17.Теорія життєвого циклу продукту та міжнародна торгівля.

Ця модель була створена Верноном.Згідно з цією моделлю,відразу після впровадження нового продукту його виробництво вимагає наявності висококваліфікованої робочої сили.У міру масового поширення продукту він стає більш стандартизованим і може вироблятися за технологією масового виробництва та менш кваліфікованою робочою силою.Таким чином, порівняльні перевги виробництва передаються від розвинених країн до країн з більш низькою вартістю робочої сили.

1 стадія, або стадія нового продукту.Продукт виробляється та споживається лише в країні, яка зробила винахід.Відбуваються удосконалення виробництва в країні-винахідниці, яка швидко зростає,щоб задовільнити зростаючий попит у країні та за кордоном.На цій стадії ще не існує іноземного виробництва продукції,тобто країна винахідниця має монополістичне положення як на внутрішньому так і на іноземному ринку.

2 стадія, або стадія зрілості.Продукція стає стандартизованою, а фірма ,яка створила такий продукт може підвищити прибутковість шляхом ліцензування інших виробників, як увласній країнв так і закордоном .Тобто іноземні виробники ,які ств. Виробництво починають виходити ін аринок країни, яка надала таку технологію.

3 стадія, або стандартизація.Згодом країна ,яка освоює виробництво отриміє переваги через більш низьку вартість робочої сили та інші більш низькі витрати виробництваюПродукція стає ще більш стандартизованою, а для її виробництва вже не має потреби у подальшому розвитку та інженерних навичках, тобто обсяги продажу країни,до якої передається технологія, стають більшими, ніж у країні –винахідниці.Конкуренція на цьому етапі стає ціновою

4 стадія. Країна імітатор починає домінувати і на внутрішньому ринку країни-винахідниці,обсяги продажу якої починають катастрофічно знижуватися

Переваги теорії- відображає еволюцію багатьох галузей та міжнародну торгівлю продукції цих галузей

Недоліки на її основі не можна пояснити торгівлю товарами з коротким життєвим циклом.

18.Теорії попиту та міжнародна торгівля.

Теоріяподібності країн, або теорія попиту, що перетинається

Значна частка міжнародної торгівлі здійснюється між країнами з подібними характеристиками — між промислове розвиненими країнами, які мають населення з високим рівнем освіти та розмі­щені у помірному кліматі. Усі розглянуті традиційні теорії міжна­родної торгівлі базувалися не на подібності країн, а навпаки, на їх відмінностях.

Одну із перших спроб пояснити особливості сучасної міжнарод­ної торгівлі зробив Стефан Б. Ліндер у 1961 р. Розглядаючи особливості технологічно нових товарів (холодильники, телевізори), з якими американські фірми вийшли на європейський ринок у 40—50-х рр., він звернув увагу на те, що основні відкриття, покла­дені в основу розроблення цих товарів, були зроблені європейцями. Ці відкриття практично були втілені в Америці у вигляді техноло­гічно нових товарів, які потім завоювали зовнішній ринок в Європі. Багатий американський споживач виявився схильнішим до спожи­вання нових дорогих товарів. Потім зі зростанням життєвого рівня європейців нові американські товари знайшли шлях до Європи.

С. Ліндер зробив висновок про те, що технологічно складні ви­роби створюються фірмою як реакція на потреби, що вже існують, тобто передовсім на потреби внутрішнього ринку. І тільки після розширення виробництва, після насичення внутрішнього ринку фірма прагне захопити зовнішній. Виходити на зовнішній ринок фірма буде на базі товару, підготовленого нею для національних споживачів, отже, структура споживання країни-імпортера має бути (максимально подібною до структури споживання країни-експортера. Таким чином, всупереч теорії співвідношення факторів виробництва, не тільки відмінності, але й подібність між країнами може бути передумовою для торгівлі.

Теорія подібності країн стверджує, що, розробивши нову продукцію у відповідь на знайдену ринкову по­требу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, котрі найподібніші до ринків його країни. Ця теорія — одна з не­багатьох новітніх теорій, яка пояснює міжнародну торгівлю пере­важно з боку попиту, а не пропозиції.

Чим більше перетинаються струк­тури попиту в країні-експортері та імпортері, підкріплені високим рівнем доходу, тим вищий рівень торгівлі між ними. Це і є фено­мен попиту, що перетинається, відкритий Стефаном Ліндером.

Недоліком теорії подібності країн є те, що коли розрив у рівнях доходів різних груп населення дуже значний, застосування її для пояснення міжнародної торгівлі є дуже обмеженим. Наприклад, усі мешканці країни 1 мають мінімальний рівень доходу А, і тільки одна людина — максимальний С, а у країні 2, навпаки, одна особа має мінімальний рівень доходу В, а усі решта — максимальний О, то торгувати у такому випадку можуть тільки дві особи, хоча перетин у якості товарів, що цікавлять мешканців обох країн, є суттєвим.

Переваги теорії полягають у тому, що вона пояснює торгівлю між подібними країнами.