Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розрахункові параметри зовнішнього середовища д...docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
115.94 Кб
Скачать
  1. Система блоку вентиляційних і димових каналів на рівні розміщення помешкання в плані з розмірами; розріз блоку вентиляційних і димових каналів з урахуванням кількості поверхів будинку

Рис. 8 Розріз і план блоку димового і вентиляційних каналів

  1. Розрахунок системи канальної вентиляції для одного з приміщень помешкання (санвузла)

Визначаємо перепад гравітаційного тиску, завдяки якому виникає рух повітря у вентиляційному каналі:

pгр = h·(ρзρв)·g, Па

де ρз – густина зовнішнього повітря, визначається за формулою:

ρз = = = 1,193

(у розрахунковому режимі природних канальних систем вентиляції густину внутрішнього повітря приміщення приймають при нормальній опалювальній температурі, а густину припливного (зовнішнього) повітря – при температурі +5°С)

ρв – густина внутрішнього повітря, визначається за формулою:

ρв = = = 1,193

h – висота стовпа повітря, м (приймають рівною відстані між центрами припливного і викидного вентиляційного отворів),

g – прискорення вільного падіння, м/ ,

pгр = 4,3·(1,27–1,193) ·9,81 = 3,25 Па.

Повітрообмін приміщення за нормативною кратністю становить 50 /год згідно вимог для санвузла.

Приймаючи внутрішньо стіновий канал 140х140 мм (у цегляній стіні), визначаємо середню швидкість повітряного потоку в його перерізі:

νk = = = 0,71 ,

яка знаходиться у рекомендованих межах.

Передбачаємо на вході в канал регульовану жалюзійну гратку РР 150х150 з живим перерізом для проходу повітря.

Визначаємо середню швидкість повітряного потоку в живому перерізі гратки:

νгр = = = 0,88 ,

яка знаходиться в рекомендованих межах.

  1. Розрахунок і добір двочастинної «split-системи» для одного з приміщень помешкання (вітальні)

У п.1 даної розрахункової роботи вказані розрахункові параметри зовнішнього повітря.

Розрахункові оптимальні метеорологічні параметри повітря у приміщенні:

  • температура:

tв = 20 + 0,63·( tзб – 22) = 20 + 0,63·(28,6 – 22) = 24,15°C

  • відносна вологість:

φв = 60…30%

  • швидкість (рухомість) повітря:

νв ≤ 0,4 .

Визначаємо теплонадходження у приміщення від сонячної радіації через віконні прорізи за формулою:

Qвік = Fвік ·qвік ·Aвік, Вт,

де Fвік = 10.8 – площа віконних прорізів, орієнтованих на північ,

Fвік = 9.1 – площа віконних прорізів, орієнтованих на південь,

qвік = 150 – тепловий потік, що проходить через 1 площі віконного прорізу, орієнтованого на північ, приймається з [1, дод. 35],

qвік = 470 – тепловий потік, що проходить через 1 площі віконного прорізу, орієнтованого на південь, приймається з [1, дод. 35],

Aвік = 0,95 – коефіцієнт, який враховує характер засклення, приймається з [1, дод. 37], (для вікон із звичайним забрудненням),

Qвік = 108·150·0,95 + 9.1·470·0,95 = 5602 Вт.

Повні тепловиділення від людей у приміщенні при tв = 24,2°C в стані спокою визначаємо:

Qл = qч · nч + 0,85· qж · nж = 96,68 · 2 + 0,85 · 96,68 · 2 = 357,7 Вт,

де qч – повні тепловиділення від одного чоловіка залежно від температури повітря та інтенсивності роботи для чоловіка, що перебуває у приміщенні із tв = 24,2°C і в стані спокою [1, дод. 32],

nч і nж – відповідно кількість чоловіків і жінок у приміщенні.

Кількість повної теплоти, яка вноситься припливним вентиляційним повітрям з розрахунком однократного повітрообміну:

Qвент = 0,278 · Gвент (Iз – Iв) = 0,278 · (23.05·3·1,2) · (62 – 16.3) = 387,4 Вт,

де Gвент – масова витрата припливного вентиляційного повітря, кг/год, приймається із розрахунку однократного повітрообміну за годину у приміщенні площею 23.05 і висотою 3 м,

Iз – розрахункова питома ентальпія зовнішнього повітря, кДж/кг, беремо із п.1 даної розрахункової роботи,

Iв – розрахункова питома ентальпія внутрішнього повітря, кДж/кг, беремо із I-d діаграми при tв = 24,2°C і φв = 60%,

1,2 кг/ – густина повітря.

Сумарні надлишкові повні тепло надходження у приміщення від усіх джерел тепловиділень становлять:

Qнадл = Qвік + Qл + Qвент = 5602 + 357,7 + 878.5 = 6838.2 Вт.

Приймаємо за [1, дод. 41] кондиціонер з випарно-регулювальним агрегатом SAP-K 243 G5 (стандартна холодопродуктивність 6850 Вт) і компресорно-конденсаторним агрегатом SAP-C 243 G5.

Список використаної літератури:

  1. Жуковський С. С., В. Й. Лабай. Системи енергопостачання і забезпечення мікроклімату будинків та споруд. Навчальний посібник для ВЗО. – Львів 2000. -259 с.

  2. ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель». – К.: Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства,2006 – 72 с.

  3. Методичні вказівки і рекомендації до курсової роботи з курсу «Інженерне обладнання будинків і споруд» для студентів 2901 «Архітектура», Укл. С. С. Жуковський, В. С. Латик. – 1993. – 68 с.

  4. СНиП 2.04.05-91* У. Отопление, вентиляция и кондицыонирование. К.: Киев ЗНИИЭП, 1996.- 64с.