
- •1.Аграрна політика та аграрна реформа в Україні, роль аграрного права в їх реалізації.
- •2.Предмет аграрного права як галузі права, аграрні правовідносини
- •Класифікація аграрних правовідносин (поділ на 2-і групи):
- •3.Методи правового регулювання аграрних відносин
- •Методи аграрного права (2-і групи) Чабаненко:
- •4.Система аграрного права
- •5.Принципи аграрного права
- •Основні принципи:
- •6.Поняття аграрного права як галузі права України, його завдання та функції
- •Завданням аграрного права – є:
- •Функції аграрного права:
- •7.Аграрне право як наука та як навчальна дисципліна
- •1.Поняття та види Джерела аграногоправа
- •Особливості джерел ап:
- •2) Конституція України як джерело араного права
- •Норми Конституції України за спрямованістю можна поділити на:
- •3) Закони України та постанови вру як джерела аграного права.
- •Постанови вру:
- •4) Укази пу в системі джерел аграного права За часом їх видання можна виділити:
- •За напрямками:
- •5) Акти кму як джерела аграрного права
- •6) Рішення ксу як джереда аграрного права
- •7) Характеритика види та юридична природа локальних н-п актів як джерел аграного права.
- •Залежно від порядку набуття нормативної сили:
- •8) Роль та значення судової практики
- •9) Міжнародні договори як джерела аграного права
- •1.Загальна характеристика суб’єктів аграрного підприємництва (сап)
- •Класифікація:
- •2.Правове становища суб’єктів кооперативному типу
- •Припинення діяльності
- •Методи правового регулювання аграрних відносин.
- •1995 Рік Указ пу «Про заходи щодо реформування аграрних відносин».
- •Тема 5 «Основні засади та орнізаційно-правові форми внутрішнього управління діяльністю суб’єктів аргобізнесу»
1.Поняття та види Джерела аграногоправа
Під джерелами АП розуміють зовнішній вираз правових норм.
Особливості джерел ап:
Наявність великої кількості законодавчих і підзаконних актів та видсутність єдиного кодифікованого права. (вперше за кодифікацію АП виступав Янчук в 1958р. структура цього акту була запропонована Козерем та Біляєвими – «Источники колхоного права».
В 1960 – 1970 – лунали пропозиції щодо прийняття Сільскогосподарського кодексу Семчиком. Ця пропозиція актуальна і досі.
В РФ Бисторовим пропонується прийняття аграного (сільськогосподарського) законодавства – «Источники сельскохозяйственного права» - М. 1985р.
а сучасному етапі пропонується декілько варіантів структури аграного кодексу. був розроблений с/г права кафедрою земельного екологуічного права КНУ (Носік В. В.)
Аграні кодекси прийняті в Франції, Мексиці , Уругваї.
Велика кількість актів рекомендаційного характеру. Адже мова йде про державну влсність стимулюють локальну нормотворчість
Важливе значення локальних нормативних актів. Особливо велика кількість стосвовно паюавання майна
Висока питома вага технічних норм.
Закріплення в н-п актах переважно публічно-правових методів правового регулювання. Діяльність в сфері с/г безпосереднь впливає на навколишнє середовище а продукція споживається як продукти харчування населенням.
Наявність великої кількості програмних документів. Їх декларативність та домінування загальних норм-принципів
Наявність уніфікованих актів аграного законодавства які виступають ядром аграрного законодавства
Висока питома вага комплекних н-п актів.
Зростання ролі міжнародних норм права та адаптація аграного законодавства до вимог ЄС та СОТ. ЗУ «Про загальнодержавну адаптацію законодавства до законодавства ЄС»
Вимоги щодо утриманнятварин їх благополучча та інші.
Правові норми поділяються на такі, що иають загальний (уніфікований) зміст та спеціальний. Тобто заледжно від характеру правових норм джерела АП поділяють на уніфіковані та спеціадізовані. Уніфіковані акти аграного законодавства – це юридична форма закріплення горм а граного права спрямовані на інтеграцію аграних правовідносин та уніфікацію правового статусу суб’єктів підприємництва. Такі норми містяться в ГП в ЦП ЗП та ін.
Диференційовані акти аграного законодавства – нормативно-правові акти що розробляються з урахування відмінностей в статусі суб’єктів аграного підприємництва. Окремо виділяються законодавство про фермерства про кооперативні підроиємства, про рослинництво тваринництво, тощо.
2) Конституція України як джерело араного права
Конституція не закріплює аграного статусу держави як і не регламентує окремим роздідлом аграну діяльність як робляті конституції інших країн (Польші, Люксембургу….)
Норми Конституції України за спрямованістю можна поділити на:
Правові норми що визначають права, свободи та обов’язки людини та громадянина.
Правові норми які закріфлють форми та види власності в Україні.
Правові засади ровитку еконмічних відносин України в тому числі і в аграній сфері економіки.
Правові норми які визначають систему державну органів та їх компетенцію в галузі правового регулювання економіки України в тому числі і АПК.