
- •Основи радіолокації
- •1. Призначення та етапи розвитку засобів радіолокаційної розвідки ппо.
- •2. Склад та характеристика радіолокаційної системи.
- •3. Узагальнена структурна схема рлс.
- •4. Узагальнена структурна схема передавача та антени рлс.
- •5. Узагальнена структурна схема приймача та індикаторного пристрою рлс.
- •6. Методи радіолокації та їх характеристика.
- •7. Основні тактико-технічні вимоги, що пред’являються до рлс.
- •8. Основні тактико-технічні характеристики рлс.
- •9. Основні технічні характеристики рлс (більш детально дивись в пунктах 10-12).
- •10. Основні технічні характеристики радіопередавача рлс.
- •11. Основні технічні характеристики антен рлс.
- •12. Основні технічні характеристики радіоприймача рлс.
- •13. Класифікація радіолокаційного озброєння за тактичними ознаками.
- •14. Класифікація радіолокаційного озброєння за технічними ознаками.
- •15. Зона виявлення рлс. Показники якості радіолокаційного виявлення.
- •Показники якості радіолокаційного виявлення
- •16. Види і способи огляду простору.
- •17. Принципи автоматичного та візуального знімання радіолокаційної інформації.
- •18. Принципи вимірювання похилої дальності.
- •19. Принципи вимірювання азимута.
- •20. Принципи вимірювання кута місця.
- •21. Принципи вимірювання висоти цілей.
- •22. Типи та характеристика сигналів, які використовуються в рлс.
- •23. Основне рівняння радіолокації.
- •24. Дальність прямого виявлення повітряних об’єктів.
- •25. Вплив віддзеркалень від земної поверхні на дальність виявлення рлс.
- •26. Вплив викривлення земної поверхні та атмосферної рефракції на дальність виявлення рлс.
- •27. Вплив ослаблення енергії радіохвиль при поширенні в атмосфері на дальність виявлення рлс.
- •28. Класифікація об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •29. Основні характеристики об’єктів радіолокаційного спостереження.
- •30. Джерела активних та пасивних перешкод (завад). Джерела активних перешкод:
- •Джерела пасивних перешкод:
- •31. Загальна класифікація перешкод (завад) радіолокаційному прийому.
- •32. Класифікація навмисних перешкод (завад).
- •33. Класифікація природних перешкод (завад).
- •34. Активні завади та їх характеристика.
- •35. Безперервні та імпульсні завади та їх характеристика.
- •36. Пасивні завади та їх характеристика.
- •37. Задачі, які вирішуються при обробці радіолокаційної інформації.
- •38. Основні етапи обробки радіолокаційної інформації.
- •39. Класифікація радіолокаційної інформації.
- •40. Задачі, які вирішуються при первинній обробці радіолокаційної інформації.
- •41. Етапи первинної обробки радіолокаційної інформації.
- •42. Методи зйому радіолокаційної інформації в рлс.
- •43. Задачі, які вирішуються при вторинній обробці радіолокаційної інформації.
- •44. Етапи вторинної обробки радіолокаційної інформації.
44. Етапи вторинної обробки радіолокаційної інформації.
Етапи:
а) виявлення трас цілей (ухвалення рішення про наявність трас);
б) супровід трас цілей, що складається з регулярного обчислення й уточнення їхніх параметрів.
Процес вторинної обробки складається в результаті послідовного виконання наступних операцій:
виявлення трас цілей;
супровід і оцінка параметрів траєкторії.
Виявлення траси в процесі вторинної обробки може здійснюватися візуально (оператором) або автоматично (обчислювальним пристроєм).
Автоматичне виявлення траси називають автозахопленням. Для з'ясування фізичної суті операцій вторинної обробки розглянемо один з можливих способів автозахоплення траси цілі за даними двокоординатної оглядової РЛС (рис.1).
Рис.1. Варіант способу автозахоплення траси цілі за даними двокоординатної оглядової РЛС
Операція обчислення координат мети в подальших циклах огляду називається екстраполяцією координат, а точка простору, відповідна розрахунковим значенням координат целі - екстраполірованою точкою (ЕТ).
Операцію порівняння відміток, що потрапили в строб, називають звіренням або селекцією.
Після відбору в стробі однієї «істинної» відмітки необхідно уточнити (згладити) координати відмітки і обчислити параметри траси.
Разом із задачами виявлення, супроводу цілей і видачі споживачам згладжених значень координат і параметрів трас в процесі вторинної обробки може здійснюватися прогнозування (пролонгація) координат цілей.
В процесі автосупроводу кожної цілі розв'язуються наступні задачі:
1. Визначення (оцінка) згладжених параметрів траси цілі (координати, курс, швидкість, прискорення і т.д.);
2. Екстраполяція параметрів траси на один або декілька оглядів;
3. Виділення області, в якій з певною вірогідністю очікується поява відмітки в новому огляді (стробує);
4. Звірення параметрів екстрапольованої точки з параметрами відміток, що потрапили в строб, і вибір однієї з них для продовження траси (селекція відміток в стробі).