23.Загальна характеристика права феодального типу.

Феодальне право( право- привілей//кулачне право)- право що склалося в Середні віки і відповідає економічним, соціальним, політичним відносинам феодального суспільства.

Феодальне право, виступаючи як засіб регулювання феодальних відносин, представляє крок вперед за своїм внутрішнім змістом, але по своїй зовнішній формі, юридичної техніки, розробленості інститутів значно поступається вищим зразкам права стародавнього світу. Для нього характерний уповільнений хід розвитку як результат консервації правових звичаїв, багато в чому випливають з варварської епохи, правовий формалізм і примітивність юридичних процедур. Феодальне право було для стану феодалів правом привілеєм, а для решти населення - правом примусу. Характерна для права була і звязок з релігією, яка як єдина форма світогляду і панівна ідеологія не може не впливати на право і яка сама творить своє право - канонічне. Ще одна риса - партикуляризм, роздробленість права не тільки в межах Європи, а й в окремих регіонах і місцевостях однієї держави. Причина - панування правових звичаїв як провідних джерел права. Наступна риса - рецепція римського права, його пристосування до феодального суспільства. Причина - відсутність норм, що регулюють належною мірою розвиток товарно-грошових відносин.В умовах ранньофеодальний монархії діяло звичаєве право, яке фіксувалося в так званих "варварських правдах", найбільш відома з яких "Салічна правда" франків.

Розвиток феодальних відносин призвело до того, що вирішальна роль перейшла до місцевого звичаєвим правом. 

З посиленням королівської влади зростаюче значення стали набувати королівські ордонанс - укази королів, що діяли на всій території держави.

Особливе значення у розглянутий період отримало міське право.

• З’являються перші кодифікації права

• Головна мета покарання залякування

• У судочинстві зберігає силу звинувальний процес

24.Види феодального права.

Феодальне право-це історичний тип права, що склався в середні віки і відповідав економічним і соціально-політичним відносинам феодального суспільства; це система правил поведінки, що регулює порядок землеволодіння та взаємовідносини між власниками землі.Воно закріплює ієрархічну структуру феодальної земельної власності і відповідно структуру класу феодалів.

Найхарактернішими рисами феодального права було те, що воно відкрито закріплювало юридичну нерівність різних категорій населення, виражало класові і станові інтереси феодалів, виступало як парво привілея.

П’ять основних ознак феодального права:

• -обєктивність;

• -універсальність;

• -взаємність прав господ і васалів;

• -колективне правосуддя;

• -інтеграція і ріст.

Види феодального права:

1. 1.Канонічне право;

2. 2.Міське;

3. 3.Торгівельне;

4. 4.Копоративне(гільдійське);

5. 5.Світське право:-Королівське;-маноріальне(сюзерен –селянин).

1.Канонічне право-це право церковне за походженням, однак не виключне церковне за змістом право, яке походить від церкви в епоху Вселенських соборів.

Церква виробила і своє право, що отримало назву канонічного, оскільки основні її положення викладалися в постановах церковних Соборов (канонах).

Канонічне право регулювалао внутрішньоцерковні відносини, і навіть значну частину поза церковних, переважно цивільно-правових і навіть кримінальних правовідносин.

2.Міське право-це сукупність правових звичаїв і вимог міських статутів, гармот, привілеїв, а також статутів цехів і гільдій; це право міської комуни обирати власні органи, установи для управляння, видавати закони, здійснювати суд над мешканцями, підтримувати порядок за допомогою власної міліції та ополчення і власної судової системи .

Причинами виникнення міського права:

• -підвищення продуктивності праці селян і поява надлишку сільськогосподарських продуктів;

• -відродження торгівельної інфраструктури, поява купців, ринків та відповідно спроможніх покупців;

• -зростання кількості ремісників, а також виробників різних продукцій;

• -підвищення обороноздатності, oскільки міста ставали форпостами для захисту своєї землі.

• -збільшення багатства землевласників.

3.Торгівельне право-це система правил поведінки, що закріплювала привілеї для купецьких гільдій, торгівельні узвичаєності, правила ведення торгівлі , способи вирішення спорів, які виникали в процесі ведення торгівелної діяльності.

Джерела торговельного права в Середні віки:

-Міські правові торговельні звичаї;

-Звичаї морської торгівлі(Родський морський закон);

-Комерційні договори-документ, де містяться угода між продавцем і покупцем з приводу купівлі-продажу конкретної речі;

-Торговельні прецеденти-це рішення спеціалізованих судів, що розглядали комерційні спори;

4.Гільдійське право(цехове)-це система правил поведніки, що закріплювали привілеї цехів, регулювали внутрішню організацію виробництва та його технологію використання видів сировини, способи переробки, якість готових виробів, їхню реалізацію, побутові відносини тощо.

Види гільдій:морські гільдії , гірничі гільдії(добування корисних копалин), виробничі гільдії(ковалів, ткачів, кожуміків), купецькі гільдії, гільдії банкірів, гільдії лікарів, суддів ,нотаріусів та ін.

5.Королівське право:

В середньовічній Європі коралівським правом визначалися королівські регалії.

Основні обов’язки короля:-поширення християнської віри,знищення язичництва;-захист церкви;-нагляд за дотриманням законів.

6.Маноріальне право-це право, до сфери регулванння якого належали відносини поміщик-селянин та відносини сільськогосподарського виробництва.

Манор - являл собою в Середні віки автономну спільноту, в якій існувало привілейоване становище сеньйора(поміщика).