
- •1. Основні поняття та визначення елементів теорії множин.
- •2.Співвідношення між множинами. Операції над множинами
- •3. Відображення
- •4. Структурні елементи та фізичні величини електричного кола
- •5.Основні рівняння електричного кола аналіз електричного кола на базі його основних рівнянь. А також вузлових і контурних рівнянь
- •6. Метод незалежних струмів. Метод контурних струмів
- •7. Метод незалежних напруг. Метод вузлових напруг. Метод міжвузлових напруг. Метод координат віток
- •8. Метод визначальних координат
- •9. Матриці вхідних і взаємних адмітансів, коефіцієнтів розподілу, матриці вузлових і умовних вузлових імпедансів.
- •10. Перетворення рівнянь з комплексної площини в дійсну
- •11.Основні рівняння багатополюсників.
- •12. Перетворення рівнянь багатополюсників.
- •13. Розрахунок електричних кіл з багатополюсниками. Метод підсхем
- •Основні рівняння прохідних чотириполюсників
- •15.Перетворення схем, складених з прохідних чотириполюсників
- •16. Обчислення функцій. Похибки
- •17. Інтерполяція функцій
- •18. Апроксимація функцій
- •19.Наближене диференціювання функцій
- •20. Наближене інтегрування функцій
- •21. Розв’язування алгебричних і трансцендентних координатних рівнянь однієї змінної чисельними методами
- •22. Аналітичні методи розв’язування систем лінійних рівнянь
- •23. Оптимізація аналітичних методів розв'язування систем скінченних рівнянь.
- •24. Методи упаковування розріджених матриць і векторів.
- •25.Власні значення та власні вектори матриць. Зумовленість матриці. Метод qr. Норми матриці та вектора
- •26.Чисельні методи розв’язування систем лінійних скінченних рівнянь
- •29. Математичні моделі аналізу усталених ежимів еес у методі контурних струмів
- •30. Аналіз усталених режимів еес методом балансу потужностей
- •31. Лінійні диференційні рівняння з постійними коефіцієнтами.
- •32. Однокрокові явні методи.
- •33.Однокрокові неявні методи
- •34. Багатокрокові явні методи.
- •35. Ітераційний метод визначення усталеного режиму електричного кола.
- •36. Лінеаризація нелінійних диференційних рівнянь. Розв’язування крайової задачі.
- •39. Заміна аргумента диференціальних рівнянь
- •40. Методи декомпозиції
- •41. Узагальнений аналітичний метод розв’язування лінійних диференційно-скінченних рівнянь
- •42. Основи теорії стійкості режимів енергетичних систем
- •43. Алгебричні критерії стійкості. Частотні критерії стійкості.
- •44. Виділення областей стійкості. Спосіб d-розбиття. Аналіз динамічної стійкості режиму енергетичних систем.
- •45. Основні теореми ймовірностей, формули повної ймовірності, Бейєса (теорема гіпотез) і повторення дослідів
- •46. Випадкові величини в електроенергетиці
- •49. Визначення статистичних законів розподілу випадкових величин. Визначення статистичних числових характеристик випадкових величин.
- •50. Вирівнювання статистичних законів розподілу. Перевірка правильності гіпотез. Точкові оцінки. Довірчий інтервал. Довірча ймовірність
- •51. Основні положення теорії випадкових функцій.
- •52. Поняття про стаціонарний випадковий процес. Елементи теорії інформації
- •53. Метод монте-карло в задачах електроенергетики
- •54. Математичні основи теорії надійності
- •57. Деякі задачі лінійного програмування eec
- •58. Лінеаризація задачі опуклого програмування. Теорема Куна-Танкера. Умови Куна-Таккера
- •59.Чисельні методи розв'язування задач нелінійного програмування.
- •60. Динамічне програмування.
Основні рівняння прохідних чотириполюсників
Чотириполюсники, сполучені попарно своїми полюсами з двома зовнішніми колами (рис. 3.7), називають прохідними.
Рис.3.7
Для
такої схеми
,
;
це означає, що вона описується двома
рівняннями. Користуючись загальним
рівнянням багатополюсника записуємо
у розгорненій формі рівняння
чотириполюсника, враховуючи, що
,
,
у вигляді
|
(3.28) |
У
класичній теорії прохідних чотириполюсників
застосовують розрахункову схему,
показану на рис. 3.8, яка, очевидно,
еквівалентна схемі рис. 3.7 при
.
Рис. 3.8
Для схеми 3.8. векторне рівняння напруг (3.28) набирає вигляду
|
(3.29) |
де
–
вхідний адмітанс вітки входу
чотириполюсника;
–
взаємний адмітанс між віткою входу та
віткою виходу чотириполюсника;
– вхідний адмітанс вітки виходу
чотириполюсника.
Рівняння (3.29) компактно записується як
|
(3.30) |
Рівняння (3.29), (3.30) називаються Y-формою рівняння чотириполюсника.
15.Перетворення схем, складених з прохідних чотириполюсників
Під час аналізу електроенергетичних систем на основі теорії чотириполюсників при застосуванні методу перетворення (трансфігурації) виникає необхідність еквівалентних перетворень схем, складених у загальному випадку з активних прохідних чотириполюсників.
У розрахункових схемах електроенергетичних мереж найчастіше трапляються такі сполучення чотириполюсників:
1) ланцюгове сполучення, при якому чотириполюсники сполучені так, що вихід попереднього чотириполюсника під’єднується до входу наступного;
2) послідовне сполучення, при якому входи та виходи чотириполюсників сполучені відповідно послідовно при рівності відповідних їхніх струмів;
3) паралельне сполучення, при якому входи та виходи чотириполюсників сполучені між собою відповідно паралельно;
4) змішане сполучення: а) паралельно-послідовне, б) послідовно-паралельне
У складних електроенергетичних системах бувають також сполучення чотириполюсників багатопроменевою зіркою і багатокутником. Звичайно, на практиці перетворення таких схем здійснюється на основі еквівалентних схем чотириполюсників (Т- чи П-схем).
Послідовне сполучення. При такому сполученні (рис. 3.15) двовимірний вектор напруг сукупності чотириполюсників дорівнює сумі двовимірних векторів напруг окремих чотириполюсників, а двовимірні вектори струмів для всіх чотириполюсників однакові. Така рівність струмів повинна бути певним чином забезпечена. Для перетворення цієї схеми сполучення необхідно користуватися Z-формою рівнянь чотириполюсника.
Рис. 3.15
Рівняння окремих чотириполюсників запишемо у вигляді
|
|
Враховуючи, що
|
|
знаходимо
|
(3.58) |
або для еквівалентного чотириполюсника
|
|
де
|
(3.59) |
еквівалентна матриця імпедансів і
|
(3.60) |
еквівалентний двовимірний вектор джерел напруг чотириполюсників.