56. Підземні води, їх види.

Підземні води – це води, які знаходяться в товщі земної кори, заповнюючи різноманітні пустоти г/п. Це води грунтового шару, верховодка, грунтові (безнапірні) й артезіанські (напірні). За характером зв’язку з частками породи, мірою обводнення цих часток і способом переміщення підземні води поділяють на кілька видів: гігроскопічна вода, плівкова вода, капілярна і гравітаційна вода. Гігроскопічна вода утворюються за рахунок того, що водяна пара обволікає частку породи шаром в одну молекулу. Стан, коли частка породи обволікається суцільним одномолекулярним шаром, наз максимальною гігроскопічністю. Гігроскопічну воду називають ще міцно зв’язаною водою. Плівкова вода утримується на поверхні часток г/п завдяки електромолекулярним силам, які виникають між молекулами води та породи. Плівкова вода обволікає частки породи суцільним шаром у кілька рядів молекул. Плівкову воду характеризують як рихлозвязану. Капілярна вода –це вода, яка заповнює частково чи повністю капілярні пустоти породи. Капілярна вода переміщується завдяки силам поверхневого натягу, які виникають у місці створення меніска в капілярній пустоті, а також завдяки силам тяжіння. Капілярна вода має різновиди. Це капілярно-підвішена вода, яка формується у верхній частині грунтового шару за рахунок атм опадів і не зв’язана з грунтовими водами. Капілярно-піднята вода, яка розміщується над горизонтом грунтових вод і формується завдяки підняттю вологи від їхнього рівня. Гравітаційна вода – це вода в рідкому стані, яка заповнює всі пустоти породи і підпорядкована тільки силам гравітації. Гравітаційні підземні води передають гідростатичний тиск, завдяки якому за певних геологічних умов можуть підніматись вгору за законами сполучених посудин. Гравітаційну воду називають ще вільною водою. Вода в твердому стані – це гравітаційна вода, що замерзла. В г/п вода перебуває у вигляді кристалів, прошарків чи лінз льоду. Пароподібна вода, водяна пара. Беруть активну участь у круговороті води в природі. Кристалізаційна вода є складовою частиною мінералів і входить в їхню кристалізаційну решітку у вигляді молекул води. Приклади: гіпс, мірабіліт, сода. Хімічно зв’язана вода, або конституційна вода – це вода, яка також входить до складу мінералів, проте в кристалізаційній решітці вона перебуває у вигляді іонів ОН, Н, а також іона оксинію Н3О. Ця вода найміцніше зв’язана з мінералами. Приклади: тальк, каолін, діаспор. Кристалізаційна вода і хімічно зв’язана не беруть участі в круговороті води в природі, а тому до складу підземних вод не входять.

57. Водні властивості гірських порід.

Пористість г/п, їхній гранулометричний склад і види води, яка в них міститься, визначають вологість і основні водні властивості порід: вологоємність, водовіддачу, дефіцит вологи та водопроникність. Вологість порід зумовлюється наявністю в них певної кількості води. Розрізняють природну вологість, вагову, обємну та відносну. Вологємність визначає міру насиченості порід водою, - здатність порід вбирати й утримувати в собі певну кількість води. Розрізняють породи досить вологоємні, невологоємні. Розрізняють вологоємність повну, капілярну, найменшу, або польову, та максимальну молекулярну. Повна вологоємність – це максим. Вміст води в породі при повному насиченні її пор. Капілярна вологоємність – це найбільша кількість води, яка утримується в капілярах породи при повному насиченні їх. Для глинистих порід і тонко зернистих пісків вона дорівнює повній вологоємності. Максимальна молекулярна вологоємність – це найбільша кількість гігроскопічної та плівкової води, що утримується лише силами молекулярного притягання часток породи. Максимальна кількість води, яка утримується в породі при неповному насиченні незалежно від механізму її утримання називається найменшою, або польовою, вологоємністю. Вода не заповнює пор, а знаходиться лише на поверхні часток води.

Водовіддача – це здатність водо насиченої породи віддавати воду шляхом вільного стікання. Величина водовіддача визначається відношення об’єму води, що вільно стекла, до об’єму всієї породи. Дефіцит вологи, або недостача насичення, - це кількість води, яка може додатково вміститись у породі в природних умовах вологості. Визначається за різницею між повною вологоємністю і природною вологістю. Водопроникність – здатність пропускати крізь себе воду.