- •Основи радіолокації
- •1. Призначення та етапи розвитку засобів радіолокаційної розвідки ппо.
- •2. Склад та характеристика радіолокаційної системи.
- •3. Узагальнена структурна схема рлс.
- •4. Узагальнена структурна схема передавача та антени рлс.
- •5. Узагальнена структурна схема приймача та індикаторного пристрою рлс.
- •6. Методи радіолокації та їх характеристика.
- •7. Основні тактико-технічні вимоги, що пред’являються до рлс.
- •8. Основні тактико-технічні характеристики рлс.
- •9. Основні технічні характеристики рлс (більш детально дивись в пунктах 10-12).
- •10. Основні технічні характеристики радіопередавача рлс.
- •11. Основні технічні характеристики антен рлс.
- •12. Основні технічні характеристики радіоприймача рлс.
- •13. Класифікація радіолокаційного озброєння за тактичними ознаками.
- •14. Класифікація радіолокаційного озброєння за технічними ознаками.
- •15. Зона виявлення рлс. Показники якості радіолокаційного виявлення.
- •Показники якості радіолокаційного виявлення
- •16. Види і способи огляду простору.
- •17. Принципи автоматичного та візуального знімання радіолокаційної інформації.
- •18. Принципи вимірювання похилої дальності.
- •19. Принципи вимірювання азимута.
- •20. Принципи вимірювання кута місця.
- •21. Принципи вимірювання висоти цілей.
- •22. Типи та характеристика сигналів, які використовуються в рлс.
- •23. Основне рівняння радіолокації.
- •24. Дальність прямого виявлення повітряних об’єктів.
- •25. Вплив віддзеркалень від земної поверхні на дальність виявлення рлс.
- •26. Вплив викривлення земної поверхні та атмосферної рефракції на дальність виявлення рлс.
- •27. Вплив ослаблення енергії радіохвиль при поширенні в атмосфері на дальність виявлення рлс.
- •28. Класифікація об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •29. Основні характеристики об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •30. Джерела активних та пасивних перешкод (завад). Джерела активних перешкод:
- •Джерела пасивних перешкод:
- •31. Загальна класифікація перешкод (завад) радіолокаційному прийому.
- •32. Класифікація навмисних перешкод (завад).
- •33. Класифікація природних перешкод (завад).
- •34. Активні завади та їх характеристика.
- •35. Безперервні та імпульсні завади та їх характеристика.
- •36. Пасивні завади та їх характеристика.
- •37. Задачі, які вирішуються при обробці радіолокаційної інформації.
- •38. Основні етапи обробки радіолокаційної інформації.
- •39. Класифікація радіолокаційної інформації.
- •40. Задачі, які вирішуються при первинній обробці радіолокаційної інформації.
- •41. Етапи первинної обробки радіолокаційної інформації.
- •42. Методи зйому радіолокаційної інформації в рлс.
- •43. Задачі, які вирішуються при вторинній обробці радіолокаційної інформації.
- •44. Етапи вторинної обробки радіолокаційної інформації.
13. Класифікація радіолокаційного озброєння за тактичними ознаками.
Згідно Бойового статуту РТВ ППО РТЗ класифікуються:
по бойовому призначенню; по частотному діапазону; по маневреності.
По бойовому призначенню РЛС (РЛК) діляться на три класи:
РЛС (РЛК) бойового режиму; РЛС (РЛК) чергового режиму; спеціальні РЛС.
РЛС (РЛК) бойового режиму призначені для створення перешкодостійкого радіолокаційного поля і видачі РЛІ високої якості. Ці засоби обмежено використовуються в мирний час і в повному об'ємі у військовий час. До таких засобів відносяться: РЛК 5Н87, РЛС 22Ж6М, 19Ж6 і ін. Розрізняють РЛС (РЛК) бойового режиму малих висот (19Ж6) і великих висот (22Ж6М).
РЛС (РЛК) чергового режиму призначені для створення чергового радіолокаційного поля і повинні забезпечувати, в основному, отримання розвідувальної інформації, дальнє виявлення повітряного супротивника. У РЛС чергового режиму допустимі понижені ТТХ по точності вимірювання координат, дозволяючої здібності, перешкодозахисту. Прикладами РЛС чергового режиму є: 5Н84А, 55Ж6, 35Н6 і ін. Розрізняють РЛС (РЛК) чергового режиму малих висот (35Н6), середніх і великих висот (55Ж6).
