
- •2. Державний лад країн з азійським способом виробництва
- •3. Виникнення і розвиток держави у Стародавньому Єгипті
- •4.Виникнення та розвиток держави і права у Стародавньому Вавилоні.
- •Суспільний і державний лад Вавилону
- •6. Зобов’язальне право за законами Хаммурапі
- •7 Утворення і розвиток держави і права у Стародавній Індії
- •8. Суспільний і державний лад Стародавньої Індії.
- •9. Джерела та основні риси права Стародавньої Індії
- •Виникнення і розвиток держави і права у Стародавньому Китаї.
- •Реформи Шан-Яна у Стародавньому Китаї.
- •Історичні умови виникнення і розвитку держави в Афінах.
- •Суспільний і державний лад Афін. Полісна модель.
- •15.Загальна характеристика права в Афінах.
- •16. Суспільний і державний лад Спарти. Реформи Лікурга.
- •17. Виникнення та періодизація держави і права у Стародавньому Римі.
- •18.Суспільний і державний лад Стародавнього Риму в період республіки.
- •1. Суспільний лад
- •19. Суспільний і державний лад Стародавнього Риму в період імперії.
- •20. Джерела римського права
- •21.Кодифікація римського права, римське право в класичний період
- •22.Загальна характеристика держави феодального типу
- •23.Загальна характеристика права феодального типу.
- •24.Види феодального права.
- •Державний та суспільний лад Візантії.
- •Джерела та риси права Візантії.
- •27.Виникнення і розвиток франкської держави.
- •29. Характеристика «Салічної правди» як джерела права франків.
- •31. Джерела права феодальної Франції
- •32. Утворення і розвиток держави та права Англії.
- •Особливості станово-представницької монархії в Англії.
- •Джерела і основні риси права феодальної Англії.
- •35. Особливості станово-представницької та абсолютної монархії в Німеччині
- •Джерела і основні риси права феодальної Німеччини
- •37.Папська революція та її вплив на розвиток держави і права феодальної Європи.
- •38.Виникнення і розвиток Арабського Халіфату.
- •39.Суспільний і державний лад Арабського Халіфату.
- •40.Джерела, основні риси і система мусульманського права.
- •41.Утворення і розвиток московської централізованої держави (хіv–хvii ст.).
- •42.Особливості станово-представницької монархії у Московії.
- •43. Загальна характеристика феодального права у Московії.
- •Передумови і основні етапи етапи англ. Бурж. Револ.
- •48. Формування і розвиток англійського буржуазного права
- •51. Війна за незалежність американського народу. Причини і наслідки.
- •52. Декларація незалежності сша
- •«Статті конфедерації».
- •54. Конституція сша.
- •Громадянська війна Півдня і Півночі в сша. Скасування рабства.
- •57. Правова система сша наприкінці XVIII – початку хх ст.
- •58. Передумови, особливості та основні етапи революції у Франції кінця хvііі ст.
- •59. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р.
- •Суть державно-правових змін у період Французької буржуазної революції кінця хvііі ст.
- •1. 1789-1792 (Період конституційної монархії):
- •2. 1792-1793 – І республіка (жирондистський етап)
- •3. 1793 – 1794 – Якобінська Диктатура.
- •4. 1794 – 1799 (Період правління Директорії – Термідоріанці.)
- •Еволюція державного ладу у Франції з кінця хvііі до кінця хіх ст.
- •Державний лад періоду Третьої республіки у Франції.
- •Джерела права, кодифікація французького законодавства у період Першої імперії.
- •64. Етапи формування імперії в Німеччині у XIX ст.
- •65.Конституція Німеччини 1871 р.
- •66.Джерела та основні риси права Німеччини Нового періоду
- •67.Реформи Мейдзи в Японії.
- •68.Конституція Японії 1889 р
- •69.Особливості формування японського права
- •70. Лютнева революція 1917 в росії
- •71.Суспільний та державний лад срср за Конституцією 1936 р.
- •72. Головні причини та наслідки розпаду срср.
- •Німеччина наприкінці XIX - початку XX ст. Утворення Веймарської республіки.
- •Конституція Веймарської республіки 1919 р.
- •Механізм влади націонал-соціалізму у Німеччині. Суспільний та державний лад фашистської Німеччини.
- •Конституція фрн 1949 р. Державний лад фрн у другій половині хх ст.
- •Соціальне законодавство фрн.
- •80. Основні права і свободи громадян за конституційним правом сша.
- •81. Принцип розподілу влади за Конституцією сша. Взаємовідносини президента і Конгресу сша після Другої світової війни.
