2. Правові наслідки прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або в і прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами 2—3 ст. 1273 ЦК України. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншим спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини відказоодержувач не відмовився від заповідального відказу, вважається, що він його прийняв.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

3. Відмова від спадщини та її правові наслідки.

1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

1. Законом встановлений загальний шестимісячний строк для спадкоємців як за законом, так і за заповітом для прийняття спадщини або для відмови від неї. Якщо ж спадкоємець у цей строк не прийме спадщину, то вважається, що він не прийняв її (див. коментар до ст. 1270 ЦК).

2. Однак не можна стверджувати, що спадкоємець втратив право прийняти спадщину в усіх випадках пропущення встановленого строку. Законодавець залишає можливість такому спадкоємцю за певних умов її прийняти, а саме:

1) якщо інші спадкоємці, котрі прийняли спадщину дадуть письмову згоду, то спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, має право її прийняти, відповідно подавши заяву до нотаріуса за місцем відкриття спадщини про прийняття останньої;

2) якщо пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини відбувся з поважних причин.

3. У другому випадку цей строк може бути продовжений судом. Для цього спадкоємцю, який звернувся до суду, необхідно надати суду докази, які стали поважною причиною для пропуску ним даного строку (це може бути: довготривале відрядження за межі країни, хвороба, а також відсутність відомостей про смерть спадкодавця тощо). Якщо суд визнає такі причини досить поважними, він може визначити для спадкоємця додатковий строк, який буде достатнім для подачі ним заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. При цьому слід зазначити, що прийняття судом такого рішення є його правом, а не обов'язком.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Як випливає з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, позивачка гр-ка X. не мала можливості прийняти спадщину, оскільки є особою похилого віку, має хронічні захворювання, тому за станом здоров'я не змогла вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Оцінивши зібрані у справі докази в сукупності, суд вважає, що причини, які перешкоджали позивачці своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, є поважними, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. (Рішення Дніпровського район­ного суду м.Києва від 10 серпня 2005 р. Справа №2-2033/05. Головуючий - Савлук Т.В.)