- •Українська дитяча література в контексті національної культури.
- •Дитяча література - складова і невід’ємна частина художньої літератури. Поняття «дитяча література – сукупність творів…», «дитяче читання».
- •Дитячий фольклор в контексті національної культури. Його специфіка на сучасному етапі.
- •Жанр фантастичної народної казки. Джерела, походження, головні мотиви.
- •Малі фольклорні жанри.
- •Казки. Особливості побудови. Класифікація.
- •Народні перекази, легенди. Тематика.
- •Місце та роль літератури Середньовіччя, епохи Ренесансу та Бароко у вихованні дітей.
- •Загальна характеристика пісень календарно-обрядового циклу.
- •Казки про тварин, їх виховне значення. Система казкових персонажів. Проаналізувати казки про тварин.
- •«Слово о полку Ігоревім» - найдавніша пам’ятка писемної літератури.
- •Пейзажна лірика г.С.Сковороди.
- •Виховний потенціал поезій, притч та байок г.С.Сковороди.
- •Особливості літературного процесу в Україні хіх – поч. Хх ст.
- •Жанр байки в дитячій літературі. Творчість перших байкарів.
- •Порівняльна характеристика байок г.Сковороди з байками л. Глібова. Внесок л.Глібова у вітчизняну дитячу літературу.
- •Поезія т.Шевченка в дитячому читанні. Тема знедоленого дитинства.
- •Художня довершеність пейзажних творів т.Шевченка.
- •Марко Вовчок як основоположник прози для дітей. Казки письменниці: «Ведмідь», «Дев’ять братів і десята сестриця Галя»,»Кармелюк».
- •Оповідання м.Коцюбинського для дітей «Харитя», «Маленький грішник», «Ялинка». Образ юного героя.
- •Українська дитяча література на сучасному етапі.
- •Збірки л.Костенко, д.Павличка, д.Білоуса для дітей.
- •Особливий світ поетичної мови є.Гуцала. Оповідання про природу, дітей («Жовтий гостинець», «Олень Август»).
- •Автобіографічні твори м.Вінграновського «Первінка», «Бинь, Бинь».
Українська дитяча література на сучасному етапі.
Збірки л.Костенко, д.Павличка, д.Білоуса для дітей.
Особливий світ поетичної мови є.Гуцала. Оповідання про природу, дітей («Жовтий гостинець», «Олень Август»).
Доробок Гуцала — один із найбагатших кількісно і найрізноманітніших жанрово в українській літературі 2-ї половини 20 століття. Він — поет, новеліст, повістяр, романіст, публіцист, есеїст. Поетичний цикл «Зелена радість конвалій» (1961) та збірка віршів «Письмо Землі» (1981), «Час і простір» (1983), «Живемо на зорі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989) вводили у стан зосередженості на духовному сприйнятті світу, переживання природного буття в багатстві його реалій. Особливо органічною виявилася для Гуцало форма ліричних оповідань, яких він написав понад 200. Звернула на себе увагу вже перша збірка оповідань Гуцало «Люди серед людей» (1962) — свіжою емоційністю та смаком до відтворення розмаїтих характерів, що навіть формально було наголошено у назвах окремих оповідань («Іван», «Світлана», «Гордій», «Марися», «Божена», «Кесар» та ін.). Але молодий автор ще нерідко вдавався до силуваних «романтичних» ситуацій, надуманих сюжетних загострень із банку літературщини; відчувалися часом пряме наслідування ритмомелодики і синтаксичних конструкцій новелістики 20-х рр. (особливо раннього А. Головка) та стилізація під народнопоетичний лад.
В оповiданнi Є. Гуцала говориться про непростий свiт кiномистецтва, про стосунки дорослих та дiтей, про те, що треба берегти неповторнiсть своєï душi, свою iндивiдуальнiсть. Хлопчик Женя — мрiйливий, захопливий, з багатою уявою, тонкими вiдчуттями. Вiн дав урок творчостi навiть вiдомому кiнорежисеровi. Дуже важливо, що невдача не розчарувала його, не зломила, а привела до рiшення дiяти, творити, довести справу до кiнця. Тому й прийшли до нього чарiвнi оленi.
Оповiдання Є. Гуцала «Лось» про те, як лось, вирвавшись iз однiєï бiди, потрапив у iншу. Хлопчики, ризикуючи життям, урятували великого звiра з крижаноï води, а ïхнiй рiдний дядько, мрiючи поживитися, застрелив лося — рiдкiсного звiра iз заповiдника. Роблячи вибiр мiж правдою i родинними почуттями, дiти вибирають чеснiсть та справедливiсть, гуманне ставлення до природи.
Автобіографічні твори м.Вінграновського «Первінка», «Бинь, Бинь».