Висновки

В результаті виконання курсової робити були зроблені наступні висновки:

1. Була освоєна архітектура «клієнт – сервер» на основі синхронних сокетів протоколу ТСР.

2. Було освоєно методи обміну повідомленнями та методи передачі файлів.

3. Була розглянута методика захищеної передачі даних по мережі за допомогою використання криптографічного захисту з режимом шифрування Electronic Codebook (ECB).

4. Було розглянуто методики передачі ключів та паролей, на основі яких можна сформувати сесійні ключі.

Додатки дають змогу звичайним користувачам без знання методів шифрування передавати певні дані, захищаючи їх від розголошення.

Список літератури

1. HELLOWORLD.RU «Visual C для начинающих. Работа с WinSocket» 10/04/11 URL: http://www.helloworld.ru/texts/comp/lang/visualc/vc2/16.htm

2. DirectOr «Socket vs Socket, или использование сокетов MS Windows в ассемблерных программах» 08/04/11 URL: http://www.wasm.ru/article.php?article=socketvssocket

3. Крис Касперски «Самоучитель игры на WINSOCK» 26/04/11 URL: http://www.insidepro.com/kk/006/006r.shtml

4. HAMMER «Двоичные файлы» 02/04/11 URL: http://bestcoding.info/topic120.html

5. Юрий Николаев «Использование Crypto API» 12/04/11 URL: http://www.rsdn.ru/article/crypto/usingcryptoapi.xml#EJB

6. Liyang Yu «A light-weighted client/server socket class in C++» URL: http://www.codeproject.com/KB/IP/client_server_socket.aspx

7. Лукьянов С.В. «Межпроцессовое взаимодействие. Сокеты» 29/05/11 URL: http://masters.donntu.edu.ua/2005/fvti/lukyanov/library/ipc/

8. MSDN Library. Cryptographic Service Providers 29/05/11 URL: http://msdn.microsoft.com/en-us/library/aa380245(v=vs.85).aspx

9. Википедия «RC4» 01.06.11 URL: http://ru.wikipedia.org/wiki/RC4

10. Вікіпедія «Режими блочного шифрування» 01.06.11 URL: http://uk.wikipedia.org/wiki/Режими_блочного_шифрування

Додаток а. Тестування

Тестування проводилося на ЕОМ з операційною системою Windows 7. Процесор Celeron(R) Dual-Core CPU T3500, з частотою 2.10GHz. Кількість оперативної пам’яті – 2.00ГБ. Тип системи: 32-розрядна ОС.

Тестування проводилося у 4 етапи:

1. Тестування роботи застосування «клієнт» без активного додатку «сервер».

• Додаток клієнта запускається без запуску додатку сервера.

• В результаті програма повідомила про відсутність з’єднання та завершила роботу сокета (рис.1).

• Висновок: програма відпрацювала коректно, вивівши повідомлення про завершення на консоль.

Рис.1. Запуск клієнту без активного сервера

2. Тестування роботи додатку «клієнт» без конфігураційних налаштувань.

• В директорії додатку відсутній файл serverConfig.txt, або ІР адреса, що там вказана – некоректна.

• В результаті програма повідомила про відсутність файлу конфігурації (рис.2) та про проблему виклику адреси (рис.3).

• Висновок: програма відпрацювала коректно, вивівши повідомлення про проблему на консоль та завершивши роботу.

Рис.2. Відсутність файлу конфігурації

Рис.3. Невірно вказана локальна адреса сервера в конфігураційному файлі

3. Тестування спроби передачі неіснуючого файлу.

• Після з’єднання та вибору будь-якого з режимів передачі файлів (A-mode або B-mode) та після запиту імені файлу невірно вказана директорія, ім’я файлу, або він просто не існує.

• В результаті програма повідомила про некоректне ім’я файлу на консоль та повернулася до режиму обміну повідомленнями (рис.4).

• Висновок: програма відпрацювала коректно, вивівши повідомлення про проблему на консоль та повернувшись у попередній стан.

Рис.4. Спроба передачі неіснуючого файлу

4. Тестування завершення з’єднання через повідомлення «Bye».

• В режимі обміну повідомленнями надсилається повідомлення «Bye»на протилежну сторону.

• В результаті програма розірвала з’єднання та повідомила про це на консоль. (рис.5)

• Висновок:програма відпрацювала коректно.

Рис.5. Реакція на команду «Bye»