- •82. Основні напрями державно-правового розвитку сша наприкінці хх - початку ххі ст. (на русском)
- •83. Зміни у суспільному і державному ладі Англії у Новітній період. (русский)
- •84. «Конституція» Британської імперії 1931 р. (на русском)
- •85. Розвиток трудового та соціального законодавства в Великобританії у 20 ст.
- •86. Основні напрями державно-правового розвитку Англії наприкінці хх- початку ххі століття.
- •87. Характеристика Конституції Франції 1946 р.
- •88. Державний механізм влади та конституційний устрій п`ятої республіки.
- •89.Французька правова система у другій половині XX ст.
- •Основні напрями державно-правового розвитку Франції наприкінці хх – початку ххі ст.
- •91.Загальна характеристика держави стародавнього періоду
- •92. Загальна х-ка держави Феодального періоду
- •93.Риси розвитку буржуазних держав
- •94. Загальна х-ка держави Новітнього періоду
- •95. Загальна характеристика права Стародавнього періоду.
- •96.Загальна характеристика права феод. Періоду
- •97.Риси розвитку буржуазного права:
- •98. Загальна характеристика новітньго періоду
- •99.Незалежність куби.
- •100.Держави-анклави
- •1. Монако.
- •2. Світлійша республіка Сан-Маріно
- •3. Гонконг («Пахуча гавань»)
- •101.Конституция Италии.
7 Утворення і розвиток держави і права у Стародавній Індії
Індія була заселена ще з стародавніх часів. Першими жителями Стародавньої Індії були дравиди. Пізніше дравидів замінили багаточисельні племена, що відрізнялись одне від одного способом життя, мовою, віруваннями, культурою. Ці племена створили одну із давніших світових цивілізацій. Мо-хеджо-Даро і Хараппа – два найбільших міста стародавньої цивілізації – були столицями політичних об’єднань. Джерела не дають достовірних відомостей про класову структуру і по-літичну організацію суспільства Харапської цивілізації. За-лишені нею письмена не піддаються перекладу. Але в куль-турі Мохеджо-Даро багато спільного з культурою Шумеру. У ХVІІІ – XVІІ ст. до н.е. Харапська цивілізація переживає пе-ріод занепаду. Прихід індоарійських племен у середині ІІ ти-сячоліття до н.е. завершив занепад головних харапських центрів.
З середини ІІ тис. до н.е. і до першої половини І тис. до н.е. в Стародавній Індії формуються класове суспільство і дер-жава.
З посиленням суспільної нерівності військовий вождь племені (раджа), що раніше вибирався зборами і міг зміщати-ся ними, стає все більш незалежним, підкоряючи собі органи племінного управління. За посаду раджі йде боротьба між представниками найбільш знатних родів племені. З часом ця посада стає спадковою.
Спочатку велику роль продовжували відігравати народні збори, що мали великий вплив при призначенні царя. Але по-ступово збори всіх одноплемінників перетворюються в зі-брання знаті, що призводить до посилення влади царя.
Органи племінної адміністрації поступово перетворю-ються в державні органи. Виші посади в державній адміністрації займають представники рабовласницької знаті.
Племінна дружина поступово перетворювалась у по-стійне військо. Населення обкладається податками, які ста-ють обов’язковими і збираються спеціальними чиновниками. Так на основі родоплемінних колективів виникають державні утворення, невеликі за територією, у формі монархій або рес-публік.
Найбільшою і найсильнішою державою того часу була Магадха. Найбільшої могутності вона досягла в ІV – ІІІ ст. до н.е. при династії Маур’їв, що об’єднала під своєю владою майже всю територію Індостану.
У 327 р. до н.е. війська Олександра Македонського за-воювали значну частину території Індії. Визвольна боротьба, що незабаром розпочалася, завершилась утворенням у Північній Індії великої держави на чолі з Чандрагуптою. У роки правління сина Чандрагупти Біндусара (297 – 272 рр. до н.е.) до складу індійської держави було включено частину Афгані-стану і Белуджистану.
Найбільшого розквіту індійська держава досягла у роки правління сина Біндусара Ашоки (272 – 232 рр. до н.е.). Було об’єднано в єдину державу майже всі землі Індії.
Після смерті Ашоки почався занепад його імперії, яка з часом розпалася на самостійні держави.
Незабаром після розпаду імперії на Індію насунулися хвилі загарбників: бактрійців, саків, скіфів, тюрків, кушанів та ін. Однак правління окупантів не зачепило основи індійсь-кого суспільства. Індія і під владою цих правителів продов-жувала залишатися сукупністю сільських общин або респуб-лік, що управлялися самостійно і були підпорядковані центральній владі. Основна маса загарбників з часом асимі-лювалася, прийняла релігію, традиції і спосіб життя корінних жителів.