
- •Основи радіолокації
- •1. Призначення та етапи розвитку засобів радіолокаційної розвідки ппо.
- •2. Склад та характеристика радіолокаційної системи.
- •3. Узагальнена структурна схема рлс.
- •4. Узагальнена структурна схема передавача та антени рлс.
- •5. Узагальнена структурна схема приймача та індикаторного пристрою рлс.
- •6. Методи радіолокації та їх характеристика.
- •7. Основні тактико-технічні вимоги, що пред’являються до рлс.
- •8. Основні тактико-технічні характеристики рлс.
- •9. Основні технічні характеристики рлс (більш детально дивись в пунктах 10-12).
- •10. Основні технічні характеристики радіопередавача рлс.
- •11. Основні технічні характеристики антен рлс.
- •12. Основні технічні характеристики радіоприймача рлс.
- •13. Класифікація радіолокаційного озброєння за тактичними ознаками.
- •14. Класифікація радіолокаційного озброєння за технічними ознаками.
- •15. Зона виявлення рлс. Показники якості радіолокаційного виявлення.
- •Показники якості радіолокаційного виявлення
- •16. Види і способи огляду простору.
- •17. Принципи автоматичного та візуального знімання радіолокаційної інформації.
- •18. Принципи вимірювання похилої дальності.
- •19. Принципи вимірювання азимута.
- •20. Принципи вимірювання кута місця.
- •21. Принципи вимірювання висоти цілей.
- •22. Типи та характеристика сигналів, які використовуються в рлс.
- •23. Основне рівняння радіолокації.
- •24. Дальність прямого виявлення повітряних об’єктів.
- •25. Вплив віддзеркалень від земної поверхні на дальність виявлення рлс.
- •26. Вплив викривлення земної поверхні та атмосферної рефракції на дальність виявлення рлс.
- •27. Вплив ослаблення енергії радіохвиль при поширенні в атмосфері на дальність виявлення рлс.
- •28. Класифікація об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •29. Основні характеристики об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •30. Джерела активних та пасивних перешкод (завад). Джерела активних перешкод:
- •Джерела пасивних перешкод:
- •31. Загальна класифікація перешкод (завад) радіолокаційному прийому.
- •32. Класифікація навмисних перешкод (завад).
- •33. Класифікація природних перешкод (завад).
- •34. Активні завади та їх характеристика.
- •35. Безперервні та імпульсні завади та їх характеристика.
- •36. Пасивні завади та їх характеристика.
- •37. Задачі, які вирішуються при обробці радіолокаційної інформації.
- •38. Основні етапи обробки радіолокаційної інформації.
- •39. Класифікація радіолокаційної інформації.
- •40. Задачі, які вирішуються при первинній обробці радіолокаційної інформації.
- •41. Етапи первинної обробки радіолокаційної інформації.
- •42. Методи зйому радіолокаційної інформації в рлс.
- •43. Задачі, які вирішуються при вторинній обробці радіолокаційної інформації.
- •44. Етапи вторинної обробки радіолокаційної інформації.
Показники якості радіолокаційного виявлення
При вирішенні задач, пов'язаних з виявленням радіолокаційних сигналів використовують наступні групи показників якості виявлення:
вірогідність правильного виявлення Рпв і помилкової тривоги Рпт в одному об'ємі ЗВ, що дозволяється (виявлення в точці);
вірогідність правильного виявлення Рпвз і помилкової тривоги Рптз за один цикл огляду ЗВ (виявлення за огляд);
вірогідність правильного виявлення Рпві і помилкової тривоги Рпті за декілька циклів огляду (інтегральна вірогідність правильного виявлення і помилкової тривоги).
Перша група показників якості використовується в теорії виявлення і є найзагальнішою. Друга і третя групи використовуються, як правило, при вирішенні практичних задач.
16. Види і способи огляду простору.
Види огляду простору
Одночасний огляд (інакше - паралельний огляд, багатоканальний огляд) здійснюється декількома нерухомими проміннями, число яких рівне числу елементів дозволу по кутах і які перекривають тілесний кут зони огляду.
Послідовний огляд (одноканальний огляд) здійснюється за допомогою одного променя (у цьому його основна перевага), що переміщається в межах зони огляду (ЗО), або за наперед заданою програмою, або за програмою, що змінюється залежно від одержуваних даних.
Види послідовного огляду: круговий, секторний, спіральний і кадровий.
Змішаний огляд (комбінація паралельного і послідовного огляду). В цьому випадку є один або декілька променів, що перекривають повністю зону огляду. Наприклад, з декількох парціальних ДН створюється плоска ДН - широка у вертикальній площині і вузька в горизонтальній. Ці ДН, обертаючись навколо вертикальної осі, здійснюють круговий огляд простору. Іншими словами, створюється послідовний огляд по азимуту і паралельний по куту місця.
Способи огляду простору
1-й спосіб огляду. РЛС проглядає сектор огляду. ДНА на прийом і передачу однакові і формуються за рахунок вибору форми дзеркала. Ширина ДНА у вертикальній площині відповідає кутовому розміру зони виявлення в цій площині. Цей спосіб широко застосовується в радіодалекомірах та РЛС метрового діапазону хвиль.
2-й спосіб огляду. РЛС з роздільними на прийом і передачу антенними системами проглядає сектор огляду. Приймальна антенна система складається з ряду парціальних каналів з голчатою ДН. ДН на передачу така ж, як і в способі 1. Такий спосіб застосовується в одночастотних трикоординатних РЛС (наприклад, в РЛС 22Ж6М).
3-й спосіб огляду. РЛС проглядає сектор огляду одним голчатим променем на прийом і передачу послідовно в часі. Огляд ведеться за рахунок кадрового сканування вузького променя. Застосовується в ПРВ і РЛС з ФАР.
4-й спосіб огляду. У відмінності від 2-го способу разом з парціальним прийомом використовується парціальне випромінювання, наприклад, на різних несучих частотах. Застосовується в багаточастотних РЛС сантиметрового діапазону і трикоординатних РЛС з електронним управлінням променя у вертикальній площині (наприклад, в РЛС 19Ж6).
17. Принципи автоматичного та візуального знімання радіолокаційної інформації.
При автоматичному способі зчитування інформації вимірювання координат здійснюється системою автоматичного визначення координат. При цьому визначаються повні просторові координати цілей: дальність, азимут, кут місця, висота.
Дальність до цілі визначається по величині часу запізнювання ехо-сигналу.
Азимут до цілі визначається по центру пачки ехо-сигналів.
Для визначення кута місця цілей використовується різновид моноімпульсного амплітудного методу.
Висота цілі визначається за даними вимірювання дальності до цілі та кута місця цілі.
При візуальному способі зчитування інформації вимірювання координат здійснюється оператором візуально по індикатору шляхом інтерполяції від цілей між мітками дальності та азимута. При цьому визначаються лише азимут і дальність до цілі.