Спеціальні РЛС (РЛК) призначені для вирішення окремих специфічних задач, таких як виявлення повітряних об'єктів і визначення кількісного складу групової цілі в складній завадовій обстановці, визначення висоти польоту, створення смуг попередження, виявлення повітряних цілей в гірських умовах і ін. До них відносяться: ПРВ-16, ПРВ-17, РЛК «Перископ-В» і ін.
По маневреності (мобільності) розрізняють РЛС (РЛК)
стаціонарні (44Ж6, «Дельта», «Перископ-В» і ін.), рухомі.
У свою чергу рухомі РТЗ можуть бути самохідними (П-18, 35Н6, 39Н6 і ін.) і буксирувані (П-37, 5Н87, 22Ж6М, 55Ж6, 19Ж6 і ін.).
По кількості вимірюваних координат розрізняють РЛС (РЛК)
двокоординатні, трикоординатні.
14. Класифікація радіолокаційного озброєння за технічними ознаками.
По методу радіолокації розрізняють
активну,
активну з активною відповіддю,
напівактивну,
пасивну.
По виду зондуючого сигналу розрізняють
безперервні немодульовані;
безперервні амплітудно-модульовані;
безперервні частотно-модульовані;
імпульсні.
По частотному діапазону розрізняють РЛС (РЛК)
метрового (5Н84А, П-18, 55Ж6),
дециметрового (5Н87, 22Ж6, 35Н6 і ін.),
сантиметрового (П-37, 19Ж6, ПРВ-16 і ін.) діапазону.
15. Зона виявлення рлс. Показники якості радіолокаційного виявлення.
Зоною виявлення РЛС, розгорнутої на позиції, є частина повітряного простору, у межах якої забезпечується одержання інформації про повітряні об'єкти визначеного класу РЛІ з показниками якості, не гірше заданих.
Форма та просторові розміри зони виявлення (ЗВ) цілей визначаються режимами огляду простору, основними параметрами РЛС, позицією, на якій розгорнута РЛС, ефективною відбиваючою поверхнею цілі, та імовірнісними показниками виявлення цілей (імовірністю правильного виявлення та імовірністю хибних тривог).
Для успішного рішення задач радіолокаційної розвідки і видачі інформації зона виявлення РЛК (РЛС) бойового режиму повинна бути косекансною, основними параметрами якої є максимальна дальність Дмакс і висота Нмакс виявлення цілей з визначеною ефективною поверхнею, що відбиває, мінімальний мін і максимальний макс кути місця.
Параметри зони виявлення РЛК (РЛС) БР обираються з наступних міркувань.
З огляду на те, що РЛК (РЛС) БР є на озброєнні ртб , просторовий рознос між якими складає біля 200 км, необхідно, щоб зона виявлення забезпечувала створення суцільного радіолокаційного поля з необхідним коефіцієнтом перекриття, у тому числі перекриття «мертвих» лійок зон РЛС сусідніх підрозділів. Таким чином, максимальна дальність виявлення по цілям з σц ≤ 1м2 повинна складати не менш ніж 400 км.
Виявлення всіх цілей на максимальних дальностях забезпечується при близьких до нульового значеннях мін або негативних, якщо існує перевищення позиції РЛС над місцевістю. Однак на значення мін впливає наявність кутів закриття позиції і можливих спотворень нижньої крайки діаграми спрямованості антен через вплив Землі. Тому обирають мін = (0.25-0.5)0, а зміною нахилу антен по куті місця щодо обрію можливий огляд і негативних кутів місця.
Для виключення «мертвої» лійки в зоні виявлення необхідно, щоб макс = 900. З огляду на те, що реалізація цієї вимоги приведе до істотного ускладнення антени, вважається доцільним вибір значення макс порядку 35-450. При цьому радіус «мертвої» лійки для цілей, що летять на висоті Нц, складає Rмв = (1-1.5) Нц.