- •1.Макаренко про виховання
- •2.Актуальні проблеми виховання у сучасній українській родині.
- •3. Актуальні проблеми виховання учнівської молоді
- •4.Аналіз розвитку освіти в роки ввв та післявоєнні роки
- •5.Взаємозвязок родинного та соціального виховання.
- •6.Звязок самовиховання і перевиховання.
- •8. Види контролю знань.
- •9.Визначення педагогіки.
- •10.Визначення поняття «зміст освіти».
- •12 Використання соціологічних методів при проведенні науково-педагогічного досліджння
- •13 Виникнення і розвиток дидактики
- •14 Внесок Коменського у розвиток дидактичної теорії
- •15 Внесок Ярослава Мудрого у розвиток вітчизняної освіти
- •16. Галузі педагогіки.
- •17. Духовно-моральне виховання молоді.
- •18. Екологічне виховання і формування екологічної культури молоді.
- •19. Ефективні форми організації виховання.
- •20. Забезпечення жіночої освіти в Україні.
- •21. Забезпечення навчально-виховного процесу в Києво-Могилянській академії.
- •22. Завдання / та функції класного керівника, куратора
- •23. Загальні форми організації виховання.
- •26 Засоби виховання молоді.
- •27 Засоби навчання.
- •28.29 Зв’язок педагогіки з іншими науками
- •30 Зміст братської освіти в україні
- •32 Ідеї народної педагогіки Стельмахович
- •33 Ідеї родинного виховання у визначних особистостей
- •34 Категорії родинного виховання
- •35 Мета та завдання педагогіки
- •36. Метод психолого-педагогічного експерименту
- •37. Методи контролю знань
- •39. Методи контролю і самоконтролю знань
- •40. Методи навчання у народній дидактиці
- •41. Методи навчання та їх класифікація
- •42. Методи наукових досліджень у педагогіці
- •43. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •44. Методи педагогічного спостереження
- •45. Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •46. Навчальна книга періоду київської русі
- •47. Навчальна книга періоду Київської Русі
- •48. Навчальний план, навчальна програма.
- •49. Навчальні плани, підручники, посібники, програми
- •50. Напрямки Виховання
- •51. Народна дидактика – основа наукової педагогіки
- •53. Національна доктрина розвитку освіти. Характеристика
- •53. Освіта і виховання періоду ополячення
- •54. Освіта періоду Київської русі
- •55. Освітні процеси в Україні періоду олитовлення
- •56. Освітня діяльність Володимира Великого
- •57. Основні категорії педагогіки
- •60. Особливості виховання у дохристиянські часи.
- •61. Особливості розвитку освіти у радянські часи.
- •60. Особливості виховання у дохристиянські часи.
- •61. Особливості розвитку освіти у радянські часи.
- •62.Педагогічна творчість
- •64,65. Поняття дидактики і її основних категорій.
- •66.Поняття коллективу
- •67.Поняття методу науково-педагогічного дослідження.
- •68.Поняття процесу навчання
- •69.Принципи виховання
- •72.Принципи освіти в Україні є:
- •73 Принципи системності і послідовності
- •74. Завдання / та функції класного керівника, куратора
- •75. Реформи Петра Завадського.
- •76. Реформування освітньої галузі на сучасному етапі.
- •77. Розвиток гімназійної освіти в Україні.
- •77.Розвиток ліцейної освіти в Україні
- •79.Розвиток педагогіки як науки та навчальної дисципліни
- •81.Санітарно-гігієнічне виховання молоді
- •82.Форма організації навчання
- •83.Стилі педагогічного спілкування
- •84. Структура процесу навчання
- •85.Система освіти України, її структура
- •86. Українські ліцеї та гімназії
- •87.Фізичне виховання та формування фізичної досконалості молоді
- •88.Форми організації виховання
- •89.Види і форми контролю знань
- •90. Формування правової культури молоді
- •91.Функції процесу навчання
- •92. Основні документи про освіту
- •93.Основні принципи виховання
68.Поняття процесу навчання
Дидактична категорія «процес навчання» охоплює різноманітні підпорядковані загальній меті пари актів викладання й учіння (дії учителя і учня) та їх сукупності.
«Процес навчання – специфічна форма пізнання об'єктивної дійсності, оволодіння суспільно-історичним досвідом людства; двосторонній процес взаємопов'язаних діяльностей учителя (діяльності викладання й діяльності з організації й управління навчальною діяльністю учня) і діяльності учнів (учіння), спрямований на оволодіння учнями системою знань з основ наук, вмінь і навичок їх практичного застосування, розвиток творчих здібностей учнів».
Загальна дидактика обіймає всю діяльність педагогів, яку називають викладанням, і навчально-пізнавальну діяльність учнів, яку визначають як учіння. Ця активна, цілеспрямована і змістовна взаємодія учителів і учнів визначається як процес, навчання, під час якого останні засвоюють певну сукупність знань, формують необхідні практичні навички та вміння, всебічно розвивають свої інтелектуальні та фізичні здібності і кваліфікацію, формують і розвивають свою особистість.
Має бути тісний та плідний союз між викладанням і учінням, інакше процес навчання практично не виконуватиме своїх суспільних функцій та не досягне мети. Процес навчання є центральним елементом навчального процесу.
«Навчальний процес – це система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв'язок викладання й учіння; спрямована на досягнення цілей навчання й виховання».
Основні ознаки навчального процесу – це системність, гуманність, демократичність, особистісна спрямованість, цілісність, комплексність, планомірність, націленість на конкретний результат, тривалість, організованість. Центральними його постатями виступають суб'єкти навчання (педагог і учень), між якими повинні існувати суб'єкт-суб'єктні взаємини. Я. І. Сікорський підкреслює: «Навчання ми розглядаємо як процес суб'єктної взаємодії».
Осмислення педагогічної діяльності в контексті сучасних дидактичних концепцій показує, що вчитель і учень постають як суб'єкти творчого процесу, які намагаються досягти спільної мети – сходження учня як особистості на новий рівень індивідуального розвитку, суспільних можливостей і соціальної інтегрованості. Ця мета для них стає спільною, бо наскільки перший прагне навчати, виховувати, загартовувати другого, настільки ж другий прагне освіти та життєвих перспектив.
Безперечно, це не означає повної тотожності обох суб'єктів дидактичного процесу. Вчитель як старший, наставник, вихователь виконує завдання лідера цілеспрямованого спілкування та співдії, адже «дитина соціалізується, не пасивно сприймаючи різноманітні впливи, а поступово переходячи від позиції об'єкта соціальної взаємодії до позиції активного суб'єкта. Дитина активна тому, що в неї є потреби, і якщо виховання враховує ці потреби, воно сприятиме розвиткові активності». «Звідси завдання педагога – допомагати дитині зосередитися на самій собі, створювати для цього різноманітні ситуації для закріплення гуманних відносин за сформованим на цій основі мотивом».
