72.Принципи освіти в Україні є:

доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку, гуманізм, демократизм; пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними та класовими інтересами, органічний зв’я­зок з національною історією, культурою, традиціями; незалежність державної освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти у державних навчальних закладах; інтеграція з наукою та виробництвом, взаємозв’язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і наступність системи освіти; безперервність і різноманітність освіти; відповідність освіти світовому рівню; поєднання державного управління та громадського самоврядування в системі освіти.

73 Принципи системності і послідовності

Зумовлений логікою науки й особливостями пізнавальної діяльності, які залежать від вікових закономірностей розвитку дітей. Передбачає системність у роботі вчителя (постійну роботу над собою, опру на пройдене при вивченні нового матеріалу, розгляд нового матеріалу частинами, фіксування уваги учня на вузлових питаннях, продумування системи уроків, здійснення між предметних зв’язків), а також системність у роботі учнів (системне відвідування школи, виконання домашніх завдань, уважність на уроках, порядок у виконання домашніх завдань, час виконання завдань, систематичне повторення навчального матеріалу).

Принцип систематичності й послідовності полягає в тому, що пізнання навколишнього світу можливе лише в певній системі; кожна наука становить систему знань, які об'єднані між собою внутрішніми зв'язками. Тому цей принцип означає послідовне (з урахуванням логіки конкретної науки та вікових можливостей школярів) розгортання змісту знань, способів діяльності у навчальних програмах, підручниках, посібниках та ін., дотримання такого самого порядку засвоєння знань має виступати фундаментом ефективності засвоєння наступної частини знань. Тут має реалізовуватися дія закономірності оволодіння знаннями в форматі концентричної спіралі

Принцип системності й послідовності навчання можна розглядати, певною мірою, як похідний від принципу науковості, оскільки кожна наука, маючи свою систему, передбачає певну систему і послідовність викладу в дидактичному процесі. Цей принцип стосується як змістового, так і процесуального компонентів навчального процесу, тобто визначає його логіку і послідовність.

Я. А. Коменський вважав цей принцип одним із основних правил освіти: освіта стане зрозумілою, а тому міцною й ґрунтовною, якщо все те, що викладається і вивчається, «буде не темним і заплутаним, а світлим, роздільним, ніби пальці руки».

К. У. Ушинський передбачав системність знань і підкреслював: тільки система дає нам цілковиту владу над нашими знаннями. Голова, наповнена уривчастими, незв'язаними знаннями, на його думку, схожа на комору, де панує безладдя, і де сам хазяїн нічого не знайде; голова, де є тільки система без знань, схожа на крамницю, в якій на всіх шухлядах є написи, а в шухлядах порожньо.

Власне кажучи, зміст навчання в навчальних програмах піддається певній систематизації за роками, семестрами навчання і з кожного окремого предмета згідно з освітньо-професійною програмою підготовки конкретного спеціаліста. Тому для авторів навчальних програм і підручників цей принцип став нормою – їхнє завдання так подати матеріал, щоб у ньому відчувалася обгрунтована система професійних знань, навичок і вмінь. Основне тут полягає в тому, щоб хід навчання забезпечував учням опанування необхідного обсягу знань, формування практичних загально-наукових і професійних навичок і вмінь в оптимальних для цього умовах. Отже, тут діє принцип не тільки системності, а й послідовності навчання. Порушення правил системності й послідовності в навчанні спричиняє уривчастість знань, які важко використовувати в практичній діяльності. Я. А. Коменський говорив, що все перебуває у взаємозв'язку, тому слід викладати матеріал у такому самому зв'язку.

Цей принцип вимагає дотримання таких правил:

1. широке застосування логіки навчального процесу і структурування змісту навчання під час викладання;

2. послідовний і внутрішньо узгоджений розподіл на-' вчального матеріалу з різних предметів за семестрами і роками навчання, з урахуванням всіх знань, навичок і вмінь, змістового компонента, кінцевого результату та особливостей попередньої підготовки учнів;

3. цілеспрямоване планування навчального процесу з урахуванням оптимальної послідовності вивчення навчальних дисциплін і найбільш раціонального розташування навчального матеріалу за темами;

4. перехід від простих систем і структур до складних, від конкретних до загальних, і навпаки;

5. перехід до вивчення наступного навчального модуля тільки після міцного засвоєння попереднього;

6. максимальне врахування структур, характерних для більшості навчальних предметів;

7. чітке виокремлення головного, суттєвого в матеріалі, що вивчається, намагання його систематизувати, узагальнити і класифікувати учнями;

8. уміле врахування особливостей майбутньої діяльності учнів для вдосконалення 'їхніх професійних знань, навичок і вмінь;

9. проведення теоретичних занять раніше практичних, методично обгрунтоване чергування теоретичних і практичних занять;

10. широке впровадження в дидактичний процес сучасних технологій навчання;

11. систематичне керування навчально-пізнавальною діяльністю суб'єктів учіння, прагнення глибокого засвоєння ними знань, якісного опанування практичних дій;

12. пошук можливостей комплексного використання знань, навичок і вмінь під час проведення різноманітних занять;

13. систематичне керування самостійною роботою суб'єктів учіння тощо.

Принцип послідовності, першою чергою, має враховуватися під час складання навчальних програм. Він передбачає розміщення за правилами лінійності та концентричності, правило лінійності – вивчається матеріал з повторенням; правило концентричності – матеріал вивчається без повторення, на більш високому рівні мислення суб'єктів учіння з кожним наступним заняттям.