
- •Основи радіолокації
- •1. Призначення та етапи розвитку засобів радіолокаційної розвідки ппо.
- •2. Склад та характеристика радіолокаційної системи.
- •3. Узагальнена структурна схема рлс.
- •4. Узагальнена структурна схема передавача та антени рлс.
- •5. Узагальнена структурна схема приймача та індикаторного пристрою рлс.
- •6. Методи радіолокації та їх характеристика.
- •7. Основні тактико-технічні вимоги, що пред’являються до рлс.
- •8. Основні тактико-технічні характеристики рлс.
- •9. Основні технічні характеристики рлс (більш детально дивись в пунктах 10-12).
- •10. Основні технічні характеристики радіопередавача рлс.
- •11. Основні технічні характеристики антен рлс.
- •12. Основні технічні характеристики радіоприймача рлс.
- •13. Класифікація радіолокаційного озброєння за тактичними ознаками.
- •14. Класифікація радіолокаційного озброєння за технічними ознаками.
- •15. Зона виявлення рлс. Показники якості радіолокаційного виявлення.
- •Показники якості радіолокаційного виявлення
- •16. Види і способи огляду простору.
- •17. Принципи автоматичного та візуального знімання радіолокаційної інформації.
- •18. Принципи вимірювання похилої дальності.
- •19. Принципи вимірювання азимута.
- •20. Принципи вимірювання кута місця.
- •21. Принципи вимірювання висоти цілей.
- •22. Типи та характеристика сигналів, які використовуються в рлс.
- •23. Основне рівняння радіолокації.
- •24. Дальність прямого виявлення повітряних об’єктів.
- •25. Вплив віддзеркалень від земної поверхні на дальність виявлення рлс.
- •26. Вплив викривлення земної поверхні та атмосферної рефракції на дальність виявлення рлс.
- •27. Вплив ослаблення енергії радіохвиль при поширенні в атмосфері на дальність виявлення рлс.
- •28. Класифікація об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •29. Основні характеристики об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •30. Джерела активних та пасивних перешкод (завад). Джерела активних перешкод:
- •Джерела пасивних перешкод:
- •31. Загальна класифікація перешкод (завад) радіолокаційному прийому.
- •32. Класифікація навмисних перешкод (завад).
- •33. Класифікація природних перешкод (завад).
- •34. Активні завади та їх характеристика.
- •35. Безперервні та імпульсні завади та їх характеристика.
- •36. Пасивні завади та їх характеристика.
- •37. Задачі, які вирішуються при обробці радіолокаційної інформації.
- •38. Основні етапи обробки радіолокаційної інформації.
- •39. Класифікація радіолокаційної інформації.
- •40. Задачі, які вирішуються при первинній обробці радіолокаційної інформації.
- •41. Етапи первинної обробки радіолокаційної інформації.
- •42. Методи зйому радіолокаційної інформації в рлс.
- •43. Задачі, які вирішуються при вторинній обробці радіолокаційної інформації.
- •44. Етапи вторинної обробки радіолокаційної інформації.
11. Основні технічні характеристики антен рлс.
Коефіцієнт направленої дії (КНД) антени - відношення квадрата напруженості поля, створюваного антеною в даному напрямі, до середнього значення квадрата напруженості поля по всіх напрямах
КНД (D) є відношення вектора Пойнтінга П, створюваного антеною в даному напрямі, до значення вектора Пойнтінга еталонної антени Пет в цьому ж напрямі при однакових відстанях (r) до даної точки і рівних випромінюваних потужностях P = Pет.
D(Θ,φ) = П(Θ,φ) / Пет
або КНД - це число, що показує в скільки разів необхідно збільшити потужність випромінювання P при переході від даної антени до еталонної, щоб зберегти незмінною напруженість поля в точці прийому.
Коефіцієнт підсилення (КП) антени - відношення потужності на вході еталонної антени до потужності, що підводиться до входу даної антени, за умови, що обидві антени створюють в даному напрямі на однаковій відстані рівні значення напруженості поля або такої ж щільності потоку потужності.
