
- •Розрахункові параметри зовнішнього середовища для проектування системи обігрівання (со) і систем вентилювання (св) та кондиціювання (ск) в теплий (тпр) і холодний (хпр) періоди року.
- •Розрахункові параметри внутрішнього повітря, які забезпечуються со, св, і ск в тпр і хпр
- •Добір зовнішніх огорож помешкання та їх теплотехнічний розрахунок.
- •Гідроізоляційний килим
- •Розрахунок тепловтрат окремих приміщень і помешкання загалом
- •Добір котла для тепло живлення систем обігрівання, вентиляції і гарячого теплопостачання.
- •Плани помешкання із системами обігрівання, вентиляції та гарячого водопостачання.
- •Аксонометрична схема со помешкання з нижнім розвідним трубопроводом.
- •Розрахунок нагрівних приладів со помешкання
- •Система блоку вентиляційних і димових каналів на рівні розміщення помешкання в плані з розмірами; розріз блоку вентиляційних і димових каналів з урахуванням кількості поверхів будинку
- •Розрахунок системи канальної вентиляції для одного з приміщень помешкання (санвузла)
- •Розрахунок і добір двочастинної «split-системи» для одного з приміщень помешкання (вітальні)
Система блоку вентиляційних і димових каналів на рівні розміщення помешкання в плані з розмірами; розріз блоку вентиляційних і димових каналів з урахуванням кількості поверхів будинку
Рис. 8 Розріз і план блоку димового і вентиляційних каналів
Розрахунок системи канальної вентиляції для одного з приміщень помешкання (санвузла)
Визначаємо перепад гравітаційного тиску, завдяки якому виникає рух повітря у вентиляційному каналі:
∆pгр = h·(ρз – ρв)·g, Па
де ρз – густина зовнішнього повітря, визначається за формулою:
ρз
=
=
=
1,193
(у розрахунковому режимі природних канальних систем вентиляції густину внутрішнього повітря приміщення приймають при нормальній опалювальній температурі, а густину припливного (зовнішнього) повітря – при температурі +5°С)
ρв – густина внутрішнього повітря, визначається за формулою:
ρв = = = 1,193
h – висота стовпа повітря, м (приймають рівною відстані між центрами припливного і викидного вентиляційного отворів),
g
– прискорення
вільного падіння, м/
,
∆pгр = 4,3·(1,27–1,193) ·9,81 = 3,25 Па.
Повітрообмін
приміщення за нормативною кратністю
становить 50
/год
згідно вимог для санвузла.
Приймаючи внутрішньо стіновий канал 140х140 мм (у цегляній стіні), визначаємо середню швидкість повітряного потоку в його перерізі:
νk
=
=
=
0,71
,
яка знаходиться у рекомендованих межах.
Передбачаємо на вході в канал регульовану жалюзійну гратку РР 150х150 з живим перерізом для проходу повітря.
Визначаємо середню швидкість повітряного потоку в живому перерізі гратки:
νгр
=
=
=
0,88
,
яка знаходиться в рекомендованих межах.
Розрахунок і добір двочастинної «split-системи» для одного з приміщень помешкання (вітальні)
У п.1 даної розрахункової роботи вказані розрахункові параметри зовнішнього повітря.
Розрахункові оптимальні метеорологічні параметри повітря у приміщенні:
температура:
tв = 20 + 0,63·( tзб – 22) = 20 + 0,63·(28,6 – 22) = 24,15°C
відносна вологість:
φв = 60…30%
швидкість (рухомість) повітря:
νв ≤ 0,4 .
Визначаємо теплонадходження у приміщення від сонячної радіації через віконні прорізи за формулою:
Qвік = Fвік ·qвік ·Aвік, Вт,
де
Fвік
= 10.8
– площа віконних прорізів, орієнтованих
на північ,
Fвік = 9.1 – площа віконних прорізів, орієнтованих на південь,
qвік
= 150
– тепловий потік, що проходить через 1
площі віконного прорізу, орієнтованого
на північ, приймається з [1, дод. 35],
qвік = 470 – тепловий потік, що проходить через 1 площі віконного прорізу, орієнтованого на південь, приймається з [1, дод. 35],
Aвік = 0,95 – коефіцієнт, який враховує характер засклення, приймається з [1, дод. 37], (для вікон із звичайним забрудненням),
Qвік = 108·150·0,95 + 9.1·470·0,95 = 5602 Вт.
Повні тепловиділення від людей у приміщенні при tв = 24,2°C в стані спокою визначаємо:
Qⁿл = qⁿч · nч + 0,85· qⁿж · nж = 96,68 · 2 + 0,85 · 96,68 · 2 = 357,7 Вт,
де qⁿч – повні тепловиділення від одного чоловіка залежно від температури повітря та інтенсивності роботи для чоловіка, що перебуває у приміщенні із tв = 24,2°C і в стані спокою [1, дод. 32],
nч і nж – відповідно кількість чоловіків і жінок у приміщенні.
Кількість повної теплоти, яка вноситься припливним вентиляційним повітрям з розрахунком однократного повітрообміну:
Qⁿвент = 0,278 · Gвент (Iз – Iв) = 0,278 · (23.05·3·1,2) · (62 – 16.3) = 387,4 Вт,
де Gвент – масова витрата припливного вентиляційного повітря, кг/год, приймається із розрахунку однократного повітрообміну за годину у приміщенні площею 23.05 і висотою 3 м,
Iз – розрахункова питома ентальпія зовнішнього повітря, кДж/кг, беремо із п.1 даної розрахункової роботи,
Iв – розрахункова питома ентальпія внутрішнього повітря, кДж/кг, беремо із I-d діаграми при tв = 24,2°C і φв = 60%,
1,2 кг/ – густина повітря.
Сумарні надлишкові повні тепло надходження у приміщення від усіх джерел тепловиділень становлять:
Qⁿнадл = Qвік + Qⁿл + Qⁿвент = 5602 + 357,7 + 878.5 = 6838.2 Вт.
Приймаємо за [1, дод. 41] кондиціонер з випарно-регулювальним агрегатом SAP-K 243 G5 (стандартна холодопродуктивність 6850 Вт) і компресорно-конденсаторним агрегатом SAP-C 243 G5.
Список використаної літератури:
Жуковський С. С., В. Й. Лабай. Системи енергопостачання і забезпечення мікроклімату будинків та споруд. Навчальний посібник для ВЗО. – Львів 2000. -259 с.
ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель». – К.: Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства,2006 – 72 с.
Методичні вказівки і рекомендації до курсової роботи з курсу «Інженерне обладнання будинків і споруд» для студентів 2901 «Архітектура», Укл. С. С. Жуковський, В. С. Латик. – 1993. – 68 с.
СНиП 2.04.05-91* У. Отопление, вентиляция и кондицыонирование. К.: Киев ЗНИИЭП, 1996.- 64с.