12 Використання соціологічних методів при проведенні науково-педагогічного досліджння

Педагогічне спостереження один із найпоширеніших

методів науково-педагогічної діяльності. Він включає способи опису явищ, пояснення, виявлення закономірностей. Його за­стосовують як науковці, так і иедагоги-ирактикн. Педагогічне спостереження відбувається за наявності мети і завдань, пла­ну, методики проведення.

Суть методу полягає в накопиченні необхідного матеріалу шляхом довготривалого і цілеспрямованого сприймання яви­ща, фіксації даних спостереження (часто за допомогою най­сучасніших технічних засобів)для наступного професійного аналізу. Воно може бути прямим (дослідник бере участь у про­цесі спостереження), опосередкованим (пряма участь дослід­ника у процесі спостереження не передбачена), самоспосте­реженням (дослідник спостерігає за внутрішнім розвитком психічних процесів і водночас стежить 33 їх зовнішнім ви­явом).

Методами педагогічних зрізів: анкетування, інтерв'ю, бе­сіди, тестування, вивчення документації та інформації, отри­маної з допомогою ТВН.

Анкетування застосовують за потреби виявлення певної інформації навчально-виховного, особистісного чи іншого плану, що неможливо зробити швидко в інший спосіб. Воно може охоплювати велику кількість людей (суцільне) або членів конкретної групи (вибіркове), здійснюватись в усній чи пись­мовій {{юрмі, бути очним (безпосереднє спілкування) чи заоч­ним (спілкування по телефону, за допомогою поштових від­правлень).

За формою анкети бувають: відкриті (без варіантів відпо­відей), закриті (з варіантами відповідей, з яких потрібно ви­брати одну), наиіввідкриті (можна вибрати одну із відповідей або запропонувати свій варіант), полярні (які сприяють визна­ченню сукупності якостей особистості, оцінюванню їх за шка­лою балів).

Інтерв'ю метод отримання інформації шляхом усного опитування. За допомогою цього методу здобувають інформа­цію про думки опитуваних, їх погляди на конкретні ситуації, оціночні судження з приводу тих чи інших явищ.

Бесіда метод спілкування педагога з вихованцем зде­більшого за попередньо підготовленими запитаннями, який допомагає виявити інформацію, що стосується знань, умінь, навиків, проблем виховного плану чи інших, важливих для розв'язання тих чи інших завдань.

Тестування як метод діагностики з використанням стан­дартизованих запитань допомагає одержати дані про рівень інтелекту, творчих здібностей, досягнень, знань та загального розвитку особистості, стан оволодіння нею тими чи іншими видами діяльності.

Метод вивчення документації та інформації, отриманої за допомогою ксерокопіювання, сканування, фотогра­фування, відеозапис, сприяє виявленню поточної інформації про стан навчально-виховного процесу за різними планами роботи педагогів, їх методичними розробками, документацією про ведення фінансових справ, конспектами учнівської моло­ді тощо.

Історичний метод застосовується для з'ясування того, що відбувалось давніше, вивчення матеріалів минулих часів з одночасним їх аналізом, коментуванням, узагальненням даних.

Методи педагогічного експерименту тлумачаться як методи дослідження, які застосовуються при перевірці того чи іншого прийому, методу, явища навчально-виховного чи науково педагогічного плану у спеціально створених і чітко визначених умовах.

Найбільш відомими видами експериментує констатуючий та формуючий. Констатуючий експеримент проводиться на початку дослідження для виявлення попереднього стану справ тієї чи іншої проблеми, ситуації, явища. Формуючий експери­мент включає зміни, перетворення, перебудову чогось існую­чого і здійснюється за допомогою експериментальної моделі впливу на предмет дослідження.

За місцем проведення експерименту він може бути при родним чи лабораторним. Природний — організований у звич­них для учнівської молоді умовах, без порушення порядків; лабораторний -— проведений за спеціально створених умов, .-{.модельованих тим, хто його здійснює або зацікавлений у про­веденні.

Теоретичні методи досліджень застосовують для обробки експериментальних чи архівних даних. До них належать: аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація, класифікація, аналогія, індукція, дедукція, систематизація та ін. Вони не використовуються окремо від інших, названих нами методів, а виступають у єдності а ними і сприяють якіс­ній обробці інформації.

Соціометрія як метод застосовується для дослідження міжособиєтісних стосунків і міжгрупових взаємин для виро­блення позиції щодо їх поліпшення.

Математичні методи використовуються з метою досяг­нення безпомилковості результатів, точності обчислень, впев­неності у безпомилковості інформації.