27. Вплив ослаблення енергії радіохвиль при поширенні в атмосфері на дальність виявлення рлс.

Загасання радіохвиль в атмосфері обумовлене поглинанням їх енергії і її розсіянням вільними молекулами кисню і водяної пари, а також зваженими частинками пилу, атмосферними опадами і іншими неоднорідностямі атмосфери.

На хвилях поблизу 0,5 і 0,25 см для кисню і 0,18 і 1,35 см для водяної пари спостерігаються піки резонансного поглинання, що характеризуються різким зростанням загасання радіохвиль. Необхідно відзначити, що загасання радіохвиль зменшується більш ніж в три рази при підвищенні температури від 0 до 40°С. Поглинання в кисні пропорційне квадрату тиску і, отже, зменшується з підйомом на висоту. Поглинання в парах води пропорційне вогкості повітря.

Ослаблення енергії радіохвиль при довжині хвилі більше 10 см порівняно невелике, тому скорочення дальності дії для РЛС дециметрового і метрового діапазонів, обумовлене цим явищем, істотно менше, ніж в більш короткохвильових. Багато в чому саме з цієї причини РЛС РТВ з найбільшою дальністю дії (чергового режиму середніх і великих висот) використовують метровий діапазон, хай навіть і в збиток іншим характеристикам. Проте, шлях розповсюдження радіохвиль в прямому і зворотному напрямах в таких РЛС великий, тому і сумарне загасання може бути значним навіть при малому поглинанні.

Таким чином загасання енергії радіохвиль в атмосфері необхідно враховувати при оцінці дальності дії РЛС, особливо для РЛС сантиметрового діапазону.

28. Класифікація об’єктів радіолокаційного спостереження.

За розмірами цілі підрозділяються на:

• точкові

• розподілені (поверхневі і об'ємні).

За статистичними моделями цілей:

Цілі 1-го виду: цілі без блискучих точок (без домінуючого відбивача) з повільними флуктуаціями відображених сигналів (Релеївські цілі) – до них відносяться:

• всі реактивні літаки при виявленні їх одночастотними РЛС сантиметрового діапазону

Цілі 2-го виду: цілі другого вигляду відрізняються від цілей 1-го вигляду лише більшою швидкістю флуктуацій відображеного сигналу – до них відносяться:

• легкі вертольоти при виявленні їх одночастотними РЛС;

• всі типи вертольотів і літаків при виявленні їх РЛС з перебудовою по частоті від імпульсу до імпульсу на величину f > c/2l_ц,

• гідрометеоутворення (в деяких випадках)

Цілі 3-го виду: до таких цілей відносяться:

• цілі з блискучою точкою і повільно флуктуючим відображеним сигналом

Цілі 4-го виду: до таких цілей відносяться:

• турбогвинтові літаки і важкі вертольоти при виявленні їх одночастотними РЛС

Цілі 5-го виду: до таких цілей відносяться:

• нефлуктуючі цілі (куля)

29. Основні характеристики об’єктів радіолокаційного спостереження.

• середнє значення ефективної поверхні цілі (ЕПЦ)  (це площа такого еквівалентного відбивача, який рівномірно розсіює всю падаючу на нього електромагнітну енергію і створює у РЛС таку ж щільність потоку енергії, як реальна ціль);

• лінійні розміри цілі l_ц (за розмірами цілі підрозділяються на точкові і розподілені. До точкових відносяться цілі, розміри яких значно менше відповідних розмірів імпульсного об'єму РЛС. Розподіленими цілями називають такі, протяжність відображеного сигналу від яких істотно перевищує розміри імпульсного об'єму РЛС. Розподілені цілі підрозділяються на поверхневі і об'ємні;

• щільність розподілу вірогідності ЕПЦ P() або

• щільність розподілу амплітуди відображеного сигналу P(U);

• енергетичний спектр флуктуацій відображеного сигналу N_фл(F);

• поляризаційні характеристики;

• швидкість руху цілі V_ц і її складові (радіальна швидкість V_r, тангенціальна швидкість V_t);

• апріорний розподіл цілей в просторі.