
- •1. Психологія як наука, її предмет і завдання.
- •2. Взаємозв'язок навчання й виховання з психічним розвитком.
- •3. Структура психокорекційної роботи. Основні складові та їх відмінності.
- •4. Соціальна ситуація розвитку дошкільника. Основні психічні новоутворення у дошкільному віці.
- •5. Психологічна характеристика стилів педагогічної діяльності.
- •6. Консультативна бесіда як основна технологія психоконсультативної роботи: вимоги, стадії, труднощі.
- •7. Психологічний аналіз вчинку.
- •8. Рушійні сили розвитку особистості.
- •9. Поняття про уяву. Уява як форма випереджаючого відображення.
- •12.Природні передумови психічного розвитку дитини. Характеристика біогенетичної концепції психічного розвитку.
- •14.Періодизація психічного розвитку.
- •15.Причини виникнення та шляхи подолання конфліктів у соціальній взаємодії.
- •16.Поняття про тести. Види тестів.
16.Поняття про тести. Види тестів.
Під тестом (англ. test-проба, випробування, перевірка) розуміється ансамбль стандартизованих, стимулюючих певну форму активності, часто обмежених за часом виконання завдань, результати яких піддаються кількісної (і якісної) оцінки і дозволяють встановити індивідуально-психологічні особливості особистості. Термін «тест», що отримав надзвичайно широке поширення в різних областях знання в сенсі випробування, перевірки, має давню історію. За Р. Пенто і М. Гравітц (1972), слово «тест» походить з старофранцузької мови і є синонімом слова «чашка» (лат. testa - ваза з глини).
У психодіагностиці відомі різноманітні класифікації тестів. Вони можуть підрозділятися за особливостями використовуваних тестових завдань на тести вербальні тести і практичні, за формою процедуриобследованія - на тести групові та індивідуальні, за напрямком - на тести здібностей, тести особистості і тести окремих психічних функцій, а в залежності від наявності або відсутності часових обмежень - на тести швидкості, тести результативності. Так само тести можуть відрізнятися за принципами їх конструювання. За останні десятиліття багато відомих тестів були пристосовані до середовища комп'ютера (пред'явлення, обробка даних тощо), їх можна позначити як тести комп'ютеризовані. Активно розробляються тести комп'ютерні, спочатку конструюються з урахуванням можливостей сучасної обчислювальної техніки.
Психологічний тест - стандартизоване випробування, за результатами виконання якого судять про психофізіологічні і особистісні властивості (риси, здібності, стани) випробуваного. Тести, за якими судять про знання, уміння та навички випробуваного, займають проміжне положення між психологічними, освітніми та проф. тестами.
Вербальний тест (Verbal test) - тест, побудований на використанні мови, коли тестований, виконуючи завдання, повинен не вчиняти дії, а описати їх словами.
Стандартизований тест - психологічний тест з чітко визначеними незмінним списком питань, інструкцією, методами обробки результатів і підрахунку балів.
Тести особистості (психологія) (Personality tests) - тести психологічного тестування, спрямовані на вивчення характеру, здібностей, емоцій, потреб та інших властивостей людської особистості. Особистісні тести поділяються на:
Проективні тести,
особистісні опитувальники і
тести діяльності (ситуаційні тести).
Тест досягнень (Achievement test) - стандартизований тест, використовуються також з метою професійного відбору:
конструюються на навчальному матеріалі;
призначений для оцінки рівня оволодіння навчальними знаннями та навичками.
Тест імітації - психологічний тест, що складається в тому, що людині пропонується виконати завдання, хоча ситуація, в якій належить виконати завдання, не відтворюється. Тест імітації використовується в процесі відбору претендентів на роботу.
Тест на професійну придатність - психологічний тест, спрямований на виявлення індивідуальних інтересів і переваг. Такі тести допомагають визначити роботу найбільш бажану для конкретної людини.
Тест інтелекту - тести психологічного тестування, спрямовані на вивчення ступеня розвитку інтелекту в людини. Завдання тестів інтелекту:
адресуються до словесно-логічного мислення; або
спрямовані і на оцінку розвитку наочно-образного і наочно-дієвого мислення;
дозволяють характеризувати пам'ять, увагу, просторове орієнтування, вербальне розвиток та ін.