КП антени показує, в скільки разів необхідно збільшити потужність на вході антени (вихідну потужність передавача) при заміні даної антени ідеальною ненаправленою антеною, щоб значення щільності потоку потужності випромінюваного антеною електромагнітного поля в точці спостереження не змінилося
G(Θ,φ) = D(Θ,φ) η
Коефіцієнт корисної дії (ККД) антени (у режимі передачі) - відношення потужності радіовипромінювання, створюваного антеною, до потужності радіочастотного сигналу, що підводиться до антени η = RΣ / (RΣ + RВ), де: RΣ і RВ - опір випромінювання і втрат відповідно
12. Основні технічні характеристики радіоприймача рлс.
Гранична чутливість приймача – Р#пр. - мінімальна потужність сигналу в антені, яка при злагоджені антени та приймача забезпечує на виході його лінійної частини відношення потужності сигналу до шуму, яка складає 1
Реальна чутливість приймача - Рпр. мін. (Епр. мін.) - потужність сигналу в антені, яка забезпечує на виході лінійної частини приймача відношення сигнал / шум, рівне коефіцієнту розрізнювальної здатності Рпр.мин.[дб] = 10 lg Рвр.[вт] / Рпр. мин..[вт]
Коефіцієнт шуму: N –величина, яка показує, в скільки разів відношення потужності сигналу і шуму на виході пристрою більша відношення потужності сигнал / шум на його вході
N
=
Коефіцієнт шуму визначається у відносних одиницях (Nраз.) і децибелах, при чому:
Nдб. =10 lg Nраз. - по потужності; Nдб. =20 lg Nраз - по напрузі
Ефективна шумова температура: Те. = Т0 (N-1) характеризує шумові свойства приймача, де: Те. – шумова температура приймача, Т0 =3000 К.
Коефіцієнт
підсилення
по потужності-
відношення
потужності на виході пристрою Рвих.
до потужності
на його вході Рвх.
Кпп.=
Коефіцієнт
підсилення по напрузі - відношення
напруги на виході пристрою Uвих.
до напруги
на його вході Uвх.
Кпн.=
Діапазон частот і ширина спектру сформованих сигналів
(для радіоімпульсів з прямокутною огинаючою)
;
де: Пf 0,7 U – ширина спектру сигналу на рівні 0,7U; ΔR0,7 U – вирішувальна здатність по дальності на рівні 0,7U;
КΔ – коефіцієнт, враховуючий втрати вирішення у процесі часу обробки сигналу; С – швидкість світла.
Смуга пропускання приймача – характеризує його вибірні властивості та визначає область частот, яка одночасно пропускається приймачем
Кількісно
смуга пропускання є ∆f
= f2
– f1
для яких К(f)
зменшується в
,
а Кр
-
в два рази
від свого max значення
Оптимальна смуга пропускання приймача - квазіоптимальна смуга пропускання приймача – смуга при якій відношення сигнал / шум на виході лінійної частини приймача максимальне. Оптимальна смуга пропускання приймача залежить від форми та тривалості імпульсу:
∆Fопт. = (0,8—1,37) τи. : 0,8- для колоколоподібного (1,37 – для прямокутного сигналу)
Динамічний діапазон приймача (ДД) лінійної частини приймача по входу є інтервал потужностей (амплітуд) корисних сигналів, які виділяються та підсилюються на фоні внутрішнього шуму з припустимими нелінійними перекручуваннями:
Двх, = 20 lg Uвх. max./ Uвх. min. [дб.] ; Двх, = 10 lg Рвх. max./ Рвх. min. [дб.]
Uвх. max. (Рвх. max.) – max рівень вхідного корисного сигналу при якому наступає 5% нелінійних перекручувань;
Uвх. mіn. (Рвх. mіn.) - min рівень вхідного сигналу рівного граничній чутливості.