
- •Основи радіолокації
- •1. Призначення та етапи розвитку засобів радіолокаційної розвідки ппо.
- •2. Склад та характеристика радіолокаційної системи.
- •3. Узагальнена структурна схема рлс.
- •4. Узагальнена структурна схема передавача та антени рлс.
- •5. Узагальнена структурна схема приймача та індикаторного пристрою рлс.
- •6. Методи радіолокації та їх характеристика.
- •7. Основні тактико-технічні вимоги, що пред’являються до рлс.
- •8. Основні тактико-технічні характеристики рлс.
- •9. Основні технічні характеристики рлс (більш детально дивись в пунктах 10-12).
- •10. Основні технічні характеристики радіопередавача рлс.
- •11. Основні технічні характеристики антен рлс.
- •12. Основні технічні характеристики радіоприймача рлс.
- •13. Класифікація радіолокаційного озброєння за тактичними ознаками.
- •14. Класифікація радіолокаційного озброєння за технічними ознаками.
- •15. Зона виявлення рлс. Показники якості радіолокаційного виявлення.
- •Показники якості радіолокаційного виявлення
- •16. Види і способи огляду простору.
- •17. Принципи автоматичного та візуального знімання радіолокаційної інформації.
- •18. Принципи вимірювання похилої дальності.
- •19. Принципи вимірювання азимута.
- •20. Принципи вимірювання кута місця.
- •21. Принципи вимірювання висоти цілей.
- •22. Типи та характеристика сигналів, які використовуються в рлс.
- •23. Основне рівняння радіолокації.
- •24. Дальність прямого виявлення повітряних об’єктів.
- •25. Вплив віддзеркалень від земної поверхні на дальність виявлення рлс.
- •26. Вплив викривлення земної поверхні та атмосферної рефракції на дальність виявлення рлс.
- •27. Вплив ослаблення енергії радіохвиль при поширенні в атмосфері на дальність виявлення рлс.
- •28. Класифікація об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •29. Основні характеристики об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •30. Джерела активних та пасивних перешкод (завад). Джерела активних перешкод:
- •Джерела пасивних перешкод:
- •31. Загальна класифікація перешкод (завад) радіолокаційному прийому.
- •32. Класифікація навмисних перешкод (завад).
- •33. Класифікація природних перешкод (завад).
- •34. Активні завади та їх характеристика.
- •35. Безперервні та імпульсні завади та їх характеристика.
- •36. Пасивні завади та їх характеристика.
- •37. Задачі, які вирішуються при обробці радіолокаційної інформації.
- •38. Основні етапи обробки радіолокаційної інформації.
- •39. Класифікація радіолокаційної інформації.
- •40. Задачі, які вирішуються при первинній обробці радіолокаційної інформації.
- •41. Етапи первинної обробки радіолокаційної інформації.
- •42. Методи зйому радіолокаційної інформації в рлс.
- •43. Задачі, які вирішуються при вторинній обробці радіолокаційної інформації.
- •44. Етапи вторинної обробки радіолокаційної інформації.
18. Принципи вимірювання похилої дальності.
В РЛС вимірювання здійснюється:
- при візуальному зчитуванні оператором по індикатору шляхом інтерполяції позначок від цілей між мітками дальності
- при автоматичному дальність до цілі визначається по величині часу запізнювання ехо-сигналу від цілі відносно моменту випромінювання зондуючого сигналу
Методи вимірювання дальності:
імпульсний
частотний
фазовий
При імпульсному методі дальність rц до цілі визначається по величині часу запізнювання луна-сигналу від цілі відносно моменту випромінювання зондуючого сигналу:
rц=cτз/2
де: с=3108 м/с – швидкість поширення електромагнітних хвиль;
з – час запізнювання луна-сигналів
Частотний метод вимірювання дальності заснований на використовуванні частотної модуляції випромінюваних безперервних коливань. Час запізнювання визначається шляхом вимірювання різниці частот випромінюючих коливань і відображеного сигналу.
Фазові методи вимірювання дальності засновані на вимірюванні різниці фаз випромінюючих синусоїдальних коливань і прийнятих радіосигналів.
19. Принципи вимірювання азимута.
В РЛС вимірювання здійснюється:
- при візуальному зчитуванні оператором по індикатору шляхом інтерполяції позначок від цілей між мітками азимуту
- при автоматичному азимут цілі визначається по центру пачки ехо-сигналів з урахуванням поправок на критерій виявлення пачки:
βц= βк-1/2Δβ-(Δп+Δк)/2,
де βк – азимут кінця пачки, Δβ= βк- βп – ширина пачки, Δп, Δк – поправки на виявлення початку та кінця пачки.
Для вимірювання азимута в більшості РЛС РТВ застосовується амплітудна пеленгація шляхом аналізу огинаючої пачкового сигналу на максимум.
Амплітудна пеленгація в радіолокації базується на використовуванні високонаправлених антен, що забезпечують високу роздільну здатність по кутових координатах (азимуту) і необхідну дальність дії.
Окрім методу амплітудної пеленгації по максимуму в РЛС використовуються і інші методи, такі як:
- метод порівняння – характеризується тим, що пеленг цілі визначається по співвідношенню амплітуд сигналів, прийнятих одночасно двома антенами
- фазовий метод – заснований на вимірюванні різниці фаз електромагнітних коливань, що приймаються різними антенами.
20. Принципи вимірювання кута місця.
1) Для визначення кута місця цілей використовується різновид моноімпульсного амплітудного методу. При класичному моноімпульсному амплітудному методі кут місця цілі визначається за один такт зондування шляхом порівняння величини амплітуд луна-сигналів в сусідніх каналах.
Практична реалізація даного методу виконана таким чином. В пам’яті спецобчислювача записані кутомісцеві напрямки максимумів усіх променів і та їхні рівносигнальні напрямки і,і+1. Якщо сигнал буде виявлений на певній дальності тільки в одному кутомісцевому каналі, то за оцінку кута місця цілі приймається значення і. При виявленні сигналу в двох сусідніх каналах (і-му та і+1-му) оцінка кута місця цілі визначається за формулою
ц = і,і+1 + д,
де і,і+1 – рівносигнальний напрямок;
д – дискретна добавка до рівносигнального напрямку.
2) Фазовий метод вимірювання кута місця заснований на вимірюванні різниці фаз електромагнітних коливань, що приймаються різними приймальними каналами РЛС.
3) Різновидом фазового методу вимірювання кута місця є гоніометричний метод. (Гоніометр – прилад для вимірювання кутів). Такий метод реалізований в РЛС (висотомірах), які мають двоповерхову антену, що складається з верхньої антени і нижньої антени. Луна-сигнали від кожного поверху антени роздільно підводяться до гоніометра. Приймальні канали від обох антен до гоніометра ідентичні.
4) Метод парціальних діаграм. Суть цього методу полягає в тому, що приймальна антена РЛС має ДН у вигляді декількох вузьких пелюсток, які розходяться віялом в кутомісцевій площині. При цьому кожній пелюстці відповідає окремий приймальний канал.
Визначення кута місця при цьому може здійснюватися:
способом дискретного відліку (РЛС 22Ж6М); або
способом порівняння амплітуд сигналів в сусідніх парціальних каналах (РЛС 19Ж6).