б) Іо; В) Харон; Г) Фобос.

91. Найбільший астероїд:

А) Ікар; Б) Ерот; В) Веста; Г) Церера.

92. Види метеоритів:

А) кам’яні; Б) залізні; В) залізно-кам’яні; Г) правильна відповідь а, б, в;

93. Розміри і форма хвоста комети змінюються при наближенні її до Сонця через:

А) зміну гравітаційної взаємодії з Сонцем; Б) вплив планет; В) зміну тиску сонячного світла;

Г) це оптична ілюзія.

94. Які з планет не мають супутників:

А) Меркурій і Венера; Б) Юпітер і Сатурн; В) всі внутрішні планети; Г) всі зовнішні планети.

95. Які з планет мають зворотнє осьове обертання:

А) Марс і Венера; Б) Венера і Нептун; В) Венера і Уран; Г) Плутон і Сатурн.

96. Кільця мають такі планети:

А) лише Сатурн; Б) всі планети-гіганти; В) Юпітер і Плутон; Г) Венера і Марс.

97. Що не є шаром атмосфери Сонця?

А) фотосфера; Б) хромосфера; В) атмосфера; Г) сонячна корона

98. Середній період зміни числа сонячних плям?

А) 11 років; Б) 10 років; В) 12 років; Г) 9 років

99. Який шар Сонця є основним джерелом видимого світла?

А) атмосфера; Б) фотосфера; В) хромосфера; Г) сонячна корона

100. Який період обертання Сонця навколо осі?

А) на екваторі 20 діб, 25 діб біля полюсів; Б) на екваторі 15 діб, 10 діб біля полюсів;

В) на екваторі 25 діб, 30 діб біля полюсів; Г) на екваторі 30 діб, 20 діб біля полюсів

101. Які спостереження дозволяють визначити хімічний склад Сонця?

А) фотометричні; Б) астрофотометричні; В) спектральні; Г) радіометричні

102. Якими методами визначають період обертання Сонця?

А) спостереженням за обертанням навколо своєї осі; Б) спостереженням за обертанням навколо Землі; В) спостереженням за обертанням навколо планет;

Г) спостереженням за переміщенням сонячних плям

103. Всередині Сонце складається з таких зон:

А) ядро, оболонка, атмосфера, корона; Б) вивільнення енергії, променевої рівноваги, конвективної, атмосфери; В) внутрішнє ядро, зовнішнє ядро, мантія, кора

Г) радіаційна, високоенергетична, низькоенергетична, рівноваги.

104. Джерелом енергії випромінювання Сонця є:

А) гравітаційний стиск, Б) протон-протонний ядерний цикл, В) вуглецево-азотний цикл, Г) хімічна взаємодія речовин.

105. Сонячні плями формуються:

А) у місцях локального порушення структури магнітного поля, Б) після хромосферного спалаху, В) в результаті вибуху протуберанця, Г) внаслідок падіння флокулів.

106. Сонячна корона рівномірно охоплює Сонце:

А) завжди, Б) у стадіях спокійного Сонця, В) у стадіях активного Сонця, Г) форма корони не залежить від процесів на Сонці.