26.Сутність та передумови економічної інтеграції.

Поняття «міжнародна економічна інтеграція» можна визначити як обєктивний, усвідомлений і напрвлений процес зближення, зрощення і взаємодії національнихгосподарських систем, що містить потенціал саморегулювання і саморозвитку, в основу якого покладено економічний інтерес самостійних господарських субєктів і міжнародний поділ праці.Міжнародна економічна інтеграція набуває форми міжнародних угод і узгоджень, що регулюються міждержавними органами.Метою інтеграції є нарощування обсягу товарів і послуг внаслідок забезпечення ефективності господарської діяльності в міжнародних масштабах.До передумов міжнародної економічної інтеграції можна віднести:

1.Належність(близькість) рівнів економічного розвитку й ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються.Найбільш активно інтеграційні процеси проходять між державами, що знаходяться на приблизно однаковому рівні економічного розвитку;

2.Географічну наближеність країн, що інтегруються, наявність у більшості випадків спільних кордонів і економічних звязків, що історично склалися.Більшість інтеграційних обєднань світу створювалися з декількох сусідніх країн, були розташовані близько одна до одної , мали єдині транспортні комунікації.Пізніше до них приєднувалися й інші сусідні країни;

3.Наявність спільних економічних та інших проблем, що поставали перед країнами в галузях розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва тощо.Економічна інтеграція повинна вирішити конкретні економічні проблеми, які реально стоять перед країнами, що інтегруються;

4.Демонстраційний ефект.У країнах, що створили інтеграційні обєднання, зазвичай відбуваються позитивні економічні перетворення (прискорення темпів економічного зростання, зростання зайнятості, зниження інфляції, підвищення рівня добробуту та ін.).Ці фактори психологічно впливають на інші країни, що уважно слідкують за якісними змінами у країнах- членах інтеграційного угрупування.

5.Появу «ефету доміно».Після створення інтеграційного обєднання країни, що залишилися поза його межами, зустічаються з певними труднощами, повязаними з переорієнтацією економічних звязків країн, що входять до угрупування, одна на одну.Все це може призвести до скорочення торгівлі країн, що не є членами інтеграції.

27.Етапи економічної інтеграції

Основними типами торгово-економічних союзів є:1) зона вільної торгівлі;2) митний союз; 3) спільний ринок;4) економічний союз;5) повна економічна інтеграція. Це – п’ять щаблів чи п’ять послідовних етапів розвитку інтеграційних процесів. Відзначимо, що в сучасному світі лише одне міжнародне інтеграційне угруповання пройшло реально чотири етапи – Європейський союз. Інші інтеграційні об’єднання поки що пройшли в своєму розвитку 1-й та 2-й етапи. При створенні зони вільної торгівлі учасники домовляються про взаємне скасування митних тарифів та квот. Разом з тим по відношенню до країн-нечленів об’єднання кожен учасник зони вільної торгівлі має право проводити власну політику. Як правило, конкретні угоди передбачають створення зони вільної торгівлі промисловими товарами протягом обумовленого терміну (декількох років) шляхом поступового зменшення та скасування мита та інших нетарифних обмежень. По відношенню до сільськогосподарських товарів лібералізація носить обмежений характер. Митний союз – більш досконала, порівняно з зоною вільної торгівлі, інтеграційна структура. У межах митного союзу відбуваються істотні зміни в структурі виробництва і споживання країн-учасниць. По-перше, єдиний зовнішній митний тариф регулює товарні потоки. По-друге, спричиняє переорієнтацію ресурсів, зміни в структурі виробництва і споживання. Використання єдиного зовнішнього митного тарифу може призвести до наступних наслідків :1) якщо зовнішній тариф на певний товар встановлюється вище середнього тарифу, що існував до виникнення інтеграційної структури, то країнам-членам митного союзу потрібно відмовитись від дешевшого зовнішнього товару на користь внутрішньосоюзних ресурсів;2) якщо зовнішній тариф встановлюється нижче існуючого, то відбувається переорієнтація зовнішньої торгівлі країн-членів об’єднання на ринки третіх країн.Досвід показує, що регулювання зовнішнього тарифу в цілому сприяє розвиткові ринку товарів та послуг. Відбувається зниження або уповільнення зростання цін, посилюється конкуренція між товаровиробниками і постачальниками імпортних товарів. Маніпулювання із зовнішнім митним тарифом дозволяє створити сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій. Важливе значення для ефективного функціонування митного союзу має наявність в його складі однієї-двох крупних держав. . Третім етапом у розвитку міжнародної економічної інтеграції є спільний ринок. Створення спільного ринку передбачає узгодження наступного кола питань: 1. розробка спільної політики розвитку окремих галузей та секторів економіки. 2.формування спільних фондів сприяння соціальному та регіональному розвитку, орієнтованих на задоволення «потреб на місцях», які б дозволили реально відчути переваги інтеграції;3.впровадження системи заходів для запобігання порушенню норм, які регулюють конкуренцію. Створення економічного союзу передбачає, крім ознак, притаманних спільному ринку, проведення країнами-членами узгодженої економічної політики. Теоретичних розробок, які стосуються проблематики створення та функціонування економічного союзу, дуже мало, практично відсутній досвід для узагальнень і висновківДля досягнення повної економічної інтеграції необхідно не просто узгодження, а проведення практично єдиної економічної політики, яка потребує уніфікації законодавчої бази з таких напрямів:а) податкового, що передбачає ідентичні рівні податків у всіх країнах, що входять до угруповання;б) стандартизації (наприклад, для консервантів, що входять до складу продуктів харчування, вимог щодо токсичності вихлопних газів, розміру обладнання)в) спільних правил техніки безпеки;г) трудового (правила прийому на роботу та звільнення, єдиний пенсійний вік);е) відношення до різних форм злиття та поглинання фірм;є) антимонопольного;ж) правил створення і реєстрації нових фірм;з) монетарного (наявність єдиного Центрального банку, єдиної валютної системи з єдиною валютою);и) відмова в рішеннях, що приймаються відповідними урядовими структурами, від протекціонізму і будь-яких форм преференцій щодо національних суб’єктів господарювання